I рівень

1. А, Б, В, Е.

II рівень

3. Б, В.

4. А, Б, В.

5. А–3, 4; Б–1; В–2.

III рівень

7. За умовами задачі, визначимо суху масу вовка:

m × 60 % = 50 × 60 % = 30 (кг)

Знаючи, що на кожен рівень екологічної піраміди переходить приблизно 10 % речовин і енергії, можемо обчислити суху масу лисиці, що потрібна для забезпечення життя вовка:

30 кг вовка — 10 %

x кг лисиці — 100 %

Звідки x = 300 (кг).

В цей же спосіб визначаємо суху масу зайця:

300 кг — 10 % лисиці

x кг зайця — 100 %

Звідки x = 3000 (кг).

В цей же спосіб визначаємо суху масу рослин:

3000 кг зайця —10 %

x кг рослин — 100 %

Звідки x =30 000 (кг).

Знаючи продуктивність планктону на 1 м² визначимо, яка площа необхідна для прогодування вовка: 30 000 × 0,2 = 6000 м².

Відповідь: для прогодування вовка необхідно 6000 м².

IV рівень

8. Організми в екосистемі пов’язані спільністю енергії і поживних речовин, що необхідні для підтримки життя. Головним джерелом енергії для переважної більшості живих організмів на Землі є Сонце. Фотосинтезуючі організми (зелені рослини, ціанобактерії, деякі бактерії) безпосередньо використовують енергію сонячного світла. При цьому з вуглекислого газу і води утворюються складні органічні речовини, в яких частина сонячної енергії накопичується у формі хімічної енергії. Органічні речовини є джерелом енергії не тільки для самої рослини, а й для інших організмів екосистеми. Вивільнення накопиченої у їжі енергії відбувається в процесі дихання. Продукти дихання — вуглекислий газ, вода й неорганічні речовини — можуть знову використовуватися зеленими рослинами. Тобто речовини в екосистемі здійснюють нескінченний колообіг. При цьому енергія, зосереджена в їжі, не здійснює колообіг, а поступово перетворюється на теплову енергію і йде за межі екосистеми. Тому необхідною умовою існування екосистеми є постійний приплив енергії ззовні.

9. Голонасінні і покритонасінні — це рослини, що розмножуються насінням. Проте, у голонасінних насінні зачатки і насіння розташовуються більш-менш відкрито, також у них відсутні плоди.

Листя у голонасінних голчасті або лускоподібні, вічнозелені, слабо випаровують воду. У покритонасінних листя різноманітні: прості й складні, з сітчастим, дуговим, паралельним жилкуванням.

Життєві форми: голонасінні — всі хвойні дерева, рідко кущі; покритонасінні — трави, кущі, дерева.

Місця існування: голонасінні — це лісоутворюючі породи. В помірно холодних районах Північної півкулі велика частина лісових площ зайнята саме хвойними лісами.

Покритонасінні — повсюди. Покритонасінні характеризуються такими ароморфозами:

1. Завжди є маточка — замкнений плодолистик із насінними зачатками.

2. У більшості випадків є «приманки» для комах — нектар і оцвітина. Це зробило можливим перехід до ентомофіліі (запилення комахами). Ентомофілія забезпечує точність запилення в межах виду, що робить можливим спільне існування багатьох видів.

3. Є зародковий мішок, будова якого забезпечує подвійне запліднення.

Ідіоадаптації: безліч життєвих форм: дерева, кущі, ліани, однорічні та багаторічні трави, водні рослини. Особливої різноманітності досягає будова квітки, що сприяє точності запилення і забезпечує інтенсивне видоутворення.

10. Із біологічної точки зору найбільш характерними рисами птахів є: з одного боку — інтенсивність обміну речовин, інтенсивність ходу життєвих процесів, а з іншого — пересування повітрям шляхом польоту. Ці дві основні риси птахів значною мірою визначають їхню біологію. Саме ці властивості птахів докорінно відрізняють їх від інших груп хребетних. За рухливістю і здатністю долати простір птиці посідають перше місце серед наземних хребетних. Велика рухливість пов’язана з великою роботою мускулатури, з великими витратами енергії, які вимагають швидкої та інтенсивної компенсації. Всі ці особливості тісно пов’язані з наявністю у птахів постійної температури тіла. Температура тіла у птахів вище, ніж у ссавців, найчастіше вона близька до 42 °C, у небагатьох видів опускається нижче 39 °C, але нерідко досягає 45 і 45,5 °C. У зв’язку з тим, що політ вимагає великих витрат енергії, у птахів дуже інтенсивний обмін речовин, висока температура тіла і значна потреба в їжі (денний раціон становить переважно 15–30 % маси тіла). Перевага теплокровних тварин — менша залежність від кліматичних умов, а також теплокровність, що підвищує рухливість.