8. Ковтюх с.Л. Репетитор: Навч. Посібник з практичного курсу укр. Мови.– к., 2007. – с.33-38. Питання для самоперевірки

1. Які ненаголошені голосні в укр. мові завжди вимовляються чітко та виразно, а які наближаються до інших? А як вимовляються наголошені голосні?

2. Порівняйте звуки Г та Ґ за такими ознаками: 1) глухість/дзвін­кість; 2)  місце та спосіб творення; 3) частота вживання в мові.

3. Чи однакові звуки передаються літерами дж в словах буджу і підживити?

4. Як правильно вимовляти слово книжці – [книжц'і], [книшц'і], [книс'ц'і] чи [книз'ц'і]? Чому?

5. Чи однакові звуки позначає літера Щ в російській та українській мовах?

6. Чому на уроках російської мови школярі вчать правило «ЧА, ЩА пиши с буквой А», а на уроках української мови про нього не згадують, хоча ці сполуки літер також пишуть з літерою А?

7. Чи однаковий звук позначає літера г у словах легкий і могти?

8. У яких випадках літера в позначає звук [в], []

завдання

1.Випишіть з «Українського правопису» всі слова (їх близько 40, без похідних), в яких в українській мові вжива­ється звук та літера Ґ. З’ясуйте їх значення за словником.

2.За словником перевірте, у яких словах звучить Г, а в яких Ґ. Правильно вимовляй­те ці звуки у словах. Напишіть Г та Ґ у них.

Гніздо, гирлига, гречний, гречка, гребінь, гриміти, грішити, гроно, грати, гратчас­тий, грунт, гудзик, гурт, гуля, гулянка, гумка, підгрунтя, регіон, персона грата, гармонія, гімназія, грунтовний, гандж, зигзаг, гангстер, гвалтувати, гарно, агрус, рагу, гастроном, герметичний, гімнастика, фата моргана, горизонт, егоїстичний, легітимний, гіпноз, інког­ніто, ремигати, дригати, гімн.

3.Чітко вимовляйте голосні О та А в усіх позиціях. Запишіть свою вимову на маг­нітну стрічну і прослухайте.

Поради – паради, програти – прагматик, лопата – лапатий, кропива – краплина, програма – практика, монастир – мандарин, кочерга – качан, поганий – багатий, гарячий – годованець, хазяїн – хороми, оказія – акація, око – ока, манто – монах, копати – капати, скотити – скачати, допомогти – допо­магати, кропити – краплі, голова – глава.

4.Вимовте слова з голосними О та У. Простежте, коли О наближається до У.

Цоколь, чорніти, хомут, ходіння, тротуар, троюрідний, союз, рубіж, ростбіф, лопух, розумний, просунути, мотузка, монумент, копійка, конюшина, конура, зозуля, жолудь, доступ, воюючий, борсук, брошура, конструкція, нормувати, подушка, полумисок, потуж­ність, сортувати, споруда.

5.Прочитайте виразно пари слів. Порівняйте вимову кінцевих приголосних звуків у складах.

Сусідка – соседка, зразковий – образцовый, легко – легко, нігті – ногти, сніг – снег, лізти – лезть, ніж – нож, ріжки – рожки, посадка – посадка, лебідка – лебедка.

6.Перекладіть подані слова українською мовою. Запишіть їх парами і порівняйте:

а) вимову кінцевих звуків.

Насыпь, дробь, Сибирь, кровь, восемь, любовь, ночь, вещь, прорубь, прорезь, сыпь.

б) вимову і написання в обох мовах.

Расписка, сказать, разнести, бесстрашный, сфотографировать, сшить, подчистить, бесчестье, счастье, лётчик, подсказка, поддерживать.

7.Прочитайте прислів’я та приказки. Випишіть слова, в яких є буквосполучення ться, шся, тч, дз, дсь, нщ, нч та буква щ, фонетичною транскрипцією. Поясніть їхню вимову.

1. Де на двох вариться, там третій поживиться. 2. Од ворогів сховаєшся, як у землю вкопаєшся. 3. Сонце – батько, місяць – вітчим. 4. Сонце блищить, а мороз тріщить. 5. Добре річці з потоками. 6. Не розхитуй човна, бо вивернешся. 7. На злеє не учи нікого: і сам догадається. 8. Від людського поговору не запнешся пеленою. 9. Почали баби дзвонить, так видзвонять. 10. Нехай дзвонять – їх на панщину не гонять. 11. Видно, що Гапка млинці пекла, бо й ворота в тісті.

8.Прочитайте текст. Поясніть вимову виділених слів.

Ми дужі своєю землею, любимо її, пишаємося нею. А земля дужа трудівниками, а також і вами – поколінням юних, якому випаде з часом прикрашати її працею, віддавати їй свою трудову звитягу.

Маємо пам’ятати й про те, що живий світ природи в наше невгамовне двадцяте століття потребує дбайливого догляду, старанної опіки, сумлінного захисту. Адже маємо свідомо непокоїтися тим, щоб нащадки одержали від нас у спадок рідну землю у всій її красі, з нерозтраченими запасами її різноманітних природних корисних копалин та енергії, з її морями та океанами, ріками та лісами, з її горами та долами. Піклуючись про землю, ми піклуємось про майбутнє (Є.Гуцало).

9. Підготуйте ваш улюблений вірш і прочитайте його, дотримуючись норм української орфоепії.

Заняття № 11.Тема: засоби милозвучності української мови. акцентологічні норми

п л а н

I. Засоби милозвучності української мови.

1. Основні закони милозвучності української мови (уникнення збігу голосних і приголосних).

2. Фонетичні засоби милозвучності мови: чергування у – в, і – й, з – із – зі (зо); префіксів (від-  віді-, над-  наді- тощо); часток (би – б, же – ж); постфіксів -ся  -сь.

3. Художні засоби милозвучності мови.

II. Акцентологічні норми.

1. Характер наголосу в українській мові.

2. Особливості наголошення:

а) займенників;

б) числівників 11 – 19, 50 – 80;

в) дієслів (було, була, нести, везти та ін.);

г) віддієслівних іменників на -ання;

д) іменників у називному відмінку множини;

е) дієприкметниках та прикметниках тощо.

Л і т е р а т у р а