5.5 Матеріали для самоконтролю:

12. Загальна характеристика теплолікувальних фізичних факторів (лікувальних грязей (пелоїдів) і пелоїдоподібних речовин (парафін, озокерит).

13. Класифікація природних лікувальних грязей (мулові, торф'яні, сапропелеві, сопкові).

14. Лікувальні чинники грязелікувальних процедур: тепловий, хімічний, механічний.

15. Механізм дії парафіно- і озокеритолікування.

16. Техніка і методика теплолікувальних процедур.

17. Зберігання та регенерація грязей, підготовка грязевих аплікацій, ванн, грязевих розвідних ванн до проведення процедури.

18. Проведення процедури грязе-, парафіно- або озокеритолікування аплікаційним методом на хребет, суглоби, грудну клітку.

19. Кріотерапія. Фізіологічна і лікувальна дія чинника.

20. Локальна кріотерапія: апаратура, техніка і методика проведення процедур, показання і протипоказання.

21. Загальна аерокріотерапія: механізм фізіологічної і лікувальної дії, апаратура, техніка і методика проведення процедур, показання і протипоказання.

22. Техніка безпеки.

Література для самоконтроля

ОСНОВНА:

1. Воробьев М.Г., Парфенов А.П. Физиотерапия и курортология. - Ленинград, 1982.-248с.

2. Курортология и физиотерапия (руководство) под ред. В.М. Боголюбова: в 2-х томах. Т. 1. - М-: Медицина, 1985. - 560с. - Т. 2. - 640с.

3. Курорты. Энциклопедический словарь /Гл. ред. Е.И. Чазов. - М.: Сов. энциклопедия, 1983. - 592 с.

4. Олефиренко В.Т. Водолечение. -М: Медицина, 1986. -286с.

ДОДАТКОВА

1. Вайсфельд Д.Н. Физические и курортные факторы в лечении неврологических больных. - К.:3доров'я, 1988. - 179с.

2. Гольденберг Н.Я. Курорт Хмельник.- К.:3доров'я, 1996. - 233с.

3. Гурленя А.М., Багель Г.Е. Физиотерапия и курортология нервных болезней.- М.: Высшая школа, 1989.-398с.

4. Серебрина Л.А., Кенц В.В. Водолечение. - К.: 3доров'я, 1983. - 168с.

5. Клінічна фізіотерапія і курортологія (навчальна монографія) під ред. Булата Л.М. - Вінниця, 2000. - 216с.

6. Диагностика и лечение внутренних болезней: Руководство для врачей. В 3-х томах. Под общей редакцией Ф.И. Комарова. - М.: Медицина, 1996.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО» на методичній нараді кафедри медичної реабілітації та медико-соціальної експертизи Завідувач кафедри проф. Колісник П.Ф.

« » 200 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	Актуальні питання фізіотерапії, курортології та реабілітації
Модуль №	1
Змістовий модуль №	2
Тема заняття №11	Термолікування
Курс	V
Факультет	Медичний № 1

Вінниця – 2013

Методичні рекомендації для студентів для практичних занять по темі:

«Термолікування».

Актуальність теми: У сучасній фізіотерапії все більшу увагу приділяється використанню природних фізичних чинників. Для теплового впливу на організм, крім води, широко застосовуються і інші теплоносії, такі як лікувальна грязь, парафін, озокерит. При цьому передача теплової енергії організму здійснюється від нагрітих речовин шляхом випромінювання, проведення, конвекції. Різні за походженням дані чинники теплолікування, маючи різні фізико-хімічні властивості, є температурними, хімічними і механічними подразниками і надають протизапальну, репаративно-регенеративну, спазмолітичну і метаболічну лікувальну дії. Парафіно-, озокерито- і пелоїдотерапія широко використовуються в лікувально-профілактичних установах і на курортах. При впливі на шкіру дані чинники нагрівають підлягаючі тканини, підвищуючи місцеву температуру, посилюють крово- і лімфопостачання, фагоцитоз, прискорюють метаболічні процеси. Вказані фізіотерапевтичні процедури успішно застосовуються в комплексі з іншими методами бальнео- і фізіотерапії, з кінезотерапією і лікарськими препаратами. Ефективність теплолікування доведена в ревматології, неврології, акушерстві, стоматології, офтальмології, урології, хірургії і інш. областях медицини.