V. Методи виробничого навчання

Метод навчання - засіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності педагога і учнів, спрямованої на вирішення задач освіти, виховання і розвитку учнів у процесі навчання.

Методи навчання здійснюються через різні прийоми.

Прийом - окрема визначена дія, складова процесу здійснення будь-якого методу навчання.

Методи виробничого навчання ~ основні способи діяльності майстра та учнів ПТНЗ, завдяки яким учні оволодівають знаннями, уміннями і навичками, професійною майстерністю, розвивають творчі здібності, розумові і фізичні сили.

Методи виробничою навчання мають свої особливості, що випливають із специфіки та змісту курсу виробничого навчання, а також рівня формування професійно важливих якостей у учнів, їх індивідуальних особливостей. Зміст виробничого навчання вимагає відточення робочих рухів, дій, прийомів, операцій, формування умінь і навичок осмисленого здійснення технологічного процесу.

Класифікація методів виробничого навчання

Існують різні підходи до здійснення класифікації методів виробничого навчання залежно від вибору основи. У теорії і практиці виробничого навчання найпоширенішою є класифікація методів за ознакою джерела інформації та характеру і активності пізнавальної діяльності.

Методи за джерелом інформації

1. Словесні методи (інструктаж, бесіда, пояснення, розповідь, робота з друкованим джерелом інформації).

Словесні методи:

- дозволяють в короткий термін передати велику за обсягом інформацію;

- розвивають абстрактне мислення;

- розвивають у учнів здібності до вірного, глибокого та осмисленого сприйняття довкілля і

визначення сутності предметів, явищ, зв'язків та закономірностей між ними.

2. Наочні методи це візуальне сприйняття дійсності, поєднання наочного сприйняття і слова.

У профтехучилищах застосовуються різні види наочності, які можна поділити на три основні групи:

- демонстрація об'єктів і процесів, що вивчаються, у натуральному, природ­ному вигляді (роздатковий матеріал, макети, моделі, натуральні зразки, показ прийомів роботи, проведення дослідів);

- демонстрація зображень, у тому числі символічних, умовних (креслення, принципові монтажні, кінематичні, електро-, радіотехнічні схеми та ін.);

- демонстрація за допомогою інформаційних технічних засобів навчання, у тому числі кінематографа і телебачення, комп'ютерів, кадрів діафільмів тощо.

Основні форми поєднання наочності і слова:

- за допомогою слова педагог керує за спостереженнями учнів, а знання про сам об'єкт, що вивчається, учні добувають із самої наочності об'єкту;

- наочні об'єкти використовуються як підтвердження словесного викладання навчальної інформації;

- наочні об'єкти доповнюють словесні пояснення у тих випадках, коли слово не може з достатньою повністю охарактеризувати явище;

- наочні об'єкти використовуються як засіб об'єднання, узагальнення і систематизації окремих словесних інформацій;

- позитивно впливають на емоційну сферу діяльності учнів.

3. Практичні методи (вправи, лабораторно-практичні роботи, рішення виробничих і технічних задач, дослідження, самостійна практична робота учнів).

Практичні методи забезпечують формування, закріплення та удосконалення практичних умінь і навичок через такі методичні прийоми:

- постановка задач;

- планування і організація їх виконання;

- оперативне стимулювання;

- регулювання і контроль;

- аналіз підсумків практичної роботи; - виявлення причин недоліків;

- коректування практичної діяльності.

Вправи - основний метод виробничого навчання. Вправи використовуються на всіх етапах професійного навчання, в тому числі:

• при виконанні трудових прийомів;

• при виконанні трудових операцій;

• при виконанні трудових процесів;

• при керуванні технологічним процесом;

• при виконанні вправ на тренажерах тощо.

Методи за характером пізнавальної діяльності

Репродуктивні

1. Пояснювально-ілюстративний, при застосуванні якого учні слухають пояснення та спостерігають за показом майстра. Використовується переважно на початкових етапах навчання.

1. Репродуктивний, який полягає у:

• виконанні учнями прийомів та операцій за зразком, показаним майстром;

• виконанні робот згідно з інструкційно-технологічною карткою;

• вправах на тренажерах за докладно розробленою інструкцією;

• контролі процесу та підсумків роботи за вказівкою майстра.

Продуктивні

1. Частково-пошуковий, який полягає у:

• виконанні завдань за технологічною карткою, яка не має інструктивних вказівок;

• самостійній роботі на тренажерах при різних режимах та ситуаціях;

• прийнятті оптимальних рішень при роботі в незвичних умовах;

• активній участі при розборі особливостей нових трудових прийомів та їх застосуванні у виробничий діяльності;

• відшуку причинно-наслідкових зв'язків.

2. Дослідницький, який полягає у:

• самостійному визначенні технології та режимів виконання завдань;

• проведенні досліджень для встановлення закономірностей та алгоритмів технологічних процесів;

• плануванні і виконанні індивідуальних та кваліфікаційних робіт або курсових і дипломних проектів.

Репродуктивні методи забезпечують міцність засвоєння навчальної інформації, швидкість формування практичних умінь і навичок, безпосередність керування навчальним процесом, оперативність при виправленні помилок та їх причин. Перевага використання репродуктивних методів надається у тих випадках, коли учні ще не володіють уміннями і навичками пошукової діяльності.

Продуктивні методи використовуються у тих випадках, коли учні мають базові З.У.Н для пошукової роботи. Ці методи забезпечують розвиток творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів, сприяють більш осмисленому та самостійному оволодінню знаннями, уміннями і навичками.

Проблемно-розвиваючі методи:

• монологічне проблемне викладання;

• діалогічне проблемне викладання;

• евристичний;

• алгоритмічний;

• програмований.

При застосуванні проблемно-розвиваючих методів можуть бути засто­совані такі .методичні прийоми:

• утворення проблемної або нестандартної виробничої ситуації;

• організація колективного обговорення можливих гіпотез рішення;

• вибір оптимальних рішень;

• планування і виконання готового проблемного завдання.

Види проблемио-розвиваючих прийомів:

• проблемна розповідь, коли педагог по ходу пояснення висуває проблему, розмірковує, доводить, узагальнює, аналізує факти і обирає приклад оптимального рішення;

• евристична проблемна бесіда, коли педагог ставить перед учнями ряд послідовних і взаємопов'язаних питань, у відповідях на які вони повинні висловлювати свої припущення та пропозиції і намагатись самостійно довести їх справедливість;

• проблемно-пошукові вправи можуть бути застосовані у тих випадках, ко­ли учні можуть самостійно, за завданням майстра виконати окремі види дій, що підводять їх до засвоєння нової інформації та формування умінь і навичок виконання практичної діяльності в нестандартних ситуаціях;

• дослідницькі лабораторні роботи використовуються з метою розвитку умінь і навичок творчої науково-пізнавальної діяльності, сприяють більш усвідомленому і самостійному оволодінню професією;

• алгоритмічна діяльність полягає у тому, що новий навчальний матеріал розподіляється на частини, вивчення яких здійснюється у строгій логічній послідовності, причому кожна частина навчального матеріалу насичена проблемними запитаннями, ситуаціями, завданнями;

• програмовані завдання - не створення різноманітних програм вивчення одного і того ж навчального матеріалу в залежності від інтелекту учнів, періоду навчання і наявної виробничої ситуації.

Методи активного навчання