3. Технологія виробництва інкубаційних яєць індичок

В більшості господарств України застосовують безвигульну систему утримання батьківського стада індиків з багаторазовим його комплектуванням.

Поширені 2 способи утримання:

• на підлозі;

– у кліткових батареях.

Розмір батьківського стада індиків та індичок заалежить від – потужності господарства

• кросу індичок

• їх продуктивності

• розміру партії індиченят, вирощених на м’ясо.

Тривалість племінного використання в першому циклі має становити для індичок материнських форм і ліній 20-22 тижні, для батьківських – 16-17 тижнів.

У другому циклі яйцекладки тривалість племінного використання зменшується 4-5 тижнів.

Ремонтний молодняк при підлоговому утриманні переводять у пташники батьківського стада в 17-тижнів віці, при клітковому утриманні – в 26-30 тижневому.

Яйця на інкубацію одержують від індичок материнських форм та ліній у 33-34 тижневому віці, від батьківської форми і лінії 35-36 тижн. віці.

Статеве співвідношення 8,5-6,5:1

При утриманні на підлозі використовують комплекти обладнання ІВС-1, 8А-Б для будівель 12 м, ІВС-1, ВГ – 18м.

Кількість гнізд планується із розрахунку 1 гніздо на 4-5 несучок. Розмір гнізда : ширина – 36 см, глибина –56 см, висота –60 см.

Перед посадкою ремонтного молодняку в 17 тижн. віці в пташниках для індичок-несучок на глибокій підстилці після проведення дезинфекції настилають підстилку шаром 15 см та в міру її забруднення підсипають свіжу.

За весь період утримання ремонтних та дорослих індичок (з 17 до 55 тижнів) на одну голову витрачають 30 кг підстилки, вологість якої не більше 25%.

В якості підстилки використовують : солому, деревину, тирсу, лушпіння насіння соняшнику, торф, подрібнення стрижні качанів кукурудзи, головки соняшників.

Індичок утримують по секціям не більше 150 голів самок, а при підлоговому утриманні не більше 15 голів.

Індичок важкого кросу розміщують на підлозі, витримуючи щільність посадки 1,5 голови /м2, середнього кросу-2, легкого 2,5 та індиків – 1 голова/м2.

Фронт годівлі в прабатьківських і батьківських стадах індичок дорівнює длоя материнських ліній – 10 см/гол- для батьківських – 12 см/1 голову. При використанні жолобкових годівниць фронт годівлі збільшується на 25%.

Фронт напуванняна 1 голову індичок материнської форми –3 см, батьківські форми – 4 см. Напувалки миють не рідше 1 разу на добу.

Ремонтних індичок у 29 – тижневому віці переводять із скороченого світлового дня (5-6 годин/добу) на продовжений шляхом різкого збільшення тривалості освітлення до 14 годин з інтенсивністю 30-40 лк. У випадках утримання індиків та індичок у одному приміщенні світловий режим витримують на самках. Тривалість світлового дня поступово збільшують (30хв на добу):

в 29-36 тижнів – 14 годин.

39. - 14,5

40-41 –15,0

41-43 – 15,5

43-45 –16,0 годин

з 46 до 54-56 тижнів – 16,0 год/добу.

Температура повітря 12-16С в холодну пору року, а в теплу на 4-5 С⁰ нижче від температуру навколишнього середовища.

Відносна вологість повітря – 60-70% (75 і 40% буває)

Повітрообмін 4м3/год/ кг ж.м.- в теплу пору року

0,6м3/год/кг ж.м. в холодну пору року

швидкість руху повітря – 0,3-1,0м/с – у теплу

0,2-0,6м/с у холодну

Гранично допустима концентрація шкідливих газів у повітрі пташників : СО₂-0,25%,аміаку 15мг/м3, сірководню –5мг/м2.

Примусове линяння. З метою продовження строків продуктивного використання індичок застосовують примусове (штучне) линяння тривалістю 90 днів.

Методи існують : зоотехнічні, зоотехнічно-хімічні.

Існує багато методик примусового линення. Одна з них полягає у слідуючому: індичок перші 2 дні утримують у темряві без води і корму, на 3 день – вода вволю, світло 2 години. З 4 дня годують за нормами племінного сезону з додаванням 6 кг метіоніну / 1 т комбікорму, вода вволю, світло 2 години.

З 6 дня освітлення 6 годин/добу. В момент, коли у стаді полиняють 50% індичок (приблизно до 63 дня), світловий день різко збільшують з 6 до 14 годин, і через 2 тижні індичка починають відкладати яйця. Линяння індичок рекомендують починати, коли несучість зменшується до 20-25%.

Зоотехнічно-хімічний метод полягає у застосуванні світлового режиму, вилучені із раціону добавок вітамінів та у використанні хімічних препаратів “Евертас” або НІФБ 7319.

Утримання індичок у кліткових батареях.

Індичок утримують або у спеціально сконструйованих батареях ПС-2 виробництва Угорщини, або у клітках УНДІП.

ПС-2- двохярусна батарея, розміром : ширина 60 см, глибина 55 см, виста 57 см.

Батарея обладнана мікрочашковими напувалками або проточними.

В кожній клітці розміщується по 2 індички.

Відділ механізації УНДІП розробив двохярусну кліткову батарею: - одномісні двохмісні

Ширина 35 70 см

Глибина 55 55 см

Висота 67 67

Недоліки утримання є і при утриманні на глибокій підстилці при клітковому утриманні….

Температура –12-16С⁰ влітку не більше 26С⁰.

Відносна вологість – 60-70%

Світловий режим диференційований.

Інтенсивність освітлкення 45-80лк.

Годівля індичок.

Повноцінність протеїнового живлення контролюється за вмістом амінокислот, яких найбільше знаходиться у кормах тваринного походження, а у зв’язку з їх дефіцитом нестачу амінокислот компенсують синтетичними амінокислотами (проте їх передозування є токсичне).

В умовах дефіциту білкові кормів тваринного походження поряд з рослинними білковими кормами застосовують трав’яне борошно, якщо воно високої якості- містить 22% СП, проте воно дефіцитне на метіони. Його додають до 14-20%.

Добрим злаковим кормом є очищений від плівок овес, проте він бідний на лізин для дорослих індичок.

Соєвий шрот – до 30% від загальної маси раціону.

Соняшниковий шрот- до 20%.

Рибне борошно – цінний білковий корм, що багатий незамінними амінокислотами.

Дефіцит Са дозується за рахунок введення крейди, вапняку, ракушкової крупки.

Як джерело Р і Са в раціоні вводять ТКФ, знефторений фосфат. При нестачі Na дають кухону сіль – не більше 0,4%.

Потреба у мікроелементах за рахунок преміксів.

Для механічного подрібнення кормів у мускульному шлунку і підвищення використання поживних речовин у раціоні додають 0,5% гравію від маси корму.

Боротьба з інстинктом квохтання індичок.

Біологічна особливість: після відкладання 10-15 яєць через 28-20 діб розпочинають проявляти інстинкт квоктання:

• при промацуванні індичок і не виявлення в яйцепроводі яйця з твердою шкарлупою, їх виганяють на вигульні майданчики, а після обіду індички повертаються у свої секції.

• При відсутності вигулу в торцевій частині пташника обладнують 3 спеціальні світлонепроникні секції з планчастою, або сітчастою підлогою, інтенсивну вентиляцію та цілодобове освітлення не нижче 200 лк/ м2 з годівницями та напувалками.

Вирощування індиченят на м’ясо на підлозі без пересадок

Період вирощування до 17-тижн- віку без пересадки у типових пташниках (18х72 або 84м), що розділені сітчастими перегородками на окремі секції по 350-500 голів при щільності посадки 4 голови /м2. При розділенні за статтю щільність посадки 4 самця/м2, 6 самок /м2 підлоги. Фронт годівлі 4,5 самці, 3,5см самки, фронт напування – 2,3 см самці, 1,7 см самки.

За 1-2 дні проводять перевірку обладнання, температуру приміщення – 21-25С. використовують брудери БП-1 (250-300 голів /1 брудер) температура 37-21С. спеціальними щитами роблять обігрівальні зони, щити забирають через 14 діб. Під кожним брудером 1 годівниця (Л.1) та вакуумна напувалка ВП, що використовується 2 тижні, потім чашкові. Коли індечата досягають 5-6 тижневого віку брудери відключають, а температуру підтримують за рахунок загального обігріву приміщення.

На 2-3 тижні життя- жолобкові годівниці К-1, а з 3 до 8 тижневого віку – жолобкові годівниці з регульованою висотою жолоба (К-4).

9 до 17 тижня- бункерні годівниці.

Кліткове вирощування індеченят.

З 1 по 8 тиждень вирощування у кліткових батареях КБУ-3, далі дорощування у двохярусних кліткових батаереях КБР-2 та в клітках-контейнерах. У клітці-контейнері розміщують по 17-19 голів.

У добовому віці кліткові батареї КБУ-3 у середньому ярусі, а через 15-20 діб розсереджують по всіх ярусах по 17-18 голів/м2. При використанні кліткові батареї БП-2 розміщують лише у верхньому ярусі при щільності посадки 22 голови/м2. У 7 тижн. віці переводять у пташники з клітками КБР-2,L-112 (по 8-9 голів/м2).

Утримання у кліткових батареях дає змогу: - збільшити живу масу на 5-10%, - підвищити збереженність на 3-8%, - знизити витрати комбікорму на 8-14% на 1 кг приросту, - знизити собівартість продукції на 10-15%.

Недоліки системи: травмування, переломи плечової кістки, гематоми, зниження товарної якості тушок.

Комбінований спосіб вирощування.

Молодняк з добового до 3,6,9-тижневого віку утримують у кліткових батаерях КБЕ-1, КБМ-2, КБУ-3, БКБ-Ф-15 з обладнанням для роздавання кормів, напування, видалення посліду.

Після переведення індеченят утримують на підлозі у приміщеннях з обладнанням ІМС-4,5, чи в звичайних пташниках для відгодівлі, а в теплу пору року – в літніх таборах, у будиночках чи під навісами.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА М’ЯСА ГУСЕЙ

1. БІОЛГІЧНІ І ГОСПОДАРСЬКІ ОСОБЛИВОСТІ ГУСЕЙ

Розведення гусей - це важливе джерело виробництва високоякісних продуктів, чудового пуху, пера, жиру та делікатесного продукту харчування- жирної печінки.

Гуси не дуже вибагливі до якості корму в порівнянні з іншими видами птиці. Здатні добре перетравлювати клітковину на 45-50%. Дорослий гусак на пасовищі з’їдає до 2 кг зеленої маси.

Із зернових гуси полюбляють овес, пшеницю і менше охочі до ячменю, жита, кукурудзи.

Травний тракт гусей в 11 разів перевищує довжину їхнього тудлуба, тоді як у курей – у 8 разів. Сила тиску м’язового шлунку у них у 2 рази більше, ніж у курей. Сліпі відростки кишки у гусей більш розвинені. Тому в раціоні гусей батьків стада можна включати до 20-25% трав’яного борошна,20-25% висівок.

Відгодівл. Гусенят на м’ясо завершують до 8-9 тижнів віку. У тушках гусенят-бройлерів (8-9 тижнів)м’язова тканина складає 35-37% від загальної маси, 14-17% - шкіра з підшкірним жиром, до 6,5% внутрішній жир.

Топлений гусячий жир використовується у медицині, парфумернії, оборонній та фармацевтичній промисловості.

Після примусової відгодівлі від однієї голови птиці отримують до 1 кг жиру і 350-400 г жирної печінки.

Гуси мають високу швидкість росту. Так у 75 днів (11 тижнів) жива маса становить в середньому 4 кг при витратах корму 3,2-3,6 кг на 1 кг приросту маси.

В зв’язку з тим, що з 80-90 доб віку у гусенят починається ювенальна линяння і продовжується 2-2,5 міс, то відгодівля не більше 8-9 тижн. віку.

Пух і перо гусей є надійним джерелом доходу.

Біологічна особливість гусей : у гусок із збільшенням віку підвищується несучість. Так, гуси мають добру несучість протягом 4-5 років, крім самок китайської та кубанської порід. На 2 рік несучість зростає на 15-25%, на 3- на 30-45%. А у деяких гусок продуктивність збільшується до 5 років.

Із м’яса гусей виготовляють такі харчові продукти: пасторму, м’ясо копчене, котлети рублені, ковбасу. Крім того, консерви : гуска в власному соку, філе у желе, м’ясо з гречаною кашою, м’ясо з капустою, потрук гусячий у томатному соусі.