2.2. Види організаційно-правових форм

консалтингового бізнесу

Виділення різноманітних організаційно-правових форм необ-

хідно, оскільки розбіжності у питаннях щодо оподаткування, ве-

дення обліку, звітності, відповідальності накладають відбиток на

організацію бізнесу.

Виділяють такі організаційно-правові форми консалтингового

бізнесу:

 одиничне володіння (практик-одинак, власник і його кілька робітників). Характерними рисами таких фірм є виконання влас- ником функцій консультанта (іноді за допомогою кількох осіб, залучених на період виконання завдання) та керівника фірми. Прибуток такої фірми оподатковується як особистий прибуток власника. Відповідальність власника не обмежена. У випадку ви- ходу на пенсію або смерті власника фірма, як правило, припиняє існування;

 партнерство (найбільш поширена форма у сфері консуль- тування) створюється на підставі угоди між кількома особами,

які об’єднують свої знання та ресурси і створюють фірму, зо-

бов’язуючись розподіляти між собою прибутки, збитки і повин-

ності (рис. 2.3). До основних переваг партнерства відносять оп-

тимальне використання кваліфікації і знань партнерів шляхом

поділу праці; можливість виконання складних завдань та продо-

вження робіт за відсутності одного з партнерів; раціональне ви-

користання ресурсів фірми. Однак необмежена відповідальність

кожного партнера за помилки і зобов’язання інших співвласників

та необхідність досягнення згоди по кожному важливому рішен-

ню іноді спричиняють неефективність партнерства;

Партнери

фірми

Проведення

попередніх переговорів з клієнтом

Формування

команди

консультантів для виконання проекту

Загальне спосте- реження за ходом робіт

Вирішення конфліктних ситуацій, що виникають між консультантом і клієнтом

Корекція звітів про

виконання проекту, презентація результатів роботи керівництву клієнтської организації

Рис. 2.3. Функції партнерів консалтингової фірми

під час виконання завдання

 корпорація (акціонерне товариство) зустрічається в умовах створення транснаціональних компаній. Головною особливістю

цієї форми консалтингового бізнесу є відсутність відповідальнос-

ті її власників за зобов’язання і борги корпорації. Корпорація фу-

нкціонує окремо від власників. Основними перевагами корпора-

тивної організації бізнесу є гнучкість у виконанні і розвитку

справи, можливість зміни кількості власників, можливість

об’єднання в одній особі працівника і співвласника та реінвесту-

вання прибутків фірми, оподаткування особистого прибутку і

прибутку корпорації, а також зменшення оподатковуваного при-

бутку корпорації.

Усе, викладене вище, не дає підстав судити про порівняльну

ефективність організаційних форм бізнесу. Застосування кожної

з них придатне для певних ринкових та юридичних умов. Але у

процесі професійного розвитку окрема фірма може змінювати

форми бізнесу — від одиничного володіння до корпорації. Праг-

нення власників та керівництва консалтингових фірм мотивувати

консультантів до високопродуктивної праці реалізується через

залучення їх до спільного володіння компанією. Так практично

одна третина працівників провідної консалтингової фірми

McKincey є партнерами.