- •Маркетинговий план для дп «Одеський кхп» команда „Smart”
- •1. Характеристика підприємства
- •2. Ситуаційний аналіз
- •2.1 Аналіз макросередовища
- •2.2 Аналіз галузі та конкурентного середовища
- •Основні економічні характеристики галузі
- •2.3. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
- •Задоволення потреб замовників та споживачів у повному обсязі якісною й корисною для здоров’я продукцією переробки зерна
- •4. Маркетингові цілі
- •5. Маркетингова стратегія
- •6. Комплекс маркетингових заходів
- •2.4. Swot-аналіз
- •3. Місія дп «одеський комбінат хлібопродуктів»
- •Товарна стратегія:
- •Стратегія просування:
- •Бюджет маркетингу
- •Список використаних джерел
- •Додаток в
Товарна стратегія:
Борошно: стратегія поширення (розвитку) ринку.
Проведений аналіз світового ринку борошна (за даними щомісячних обсягів експорту [1, 10] ) показав, що в минулому сезоні відбувся частковий перерозподіл обсягів експорту між імпортерами борошна. Зокрема, спостерігалася ротація в трійці країн-лідерів по споживанню українського пшеничного борошна. На першім місці серед них за підсумками сезону виявилася Грузія, якої свою торішню першість поступилася Молдова, що зайняла друге місце. Найбільше ж активно нарощував обсяги закупівель українського борошна Афганістан, який за підсумками минулого маркетингового року й замкнув трійку лідерів (див. додаток Г, табл. Г.1).
В поточному сезоні 2009/10 можна виділити наступні можливі напрямки діяльності для українських продавців борошна:
зосередитися на традиційних ринках збуту борошна, країнах СНД, і насамперед, з Молдовою; шукати покупців з Вірменії й Туркменістану;
перспективними напрямками є Індонезія, Філіппіни й Мадагаскар; користуючись низкою фрахтовою ставкою, попрацювати в напрямку поставок борошна в Бразилію (одна із традиційних країн-імпортерів, що звичайно купує до 1 млн. т борошна), Лівію (імпортує до 800 тис. тонн борошна придатне), Ірак ( до 500 тис. тонн борошна);
підключитися до програм ООН по поставках гуманітарної допомоги африканським країнам (Уганда, ЦАР, Сомалі й ін.);
перспективними новачками є Кенія, Малайзія, а також слід придивитися до Бангладеш. Ці країни в останні півтора року високими темпами розбудовують свою присутність на українському ринку пшениці й тому є потенційними покупцями пшеничного борошна українського походження (див. Додаток Д).
Перелік вимог щодо якості борошна, що виставляють основні країни-споживачі, залежить від менталітету країни, від її культури харчування. Приміром, Ізраїль, Йорданія, Узбекистан, Таджикистан, Афганістан - ті країни, де прийнято вживати випічку в основному домашнього готування, виставляють не дуже високі вимоги до якості продукції. Вони купують в основному борошно 1 сорту. Даних покупців цілком влаштовує те, що білизна продукції невисока. Основним показником для даних споживачів є високий відсоток утримування клейковини. При цьому, якщо говорити про покупців кавказького регіону, то для них дуже важлива білизна борошна, а до якості клейковини вимоги вже не такі високі. Також показники білизни мають чимале значення й для споживачів з арабських держав, Індонезії, Кореї, В'єтнаму, де випічка проводиться в основному промисловим способом. Даним клієнтам дуже важливо здобувати високоякісне борошно. Разом з тим, у зазначених країнах однаково існує практика змішування високоякісного борошна й борошна більш низької якості для зниження її вартості [6].
Ще одним фактором поширення географії експорту є отримання сертифікату якості за міжнародними стандартами. Але слід зазначити, що багатьох покупців (насамперед, з країн Африки та Ближнього Сходу) задовольняє якість борошна, виготовленого за українськими держстандартами.
Основний потік українського експорту борошна спрямоване саме в країни, які мають істотні проблеми з дефіцитом заліза й фолієвої кислоти. Досить сказати, що в Узбекистані й Таджикистані за підтримки ЮНІСЕФ і Всесвітнього банку проводиться програма по добровільнім збагаченню пшеничного борошна фуморатом заліза. У Киргизстані 2.10.09 набув чинності Закон «Про збагачення борошна хлібопекарської», що передбачає поетапний перехід млинів на обов'язкове виготовлення збагаченого борошна. Тому що основним постачальником борошна в цю країну є Казахстан, керівники борошномельної галузі раціонально підійшли до даного питання, і в Казахстані був прийнятий закон про обов'язкове збагачення борошна вищого й першого сорту мікронутриєнтами. Таким чином, і власне населення захищене, і аргумент на користь казахстанського борошна до конкурентної боротьби отримано чудовий.
Тому для продукту «Борошно» можливо на перспективу застосування стратегії удосконалення товару:
- організацію виготовлення борошна , збагаченої клейковиною, на внутрішній ринок та на експорт в країни з традиціями домашнього готування хлібобулочних виробів;
- організація виготовлення борошна, збагаченої залізом, для лікувального харчування на внутрішній ринок та на експорт в Узбекистан, Таджикистан, а також в інші країни, населення яких особливо чутливе до нестачі заліза, - країни Центральної Азії й Латинської Америки, також й для розвинених країн - США, Австралії й ін.
Пшеничні гранульовані висівки: стратегія удосконалення товару, стратегія поширення ринку.
Традиційно основним покупцем українських пшеничних висівок є Туреччина. В 2006 році 84% від загального експорту склали поставки в цю країну; в 2007-м – 87%; в 2008 – 56%; в 2009 – 47%. Тенденція зменшення частки Туреччини в структурі експорту пояснюється підвищенням активності, насамперед таких країн як Марокко, Єгипет, і В'єтнам.
За результатами першої половини 2009/2010 МР як і раніше серед країн-імпортерів українських висівок лідирує Туреччина (див. Додаток Е, табл.. Е.1). Але до неї вже майже впритул наближається Марокко (із часткою в 34% проти 11% дворічної давнини).
Третє місце серед країн-імпортерів утримує Єгипет. Перспективними напрямками для експорту українських висівок є В'єтнам, Ізраїль, Кіпр, Сирія.
За прогнозами експертів, українські висівки будуть конкурентоспроможними через те, що ціни вітчизняних виробників найчастіше нижче, чим ціни на зовнішніх ринках.
