2. 5. Настроювання форми

Настроювання форми проводиться шляхом зміни властивостей як самої форми, так і її розміщених у ній ЕК.

Властивості ЕК, розміщеного у формі, викликаються через контекстне меню ЕК або натисканням кнопки Властивості на панелі інструментів. Змінюючи деякі властивості ЕК, можна настроїти форму для більш зручного застосування.

3. Макроси

Істотно розширити функціональні можливості створюваної бази даних і перетворити її в автоматизований додаток дозволяють макроси й модулі. Модулі вимагають знання мови програмування Visual Basic for Applications (VBA). Макроси - невеликі програми мовою макрокоманд системи Access.

За допомогою макросів можна виконувати різні дії над об'єктами Access. Макроси дозволяють визначати реакцію додатка на різні події у формах і звітах (натискання кнопок, зміна даних, відкриття й закриття форм і звітів, одержання формою або елементом керування форми фокуса й т.д.).

Макрос в Access являє собою структуру, що складається з декількох макрокоманд, які виконуються або послідовно, або в порядку, заданому певними умовами. Кожна макрокоманда має певне ім'я й, один або кілька аргументів, які задаються користувачем. Наприклад, при використанні макрокоманди ОткрытьФорму як аргументи необхідно задати, принаймні, ім'я форми, що відкривається, і режим виведення її на екран.

Основне призначення макросів - створення зручного інтерфейсу додатка: щоб форми й звіти відкривалися при натисканні кнопок у формі або на панелі інструментів або ж звичним вибором команди меню; щоб при відкритті додатка користувач бачив на екрані не вікно бази даних, наповнене безліччю таблиць, запитів, форм і звітів, а деяку зрозумілу форму, за допомогою якої можна було б відразу робити бажані дії й т.д.

Найбільше часто макроси використовуються в додатку Access для обробки подій. Подія - це будь-яка дія, яку розпізнає об'єктом. Прикладами подій є виведення на екран форми або звіту, введення даних у текстове поле, натискання кнопки миші або клавіші. Кожній з цих подій можна призначити макрос, що буде автоматично виконуватися у відповідь на подію, що відбулася.

Виведення панелі елементів на екран проводиться натисканням кнопки панелі інструментів Панель елементів. Панель елементів містить кнопку Майстер елементів. Ця кнопка повинна бути віджатої, щоб не запустився Майстер елементів.

Майстер елементів дозволяє створювати складні елементи керування, такі як поля зі списками, командні кнопки, групи елементів вибору. Практично для кожного складного елемента існує свій Майстер елементів.

Вікно Конструктора макросів розділено по горизонталі на дві частини – панель описів і панель аргументів. Верхня частина вікна Конструктора ( панель описів) складається з декількох стовпців. За замовчуванням на цій панелі виводиться два стовпці: Макрокоманда й Примітка. Панель описів дозволяє визначити послідовність макрокоманд, з яких складається макрос.

Рядок у стовпці Макрокоманда являє собою поле зі списком, у якому можна вибрати потрібну макрокоманду. Рядок у стовпці Примітка – це звичайне текстове поле, у яке можна ввести коментар, що описує виконувану дію.

Коли поле Макрокоманда заповнено, у нижній частині вікна Конструктора макросів з'являється панель аргументів, що служить для введення значень аргументів відповідної макрокоманди. Список полів на цій панелі залежить від обраної макрокоманди та може бути відсутнім, якщо макрокоманда не має аргументів. Таким чином, при створенні макросів не потрібно запам'ятовувати список аргументів для кожної макрокоманди.

Для введення аргументів макрокоманди найчастіше потрібно вибирати значення зі списків або вводити вирази. Для введення виразів можна скористатися Построителем виражений, кнопка якого знаходиться праворуч від поля аргументу. Якщо як аргумент макрокоманди необхідно задати ім'я об'єкта бази даних, то його можна ввести за допомогою клавіатури або вибрати зі списку, що розкривається.