1.6. Податкова та фінансова звітність підприємства

Основоположними документами щодо заповнення форм звітності та вимог до неї і терміни подання у СГВК «Зеленоярське» є:

1) Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», затверджений Верховною Радою України від 16 липня 1999 p. № 966-XIV (зі змінами та доповненнями), що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [16];

2) Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013  № 73 (зі змінами та доповненнями), за яким визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів [11].

Фінансова звітність на підприємстві складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (Додаток Ф).

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

У Балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства (Додаток Р). У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (Додаток С).

У Звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (Додаток Т). У Звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду (Додаток У).

Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути:

1) дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації.

2) містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

3) достовірною, тоді, коли вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

4) надавати можливість користувачам порівнювати:

-фінансові звіти підприємства за різні періоди;

-фінансові звіти різних підприємств.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

1)автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників;

2)безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

3)періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

4)історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

5)нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів.

6)повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

7)послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

8)обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

9)превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

10)єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Підприємство відповідно до чинного законодавства складає фінансову звітність станом на 31 грудня звітного року, а терміни подання фінансової звітності до 28 лютого року, що передує за звітним роком. Податкова звітність характеризує стан зобов'язань підприємства, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів. Вона подається до органів податкової служби і позабюджетних фондів [11].

Відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та Податкового Кодексу України підприємство є платником Фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків (Додаток Ш).

Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року. Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь для СГВК «Зеленоярське» становить:

а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,15.

Базовим податковим (звітним) періодом для ФСП є календарний рік, який

починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. СГВК «Зеленоярське» самостійно обчислює суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку відповідно до чинного законодавства.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі - 10 відсотків;

б) у II кварталі - 10 відсотків;

в) у III кварталі - 50 відсотків;

г) у IV кварталі - 30 відсотків.

Підприємство як платник ФСП не є платником таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Також СГВК «Зеленоярське» є платником ПДВ, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Ставка ПДВ становить 20%.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Звітним (податковим) періодом для сплати декларації з ПДВ є один календарний місяць. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (Додаток Ц).

Декларація з ПДВ складається в кінці кожного місяця і до 20 числа наступного за звітним місяцем повинна бути подана до Податкової служби за місцем розташування підприємства.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарським підприємством на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України [28].