При наявності кільцевих виробок на інших ділянках поверхні кочення, що мають нахил 1:20, норми бракування їх такі ж, як для кільцевих виробок, розташованих біля гребеня;

10) місцеве розширення ободу колеса (роздавлювання) більше 5 мм;

11) поверхневий відкол зовнішньої грані ободу колеса, відповідно рисунку 4 включаючи місцевий відкол колового напливу, глибиною (по радіусу колеса) більше 10 мм, або ширина частини обода, що залишилася, у місці відколу менше 120 мм, або наявність в пошкодженому місці незалежно від розмірів відколу тріщини, що поширюється у глиб металу;

12) пошкодження поверхні кочення колеса, викликане зсувом металу ("навар") висотою у колісних парах пасажирських вагонів більше 0,5 мм, вантажних вагонів більше 1 мм, як показано на рисунку 5. При виявленні на проміжній станції вагонів з колісними парами, що мають "навар" більше зазначених розмірів, порядок проходження вагона такий же, як у 6.2.1 4).

Рисунок 4 – Поверхневий відкол Рисунок 5 – Зсув металу (“навар”) зовнішньої грані обода колеса на поверхні кочення колеса

13) виступ металу по круговому периметру гребеня в місці переходу його зношеної поверхні до вершини (гострий накат), показаний на рисунку 6;

14) товщина обода колеса по колу кочення менше 22 мм у вантажних вагонів, менше 30 мм у пасажирських вагонів, менше 40 мм у поїздах, що слідують зі швидкістю понад 120 км/год, але не більше 160 км/год.

Рисунок 6 – Гострий накат гребеня

6.2.2 У колісних пар пасажирських вагонів, які включаються в пунктах формування в поїзди, що слідують до пункту обороту на відстань більше 5000 км, крім того, не допускаються:

- прокат поверхні кочення більше 6 мм;

- товщина гребеня менше 26 мм, вимірювана на відстані 18 мм від його вершини.

6.2.3 Огляд колісних пар робити в незаторможеному стані з простукуванням молотком поверхні кочення коліс з метою виявлення тріщин.

6.2.4 Особлива увага повинна звертатися на технічний стан колісних пар, кришки букс яких пофарбовані червоним кольором (наплавлені гребені).

6.3 Буксові вузли

6.3.1 Забороняється постановка в поїзд і прямування в ньому вагонів, у яких буксовий вузол має хоча б одну з наступних несправностей:

- ослаблення болта кріплення оглядової чи кріпильної кришки букси;

- підвищене нагрівання верхньої частини корпусу букси. Температура верхньої частини букс у всьому составі повинна бути приблизно однаковою.

Порівняння температури букс повинно проводитись з однієї сторони вагону чи составу.

Бракувальними ознаками, що вимагають відчеплення й заміни колісної пари з буксами, обладнаними касетними і конічними підшипниками є:

• підвищений нагрів підшипників та адаптерів;

• обрив (відсутність) болтів М20 торцевого кріплення підшипників на осі;

• зрушення з посадочного місця напівбокси (адаптеру) або її відсутність;

• відколи і тріщини на видимій частині підшипника;

• відколи і тріщини на поверхні напівбокси (адаптера);

• свіжий викід мастила через ущільнення підшипника зі слідами патьоків на передній кришці;

• викід мастила на диск та обід колеса, викликаний можливим перегрівом підшипників.

Наявність в місті переднього ущільнення рівномірного валика мастила не є бракувальною ознакою.

При виявленні оглядачем вагонів відсутності одного з болтів торцевого кріплення М20, дозволяється постановка болта, що відсутній. Болт М20 затягується зусиллям 230-250 Нм (23-25 кгс.м).

6.3.2 Оглядач при русі пасажирських та вантажних вагонів, а також на стоянках по зовнішніх ознаках виявляє несправні буксові вузли, температура яких може і не відрізнятися від температури справних (температура визначається приладами безконтактного виявлення перегрітих букс).

Порядок технічного обслуговування букси:

- перевірити стан буксового вузла дотиком руки;

- оглянути корпус букси, лабіринтне кільце, перевірити нагрівання букси і порівняти його з іншими буксами цього ж вагона;

• шляхом простукування оглядової кришки нижче її центра визначити справність торцевого кріплення;

6.3.3 На викочені з-під вагона колісні пари з несправними буксовими вузлами, виявленими візуально, по зовнішніх ознаках, на внутрішній поверхні диска колеса необхідно чітко нанести напис крейдою “По зовнішніх ознаках”, а при виявленні нагрівання букс приладами ДИСК (ПОНАД), АСДК-Б, КТСМ-01д наноситься надпис “Аварійна - ДИСК (ПОНАД), АСДК-Б, КТСМ-01д “. Результати ремонту колісних пар з несправними буксовими вузлами, забракованими працівниками ПТО, доводяться до відома оглядачів вагонів даного ПТО.

6.3.4 По всіх несправностях, виявлених за зовнішніми ознаками нагрівання букс, оглядач повинен прийняти рішення про заміну колісної пари. Перелік найбільш характерних зовнішніх ознак несправних буксових вузлів з підшипниками кочення наведений в таблиці 1.

При неможливості встановити причину нагрівання букси, колісна пара повинна бути замінена і направлена у вагонне депо для ремонту.

Таблиця 1

Ознаки несправних буксових вузлів	Можливі несправності
1	2
При зустрічі поїзда з ходу Букси пасажирських і вантажних вагонів
Колісна пара йде юзом при віджатих гальмових колодках, чутне постукування	Підшипник зруйнований, ролики заклинені і не обертаються
Викид мастила пластівцями на диск і обід колеса, великі патьоки в зоні кришок	Підшипник зруйнований
Сильні виділення мастила в зоні оглядової і кріпильної кришок	Підшипник може бути зруйнований
Букса у пасажирському вагоні переміщується уздовж шийки осі, а у вантажного бокова рама візка разом з буксою зміщені уздовж шийки осі, кольори мінливості, окалина на оглядовій чи кріпильній кришці, деформація кришки	Підшипник зруйнований, пошкодження торцевого кріплення, гайка М110 повністю зійшла з шийки осі, чи обірвані головки болтів М20
Викид іскор пучком з боку лабіринту	Проворот внутрішнього кільця чи руйнування заднього підшипника
Букси пасажирських вагонів
Між колісною парою і буксою, а також рамою візка і колісною парою видно іскри, чути скрип, постукування	Злам шийки осі колісної пари
Візок вібрує, один його кінець трясе, букса має часті вертикальні коливання, чути різкий стукіт важільної передачі, розроблені отвори у кронштейні для валика підвіски башмака, випали валики важільної передачі	Зруйновано сепаратор, ролики згрупувалися в нижній частині букси
1	2
Букси вантажних вагонів
Корпус букси має нахил відносно шийки осі; бокова рама візка спирається на корпус букси одним краєм	Прокручування внутрішнього кільця підшипника на шийці осі, стирання шийки осі
При огляді вагонів під час стоянки поїзда Букси пасажирських і вантажних вагонів
Сліди викиду мастила через лабіринтне ущільнення на диск і обід колеса, зовнішню обшивку підлоги вагона, деталі важільної передачі. У мастилі видні металеві включення (латунь, сталь), витоки мастила в зоні оглядової і кріпильної кришок. На задній (лабіринтній) частині корпусу букси є валик мастила чорного кольору з металевим включенням (латунь, сталь)	Підшипник зруйнований через заклинювання роликів, проворота внутрішнього кільця, зламу перемичок сепаратора, обводнювання мастила, зла-му бурта внутрішнього кільця, пошко-дження торцового кріплення. Спрацю-вання поверхні сепаратора, що центрує, злами перемичок сепаратора, злам бурта внутрішнього кільця, обводнювання мастила, заклинювання роликів
На задній (лабіринтній) частині корпусу букси є валик мастила, покритий пилом, корпус букси у пасажирського вагона та бокова рама візка з буксою у вантажного вагона зміщені щодо лабіринтного кільця і видно блискучу смужку металу лабіринтного кільця	Пошкоджено торцеве кріплення, зірвана різьба на гайці М 110 і шийці осі або обірвані головки болтів М 20
Підвищене нагріввання в межах температури робочого нагрівання будь-якої частини букси в порівнянні з іншими буксами составу	Початок руйнування букси, зайва кількість мастила
На оглядовій або кріпильній кришці видно окалину, кришка деформована у вигляді кругів, опухлих смуг або окремих опуклостей, протертостей, пробоїн, кришка нагріта більше корпусу букси.	Пошкоджено торцеве кріплення, гайка М110 повністю зійшла з шийки осі або обірвані болти М20 тарільчатої шайби
При обстукуванні передньої частини оглядової (кріпильної) кришки нижче її центра чутно бряжчання чи подвійні удари (відбої)	Пошкоджено торцеве кріплення (обірвані болти стопорної планки, зламана планка, гайка відвернулася, чи на ній зірвана різьба, чи обірвані головки болтів торцевої шайби)
Верхня частина корпусу букси в порівнянні з іншими буксами цього складу має підвищене рівномірне нагрівання, з лабіринтового ущільнення витікає мастило	У буксі є надлишок мастила (має місце безпосередньо після ревізїї чи ремонту букси). Нагрівання може припинитися після пробігу 500-600 км
1	2
Передня частина корпусу букси нагріта більше задньої	Зруйновано передній підшипник
Задня частина корпусу букси нагріта більше передньої	Відсутній зазор між лабіринтною частиною корпусу букси і лабіринтним кільцем чи зруйнований задній підшипник
Напилювання мастила на маточину колеса, ослаблення болтів чи поява іржі під шайбами болтів крипільної кришки	Руйнування торцевого кріплення
Здуття фарби на корпусі букси зверху, витікання мастила коричневого чи зеленого кольорів	Руйнування чи спрацювання сепаратора
Букси пасажирських вагонів
Ослабли болти кріплення основи шпінтона, видна іржа між рамою візка і шпінтоном, в основі пружин і ресор, на горизонтальних ковзунах	Може бути зруйнований сепаратор, ролики згрупувалися у нижній частині букси
Виділення диму, поява запаху з букси (при зустрічі з ходу і після зупинки поїзда на шляху прямування)	Несправність поліамідного сепаратора підшипника буксового вузла
Розроблено втулку в кронштейні для валика підвіски башмака, валик випав з отвору підвіски башмака, зламана пружина буксового підвішування наявність свіжої іржі на пружинах центрального підвішування в місці контакту з надресорною балкою на елементах еліптичної ресори, а також в місці контакту пружин буксового підвішування на основі шпінтона	Один або обидва підшипники можуть бути зруйновані
Зазор між поздовжньою рамою візка та стелею букси менше 35 мм	Можливе повне зруйнування підшипників або їх деталей

6.4 Візки

6.4.1 Забороняється постановка в поїзди і прямування в них вагонів, у візках яких є хоча б одна з наступних несправностей:

вантажні вагони

• тріщини в литій боковій рамі; надресорній балці литої конструкції (вирубки пороків сталевого литва, зроблені після виготовлення надресорних балок, не служать підставою для бракування); тріщина в балансирі, зєднувальній чи шкворневій балці тривісного візка; тріщини в консолях зєднувальної балки чотиривісних візків; тріщина в підпятнику, п’ятнику, у зоні яку видно оглядачеві вагонів при огляді;

• відсутність або тріщина шворня;

• тріщина у верхньому ковзуні, відсутність або злам ковпака ковзуна візка ЦНИИ–ХЗ, або планки ковзуна тривісного візка чи відремонтованих з порушенням діючих технічних вимог;

- відсутність болта кріплення ковпака ковзуна візка ЦНИИ-ХЗ;

- сумарний мінімальний зазор між ковзунами по обидва боки візка у всіх типів чотиривісних цистерн, у хоперів для перевезення зерна, цементу, мінеральних добрив, обкотишів і хопер-дозаторів типу ЦНИИ-ДВЗ більше 14 мм і менше 4 мм, в усіх інших типів вантажних вагонів більше 20 мм і менше 4 мм, крім хоперів для перевезення вугілля, гарячого-агломерату, апатитів і хопер-дозаторів ЦНИИ-2, ЦНИИ-3, думпкарів ВР-50, у яких зазор повинен бути не більше 12 і не менше 6 мм, і в думпкарів ВР-80, ВР-82, ВР-85 - не більше 20 і не менше 12 мм. Допускається відсутність зазорів між ковзунами однієї сторони візка. Відсутність зазорів між ковзунами по діагоналі вагона не допускається; при цьому сумарний зазор між ковзунами повинен бути в межах, зазначених вище;

- у восьмивісних цистерн сумарний зазор між ковзунами з'єднувальної і шкворневої балок по обидва боки одного кінця цистерни менше 4 і більше 15 мм;

між з'єднувальною і надресорною балками з обох кінців одного двовісного візка - менше 4 і більше 20 мм. Не допускається відсутність зазорів: у двох будь-яких ковзунах одного чотиривісного візка з однієї сторони цистерни; по діагоналі цистерни між ковзунами з'єднувальної і шкворневої балок; по діагоналі чотиривісного візка між ковзунами надресорної та з'єднувальної балок;

- завищення у порожніх вантажних вагонів хоча б одного ковзуна відносно нижньої поверхні надресорної балки більше 7 мм;

- у цистерн для перевезення газу зазори в ковзунах менше 4 мм та більше 16 мм. При відсутності зазорів з однієї сторони візка вагон відчіплюється для перевірки зносу п’ятника і підп’ятника;

- обрив заклепки фрикційної планки, злом чи тріщини у фрикційному клині, злом упорного бурту клина, наявність тріщин у зварному шві привареного упорного ребра фрикційного клина візка типу ЦНИИ-ХЗ;

- обрив (відсутність) хоча б одного болта, що з'єднує шкворневу балку з поперечними та надресорними балками тривісних візків;

- відсутність хоча б одного з валиків, що з'єднують балансири з хоботами боковин тривісних візків чи підкладок боковин;

- тріщина в корпусі фрикційного гасителя коливань візків типу КВЗ-ЦНИИ, КВЗ-ЦНИИ-М, УВЗ-9М;

- обрив однієї заклепки чи болта, що укріплюють п'ятник чи підп'ятник, тріщина у верхньому чи нижньому поясах і в зоні крайніх п'ятників з'єднувальної балки візка восьмивісного вагона, у кронштейнах гальмового обладнання;

- у цистерн для перевезення газів сумарні зазори в ковзунах менше 4 і більше 16 мм. При відсутності зазорів хоча б з однієї сторони одного візка вагон повинен бути відчеплений для перевірки зносів п'ятника і підп'ятника. Зазори перевіряються вантажовласниками перед і після завантаження газових цистерн;

• вільні (ненавантажені) підклинові пружини і клини в порожніх вантажних вагонах та завищення хоча б одного клина відносно нижньої опорної поверхні надресорної балки більше 8 мм, заниження клинів більше 12 мм;

П ри наявності нижче наведених дефектів вагон відчепити та відправити на ТОв-2:

• висота Н ковзуна візка виходить за межі розміру

• ослаблення різьбового кріплення корпусу ковзуна та зносостійкої планки;

• трішина чи незвичайна деформація корпуса ковзуна;

• трішина чи злом верхнього ковзуна;

• відсутність елементів нижнього ковзуна на місці;

• товщина в видимої частини верхньої кромки поліуретанової накладки 2 ( зазор між накладкою та похилою поверхнею надресорної балки) (рис. 9 а) менше 2 мм контролюється щупом товщиню 2 мм;

• зазор між поліуретановою накладкою і похилою поверхнею надресорної балки 3 більше 0,5 мм, який контролюється щупом товщиною 0,5 мм;

• видима частина клина 1 має трішини;

• незвичайний знос клина чи його вертикальна поверхня не прилягає до фрикційної планки;

• тріщини зносостійкої фрикційної планки;

• відсутність однієї або більше заклепок, якими фрикційна планка приклепана до бокової рами;

Технічне обслуговування вагонів з модернізованими візками при ТОв-2 виконують згідно з Інструкцією ЦВ-0083.

Рисунок 9 а

При відсутності зазору а₂-зазор а₁ повинен становити не мнше 5 мм, по всій довжині направляючих корпусу букси та бокової рами візка, не допускається при відсутності зазору у точці 1 відсутність зазору у точці 4 або менше 5 мм (аналогічно у точці 3 та 2) (рисунок 9 б)

Рисунок 9 б

Не допускається при відсутності зазору у точці 1, відсутність зазору у точці 4 або в сумі менше 5 мм (аналогічно у точці 3 та 2) (рисунок 9 в).

Рисунок 9 в

пасажирські вагони

- тріщини у балках та у зварних швах рами;

- тріщини в деталях ресорного і люлечного підвішування, доступних для візуального контролю при огляді вагонів чи у видимій зоні, тріщини запобіжних

скоб і несправності їхнього кріплення, тріщини піддонів центрального підвішування візків КВЗ-5, КВЗ-ЦНИИ-І і КВЗ-ЦНИИ-ІМ, КВЗ-ЦНИИ-ІІ;

- тріщини у п'ятниках, підп'ятниках, ковзунах, коробках ковзунів, несправність їхнього кріплення, тріщини в поздовжніх повідцях візків КВЗ-ЦНИИ, злам стяжних болтів вкладишів – ковзунів ДСПГ і ін.;

- сумарний зазор між горизонтальними коробками ковзунів по обидва боки візка ЦМВ, КВЗ-5 більше 6 чи менше 2 мм;

- сумарний зазор між вертикальними ковзунами (з однієї сторони візка);

у візка типу ЦМВ-більше 16 мм; у візка типу КВЗ-5 більше 8 мм; у візків типів КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІМ і КВЗ-ЦНИИ-ІІ більше 30 мм, а зазор між вертикальними ковзунами поперечної балки і рами надресорної балки на одній із сторін менше 5 мм;

- перевищення вкладиша-ковзуна над кромкою коробки надресорної балки візка КВЗ-ЦНИИ менше 11 мм;

- зазор між упорною кромкою підп'ятника і п'ятником у візках КВЗ-ЦНИИ менше 9 мм;

- наявність зазору між втулкою шпінтона та затягнутою корончатою гайкою, ослаблення кріплення фрикційних гасителів і відсутність чи неправильна установка тарільчатих пружин між втулкою і корончатою гайкою, відсутність корончатої гайки чи її шплінта;

- зазор між надресорною балкою і рамою візка чи планкою на рамі візка КВЗ-5, КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІІ менше 20 і більше 100 мм;

• зазор між накладкою поздовжньої балки рами й опорним листом надресорного брусу у візків КВЗ-ЦНИИ-М менше 25 мм;

• різниця зазорів між краями надресорного брусу і однією поздовжньою балкою більше 6 мм;

• зазор між рамою візка КВЗ-5, КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІІ і КВЗ-ЦНИИ-ІМ та стелею букси менше 56 мм, у візка типу ЦМВ менше 43 мм;

• відсутність зазору між опорною шайбою запобіжного болта і сферою для піддона візків КВЗ-ЦНИИ-І;

• зазор між опорною балкою і підвіскою надресорної балки візків типу ЦМВ

менше 20 мм;

- ослаблення чи руйнування кріплення гумових пакетів повідків візків КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІІ і КВЗ-ЦНИИ-ІМ;

• зазор між корпусом гасителя коливань та кронштейном надресорної балки

менше 7 мм;

• зазор у візку КВЗ-ЦНИИ-ІМ між верхньою накладкою (ковзуном) на поздовжній балці і ковзуном на надресорному брусі менше 35 мм (сумарний зазор повинен бути 90 мм ± 5 мм).

Примітка - Усі зазори треба перевіряти під тарою вагона, перед постановкою його у поїзд, на прямолінійній ділянці колії.

- випуклість гуми у кріпленні повідків відносно металевого армування пакету більше 6 мм;

- зазор між корпусом генератора типу 2ГВ.003, а також основними чи додатковими запобіжними скобами менше 5 чи більше 8 мм;

- ослабле нарізне сполучення чи відсутність болтів, шплінтів кріплення підвіски генераторів;

- тріщини в лапах кріплення генераторів, тріщини балок рами та приварених деталей підвіски, плити кріплення плоскоремінного приводу вагонного генератора, вала, кронштейнів кріплення підвіски, запобіжних скоб;

• зрушення редуктора на осі колісної пари;

• зношені чи тріснуті тарелі, вкладиші, що просіли, зношені чи розірвані вкладиші амортизатора підвіски генератора;

• висота "А" амортизатора підвіски генераторів DUGG – 28В та DCG 4435/2, 2ВГ.003 у стиснутому стані менше:

• 39 мм для амортизаторів, які показані на рисунку 7 вид “б”;

• 40 мм для амортизаторів, які показані на рисунку 7 вид “а”, “в”;

• 89 мм для втулкової підвіски генератора 2ГВ.003, які показані на рисунку 8, вид "а" ;

• 37,5 мм для безвтулкової підвіски генератора 2ГВ.003, які показані на рисунку 8 вид “б”.

Рисунок 7 – Висота амортизаторів підвісок генераторів:

а – DUGG –28В; б- DUGG –28В з буртиком 4 мм; в – DCG 4435/2

Рисунок 8 – Висота амортизаторів підвіски генераторів 2ГВ.003;

а-втулкової; б-безвтулкової

- відсутність шплінта та послаблення гайки кріплення жорсткої підвіски генератора 2ГВ.008, які показані на рисунку 9.

6.4.2 Забороняється постановка у поїзди у пунктах формування вагонів, у яких візки з гідравлічними гасителями коливань мають:

1) тріщини, обриви чи погнутість кронштейнів кріплення гасителів, від'єднання штока від верхньої кріпильної головки гасителя;

2) тріщини, зминання та злами корпусу захисного кожуха гасителя;

3) від'єднання захисного кожуха від верхньої головки;

4) заклинювання гасителя.

При виявленні на проміжній станції у вагоні несправностей, зазначених у 6.4.2 1) (за умови, якщо тріщини і обриви кронштейнів не виходять на надресорну балку), дозволяється прямування такого вагона до найближчого пункту технічного обслуговування без обмеження маршрутної швидкості для прослідування в составі поїзда.

Несправний гаситель і гаситель з пошкоджених кронштейнів повинні бути зняті разом з гасителем з іншого боку візка.

6.4.3 У пунктах формування та обороту також не допускається постановка у поїзд вагона з візками, гідравлічні гасителі коливань у яких мають наступні несправності:

• прострочені терміни ревізії гасителів коливань чи терміни, що закінчуються на шляху прямування;

• витік робочої рідини з гасителів коливань (у виді крапель чи сильного замаслювання корпусу);

• відсутність чи сильне спрацювання гумових та металевих втулок у головках гасителів коливань з перекосом головки гасителя коливань понад 5 мм;

• протертість корпусу гасителів коливань більше 2 мм.

6.4.4 Технічний стан гідравлічних гасителів коливань можна визначити по ряду характерних зовнішніх ознак, зазначених у таблиці 2.

Таблиця 2

Характерні ознаки	Несправності	Спосіб усунення
1	2	3
Сильні потьоки (до каплеутворення) робочої рідини	Пошкоджено сальникове ущільнення, зношені чи поламані каркасні манжети, відвернулася гайка сальника, порване ущільнювальне гумове кільце	Гаситель замінити
На корпусі чітко помітні сліди більше 30 мм від переміщення захисного кожуха	Гаситель не обмежує коливань кузова	Те ж
Перекіс захисного кожуха щодо корпусу гасителя	Порушення зєднання штоку та верхньої кріпильної головки; відвернулася гайка корпусу і відбулося ослаблення сальникового вузла; розламалася (тріснула) направляюча головка циліндру; під кожухом зібралася снігольодяна маса	Те ж
Надресорна балка перекошена у вертикальній площині	Заклинювання штоку з поршнем у корпусі гасителя коливань	Гаситель замінити
Неспіввісне розташування крипільних головок гасителів коливань відносно поперечної осі візка (перекіс гасителя у кронштейнах надресорної балки та рами)	Розрегульоване затягування гумометалевих пакетів поздовжніх повідців візка	Відрегулювати затягування
	Несиметричність розташування головок гасителя відносно кронштейнів	Усунути перестановкою проміжних гумових шайб
	Порушення зварних швів кронштейнів, погнутість кронштейнів	Кронштейни замінити
Зазори у вузлах кріплення гасителів до кронштейнів рами візка та надресорної балки (сумарний зазор у вузлі кріплення не повинен перевищувати 1,0 мм)-регулюється підбором різної товщини прокладок	Зношені гумові втулки головок, валик кріплення чи втулки у кронштейнах	Замінити несправні деталі
1	2
Відхід бурту гумової втулки від бокової поверхні крипільної головки гасителя понад 2 мм	Ослаблення кріплення цієї втулки в отворі головки	Замінити гумометалеві комплекти
Незатухаючі коливання кузова після проходу з невеликою швидкістю стиків та стрілок	Повна чи часткова втрата працездатності гасителів внаслідок витікання робочої рідини, відмови клапанів, спрацювання направляючої та штоку, ослаблення гайки корпусу, відєднання верхньої головки від штоку	Гасителі замінити
Примітка-Технічний стан гідравлічних гасителів коливань можна перевірити прокачуванням вручну. Для цього необхідно від'єднати від кронштейна верхню кріпильну головку, нахилити гаситель під кутом 45°, стиснути і розтягти його. Гаситель повинен мати велике зусилля опору без заїдань та стрибкоподібного падіння зусилля опору при повному розтяганні і стиску. При виявленні порівняно великих переміщень кузова одного чи декількох вагонів поїзда зустрічаючий оглядач повинен більш ретельно перевірити гасителі коливань цих вагонів.