У одному ланцюжку Практикум

Мета. Допомогти учням у засвоєнні системи норм поведінки і використання механізмів внутрішньої регуляції власної поведінки на основі засвоєних норм.

Задача. Формувати у ранньому підлітковому віці схеми поведін­ки для виходу із несприятливих ситуацій.

Форма. Виховна година з елементами психотренінгу.

Обладнання. Набір ситуацій, запропонованих або самими учнями, або розроблених класним керівником разом із психологом з урахуван­ням особливостей напрямків профілактичної роботи; мотузка (10 м).

Матеріали до виховної години.

Французькому філософу і письменнику Ж.-П. Сартру належить вислів: "Людина не с те, що вона с; людина с те, що вона не є". Згідно з цією формулою людина постійно намагається вийти за межі свого "Я". Вільне дитя природи, знаходячись у бурхливому людському сві­ті, людина відчайдушно шукає шляхи й засоби бути приналежною до суспільства людей, сім'ї, історичної реальності, гармонічного приро­дного світо творення. У той же час боїться загубити свою індивідуа­льність, неповторність, бути як усі".

Якщо ми зазирнемо всередину себе, то побачимо, що невпинний пошук свого "я" є по суті щоденно створюваний нами контекст скла­дних духовних зв'язків і стосунків з навколишньою соціальною дійс­ністю. Виявляється, протягом усього життя для здійснення важливих життєвих планів потрібні "співучасники". У цьому понятті ми всі ні­би зв'язані мотузками, ім'я яких "Інший", "Суспільство", "Культура", "Людство". Тому, встановлюючи стосунки "Я-Ти", ми завжди маємо можливість розгорнути їх у подвійну реальність людського "Ми". Проблема полягає в тому, чи вміємо ми це робити.

Процес засвоєння особистістю норм поведінки спілкування спе­цифічний для різних людей. Задача запропонованого тренінгу - фор­мування в ранньому підлітковому віці таких схем поведінки, які до­поможуть підлітку з честю вийти із складної ситуації. Це може бути ситуація делікатна, конфліктна ситуація або обставини, за яких підлі­тку вперше пропонують спробувати алкоголь... Потрапляючи у такі складні обставини, підліток повинен мати набір схем поведінки, щоб не бути причетним до злочину, не потрапити у наркотичну залеж­ність, не стати жертвою суїциду.

Для проведення тренінгу обирається стільки учасників, скільки необхідно для розв'язання ситуації. Ведучий дає їм у руки мотузку, яка стає символом реального людського взаємозв'язку й зримо, наоч­но виражає цей зв'язок. Учасникам категорично забороняється випу­скати мотузку з рук і тим самим вибути із зв'язку. Визначаються ро­льові позиції кожного. Задача: максимально реалізуючи свою мету, виробити і обрати один із варіантів розв'язання складної ситуації і здійснити його.

ховання. Метод спілкування під час лекції - невимушена розмова, за­душевна бесіда, діалог зацікавлених однодумців.

Тематика лекцій мусить бути різноманітною, цікавою та актуа­льною для батьків. Наприклад: "Вікові особливості молодших підліт­ків", "Режим дня школяра", "Що такс самовиховання?", "Індивідуа­льний підхід та врахування вікових особливостей підлітків у сімейно­му вихованні", "Дитина і природа", "Мистецтво в житті дітей", "Ста­теве виховання дітей у сім'ї" тощо.

Конференція - форма педагогічної освіти, що передбачає роз­ширення, поглиблення та закріплення знань про виховання дітей. Конференції можуть бути науково-практичними, теоретичними, чи­тацькими, з обміну досвідом, конференції матерів, конференції бать­ків. Конференції проводяться один раз на рік, вимагають ретельної підготовки, передбачають активну участь батьків. До них готують ви­ставки робіт учнів, книг для батьків, концерти художньої самодіяль­ності.

Теми конференцій мають бути конкретними. Наприклад: "Гра в житті дитини", "Моральне виховання підлітків у сім'ї" та ін. Щоб зі­брати матеріал і привернути увагу батьків, на заняттях університету педагогічних знань, що передують конференції, іноді заповнюється коротка анкета.

Конференція зазвичай відкривається вступним словом директо­ра школи (якщо це загаїьношкіїьна конференція) або класного керів­ника (якщо вона класна). З короткими, завчасно підготовленими по­відомленнями про свій досвід сімейного виховання виступають бать­ки. Таких повідомлень може бути три-чотири. Потім надається слово всім бажаючим. Підсумки підбиває ведучий конференції.

Практикум - це форма вироблення у батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного вирішення педагогічних ситуа­цій. що виникають, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків-вихователів.

У ході педагогічного практикуму вчитель пропонує знайти вихід із будь-якої конфліктної ситуації, яка може скластися в сім'ї в стосун­ках батьків і дітей, батьків і школи тощо, пояснити свою позицію в тій або іншій запропонованій ситуації або в такій, що реально виникла.

Номер		Питання		Емоційне ставлення
										?
		Класична музика		14		5		7		1
		Рок-музика		14		5		5		-
		Балет		4		12		10		1
4		Театр		10		5		12		-
		Музей		24		-		3		-
		Живопис		13		2		9		3
		Лірика		7		10		9		1
		Екскурсія		27		-		-		-
9.		Етика		23		-		3		-
10		Естетика		24		1		2		-
.11	Мода				17				10
12	Освіта				25		1				1
13	Кар’єра				26		-				1
14	Спорт				22		2		3
15	Наука				15		3		7				2
16.		Гроші		19		-		6				2
17		Мітинги		4		11		8				4
18		Страйки		6		10		9				2
19		Закон і право		18		1		4				4
20		Журналістика		10		3		10				4
21		Телебачення				2		1				_
				24
22		Спілкування		22		1		4
23				12		5		10				-
		Ігри

Інтерпретація результатів

У результаті тестування виявлені найбільш популярні види дія­льності класу, які дають уявлення про коло інтересів протестованих. У це коло увійшли такі види, як музеї, екскурсії, етикет, естетика, освіта, кар'єра, спорт, правознавство, телебачення і спілкування.

Вибір вищеназваних видів діяльності пов'язаний перш за все з віковими особливостями учнів:

- зацікавленість екскурсіями, освітою, спортом, зумовлене діяльніс­тю спілкування в процесі навчання як ведучою діяльністю в підлі­тковому віці;

• у зв'язку зі спрямованістю пізнавальної діяльності на вивчення (пі­знання) системи відносин у різноманітних ситуаціях більшість уч­нів обирає такі види діяльності, як етикет, телебачення;

• таке новоутворення підліткового віку, як "почуття дорослості" під­штовхує до розвитку зацікавленості професійною діяльністю, кар'єрою, правознавством (як профілем гімназії^-).

Проте не тільки фізіологічними особливостями учнів зумовлю­ється вибір тем, що цікавлять дітей. Тестування показало, що коло ін­тересів можна сформувати. Так, наприклад, невідповідність знайдена у різному емоційному ставленні учнів до подібних видів діяльності (яскраво виявлена, наприклад, зацікавленість екскурсіями до музеїв, живописом, естетикою, проте інтерес до відвідування театру, концер­тів класичної музики, балету не виявлений). Це пов'язано, можливо, з прогалинами у виховній роботі за вказаними напрямками. Клас часто відвідував музеї Запоріжжя, Дніпропетровська, кілька разів проводи­лися екскурсії в Художній музей, а ось відвідування театру, філармо­нії в програмах екскурсій класу не було. Інтерес у багатьох учнів до такого виду діяльності не сформований.

Ще одним яскраво виявленим інтересом є зацікавленість спор­том (при невисокому відсотку учнів, що відвідують спортивні секції). У подальшій роботі необхідно використовувати потенційні можливо­сті такого інтересу в учнів.

ПЛАН КОРЕКЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

Таким чином, у подальшій роботі з класом необхідно: ■ Використовувати інтерес учнів до освіти, кар'єри для розвитку зацікавленості науковою діяльністю. З цією метою провести у класі виховну годину "Інтелектуальний подарунок" (учням пропонується принести книгу, яку вони читають на даний момент, знайти в ній ці­каву думку і подарувати її всім).

• Використати інтерес учнів до етикету, спілкування з метою під­вищення так званого "рівня вихованості" класу в цілому і кожного учня окремо. Для цього провести з дітьми "естетичний тренінг" (тре­нінг навичок спілкування); виховну годину "Дзеркало" (де повідоми­ти дітям у вигляді узагальненої оцінки педагогічні враження про ро­боту нашого класу на учбових заняттях з усіх шкільних дисциплін); провести операцію "Сюрприз" (записати всі дні народження учнів у щоденники і домовитися, що клас завжди буде відгукуватися на ці знаменні дати) і т. ін.

ховання. Метод спілкування під час лекції - невимушена розмова, за­душевна бесіда, діалог зацікавлених однодумців.

• Використовувати зацікавленість учнів естетикою для упорядку­вання класної кімнати. З цією метою провести у формі гри захист проектів "Класна кімната, в якій мені було б затишно" (відповідальні служба порядку і трудовий центр класу).

• Використовувати інтерес учнів до спорту для подальшого фор­мування колективу. З цією метою організувати "Бої гладіаторів" се­ред учнів класу, провести серію спортивних змагань. Запропонувати організацію турнірів спортивному центру класу разом з батьківським комітетом.

■ Використати зацікавленість учнів екскурсіями з мстою розвитку інтересу до морально-естетичного самовиховання. Для цього органі­зувати екскурсію в Запорізьку філармонію (у перспективі придбати абонементи); у програмі екскурсій класу передбачити відвідування театру, концертів камерної музики та ін.

Зміст, форми та метоли роботи педагога з батьками

Зміст роботи педагога з батьками включає 3 основні блоки: під­вищення рівня психолого-педагогічних знань батьків, залучення ба­тьків до навчально-виховного процесу, участь батьків в управлінні школою. Кожен блок можна представити як систему форм і видів ді­яльності.

У практиці школи використовуються масові, групові та індиві­дуальні форми й методи роботи з батьками. Всі вони спрямовані на підвищення рівня педагогічної культури батьків, на зміцнення взає­модії школи та сім'ї, на посилення її виховного потенціалу, а також на залучення батьків до виховання дітей класу.

Розглянемо комплекс метолів і форм спільної роботи з батьками, що найчастіше використовуються в досвіді шкіл.

Методи вивчення сім'ї

а) спостереження;

б) бесіда;

в) тестування;

г) анкетування;

д) лілова гра;

є) аналіз дитячих оповідань, малюнків про сім'ю, інших предме­тів творчості.

Значне місце в системі роботи класного керівника з батьками учнів відводиться психолого-педагогічній освіті. Нагромадження

психолого-педагогічних знань батьків мусить бути тісно пов'язане з розвитком їх педагогічного мислення, практичних умінь і навичок у галузі виховання. Це зумовлює відбір змісту, а також форм організа­ції педагогічної освіти.

Університет педагогічних знань - цс форма психолого- педагогічної освіти батьків. Вона допомагає озброїти їх необхідними знаннями, основами педагогічної культури, ознайомити з актуальними питаннями виховання з урахуванням віку та запитів батьків, спри­яє встановленню контактів батьків із громадськістю, сім'ї та школи, взаємодії батьків і вчителів у виховній роботі. Програма «університе­ту» складається педагогом з урахуванням контингенту учнів класу та їхніх батьків, форми організації занять в університеті педагогічних знань досить різноманітні: лекції, бесіди, практикуми, конференції для батьків тощо.

Лекція - це форма психолого-псдагогічної освіти, що розкриває сутність тієї або іншої проблеми виховання. Найкращий лектор - сам учитель-виховатсль, який знає інтереси, проблеми та турботи батьків. Головне в лекції - науковий аналіз виховних явищ, ситуацій. Тому в лекції слід розкривати причини явищ, умови їх перебігу, механізм по­ведінки дитини, закономірності розвитку її психіки, правила сімейно­го виховання.

Під час підготовки лекції варто враховувати її структуру, логіку, можна скласти план із зазначенням основних ідей, думок, фактів і цифр. Одна із необхідних умов лекції - опора на досвід сімейного ви­

Тематика лекцій мусить бути різноманітною, цікавою та актуа­льною для батьків. Наприклад: "Вікові особливості молодших підліт­ків", "Режим дня школяра", "Що такс самовиховання?", "Індивідуа­льний підхід та врахування вікових особливостей підлітків у сімейно­му вихованні", "Дитина і природа", "Мистецтво в житті дітей", "Ста­теве виховання дітей у сім'ї" тощо.

Конференція - форма педагогічної освіти, що передбачає роз­ширення, поглиблення та закріплення знань про виховання дітей. Конференції можуть бути науково-практичними, теоретичними, чи­тацькими, з обміну досвідом, конференції матерів, конференції бать­ків. Конференції проводяться один раз на рік, вимагають ретельної підготовки, передбачають активну участь батьків. До них готують ви­ставки робіт учнів, книг для батьків, концерти художньої самодіяль­ності.

Теми конференцій мають бути конкретними. Наприклад: "Гра в житті дитини", "Моральне виховання підлітків у сім'ї" та ін. Щоб зі­брати матеріал і привернути увагу батьків, на заняттях університету педагогічних знань, що передують конференції, іноді заповнюється коротка анкета.

Конференція зазвичай відкривається вступним словом директо­ра школи (якщо це загальношкільна конференція) або класного керів­ника (якщо вона класна). З короткими, завчасно підготовленими по­відомленнями про свій досвід сімейного виховання виступають бать­ки. Таких повідомлень може бути три-чотири. Потім надається слово всім бажаючим. Підсумки підбиває ведучий конференції.

Практикум - це форма вироблення у батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного вирішення педагогічних ситуа­цій. що виникають, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків-вихователів.

У ході педагогічного практикуму вчитель пропонує знайти вихід із будь-якої конфліктної ситуації, яка може скластися в сім'ї в стосун­ках батьків і дітей, батьків і школи тощо, пояснити свою позицію в тій або іншій запропонованій ситуації або в такій, що реально виникла.