- •1.Пояснювальна записка
- •2. Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристикИ
- •3.Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •4.Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені у процесі підготовки та відповіді на питання
- •5. Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •1. Основні законодавчі акти та нормативна база охорони праці.
- •2. Закон України „Про охорону праці”, структура, основні положення.
- •3. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.
- •4. Державне управління охороною праці.
- •5. Організація охорони праці на виробництві.
- •6. Права громадян на охорону праці під час роботи.
- •7. Навчання з питань охорони праці працівників підприємств.
- •8. Інструктажі з питань охорони праці.
- •9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •10. Гарантії охорони праці жінок та неповнолітніх.
- •11. Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •12. Державний нагляд за охороною праці.
- •13. Ступеневий та громадський контроль за охороною праці на виробництві.
- •15. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •16. Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- •17. Вентиляція виробничих приміщень, види вентиляції.
- •18. Природне освітлення, види, нормування, експлуатація.
- •19. Штучне освітлення, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування.
- •20. Шум, його параметри, дія на людину, нормування, методи та засоби захисту.
- •21. Інфразвук та ультразвук.
- •22. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону.
- •23. Іонізуюче випромінювання.
- •24. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки враження електричним струмом.
- •Класифікація приміщень по небезпеки враження електричним струмом
- •25. Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •26. Класифікація виробництв за пожежо-вибухонебезпечністю.
- •27. Суть і складові системи попередження пожеж.
- •28. Суть і складові системи пожежного захисту.
- •Протипожежні розриви, рекомендовані дбНіП 1.1-7-2002.
- •29. Способи і засоби гасіння пожежі.
- •30. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки людини.
- •Розподіл імовірності виникнення смертельних нещасних випадків та травмування працівників у галузі освіти
- •6. Список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів Література
- •Інтернет-ресурси
24. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки враження електричним струмом.
В загальному обсягу травм електротравми становлять близько 2,4%, однак за тяжкістю наслідків випереджають усі інші (летальність близько 80%).
Електричний струм, проходячи скрізь тіло людини, викликає термічну, хімічну, біологічну та механічну дії. Термічна дія виявляється в вигляді місцевих опіків.
Дія електричного струму має такі особистості:
- раптовість;
- рефлекторність (біологічна та хімічна дія розповсюджується на весь організм людини, а не тільки по шляху проходження струму);
- прихованість: 2/3 площі опіків припадає на внутрішні тканини; виникає явище "відтермінованої смерті (за добу може виникати набряк легенів або нирок);
- дистанційність: враження електричною дугою, кроковою напругою;
- наслідки травми залежать від співвідношення швидкості, яка подавляє функції організму та швидкість реакції людини.
За тяжкістю електротравми поділяють на такі ступені:
I ступінь – без втрати свідомості (опіки, електричний удар);
II ступінь – із короткочасною втратою свідомості (дихання та робота серця не порушуються);
III ступінь – порушується серцева діяльність (фібриляція), дихання не порушується;
IV ступінь – електрошок: зупинка роботи серця та дихання ( смерть).
Тяжкість електротравм залежить у кінцевому випадку від кількості енергії, яка виділилась при проходженні електричного струму (це сила струму, напруга потоку, електричний опір тіла людини), а також від індивідуальних особистостей людини, шляху проходження струму, умов навколишнього середовища, які сприяють виникненню замкненого кола: джерело–людина–земля або інше джерело струму.
На тяжкість враження впливають фактори, які знижують загальну опірність організму: втома, хвороба, алкоголь, наркотичні речовини та інші. Поряд із цим очікувана можливість ураження струмом зменшує наслідки елетротравм.
Дослідження показали, що для людини більшої маси тяжкість враження є меншою, в порівнянні з небезпекою для жінок і підлітків, для яких струм є більш небезпечним.
Суттєво впливають на силу струму умови довкілля. В загальному випадку до електричного опору людини слід додавати опір контактів: джерело напруги–шкіра (контактний опір та опір одягу) та опір шкіра–заземлювач (опір взуття, одягу, підлоги, інших конструкцій, які з'єднані з землею). Відчутного впливу на ці опори надають також параметри мікроклімату, особливо підвищені температура, вологість повітря, наявність електричних полів та агресивних середовищ. У залежності від присутності перерахованих факторів усі приміщення розрізняють на приміщення без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою та особливо небезпечні (табл. 1).
Таблиця 1
Класифікація приміщень по небезпеки враження електричним струмом
Клас приміщення |
Ознаки |
1. Без підвищеної небезпеки |
Мікроклімат відповідає допустимим нормам, підлога не проводить струм, відсутні інші заземлювачі (трубопроводи та інше) |
2. 3 підвищеною небезпекою |
Підвищена температура (більше 35°С) та вологість повітря (φ>60%), струмопровідна підлога, вірогідність доступу до електроприладу та заземлювача, наявність значних заземлених мас. |
3. Особливо небезпечні |
Сирість (φ=100%), наявність струмопровідного пилу, або агресивного середовища, наявність одночасно двох умов підвищеної небезпеки. |
