9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Законодавством про працю визначені такі види відповідальності:

• дисциплінарна (від догани до звільнення з займаної посади);

• адміністративна ( як правило штрафи):

• матеріальна (відшкодування збитків, які виникли внаслідок порушень із охорони праці);

• кримінальна.

Відповідність розповсюджується на винних у порушенні законодавства про працю: службових осіб, установи, організації або громадян, які є суб'єктом підприємницької діяльності. Вид покарання визначається відповідно до виду та наслідків порушення.

Дисциплінарні стягнення накладаються керівником установи або підприємства на основі подання керівника підрозділу, інженера з охорони праці, представників профспілки або інших уповноважених осіб. Законодавством передбачені таки види стягнень як догана, тимчасовий перевід на роботу, яка оплачується менше, звільнення. Порядок накладання дисциплінарних стягнень регламентується чинним законодавством.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці передбачає накладання штрафів. Штрафи накладаються державними інспекторами або іншими посадовими особами органів спеціально уповноважених у галузі охорони праці. Максимальний розмір штрафу може бути до десятьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Рішення про матеріальну відповідальність вирішує суд за поданням відповідних органів або фізичних осіб.

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці передбачає, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, – карається штрафом до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Якщо порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. – карається виправними роботами до двох років або обмеженням волі до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років. Більш сурове покарання передбачені за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвішеною небезпекою, на вибухонебезпечних підприємствах, а також за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки. Максимальне покарання – позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

10. Гарантії охорони праці жінок та неповнолітніх.

Згідно до законодавства про працю забороняється застосування праці жінок та неповнолітніх (до 18 років ) на важких роботах і на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, відповідно до "Переліку робіт з підвищеною небезпекою" .

Для молоді і жінок встановлені обмежені норми перенесення вантажів. Для жінок: 7 кг при постійному перенесенні і до 10 кг - при періодичному. Сумарна вага вантажу який переміщується протягом зміни не повинна перевищувати 175 кг (з підлоги) або 350 кг (з робочої поверхні). Для юнаків та дівчат 16... 17 років складає, відповідно – 16,4 кг та 10,25 кг. Заборонено залучати неповнолітніх до робіт, які складаються лише з переносу вантажів вагою більш 4,1 кг.

Робота жінок обмежується в нічний час. Вагітні жінки і ті що мають дітей віком до 3 років не залучаються до роботи в нічний час, до понаднормових робіт і робіт у вихідні дні, а також не направляються у відрядження.

Жінки, що мають дітей від 3 до 14 років або дітей-інвалідів не залучаються до понаднормових робіт і не направляються у відрядження без їхньої згоди. Жінок з дітьми віком до 3 років можуть, за їх бажанням, перевести на більш легку роботу зі збереженням середньомісячного заробітку.

Законодавством встановлені пільги вагітним і по родах: відпустка – 70 календарних днів дородових і 56 післяродових, до 2 років по догляду за дитиною (виплата по фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності), до 3 років – без збереження заробітної плати. За медичним висновком відпустка по догляду за дитиною може бути до 6 років. Усі перераховані відпустки зараховуються в загальний і професійний стаж роботи.

Вагітність жінки та її діти не можуть бути причиною її звільнення або відмови у прийнятті на роботу. Жінки, які мають дітей до 14 років, мають право на позачергове забезпечення путівками до санаторію і надання матеріальної допомоги.

Праця неповнолітніх регулюється тими самими законами, нормами і правилами що й повнолітніх осіб, але, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці мають пільги.

На роботу дозволяється приймати молодь віком не менш 16 років, у виняткових випадках, за погодженням з профспілками, - 15 років.

З метою трудового та професійного навчання допускається приймати з 14 років учнів загальноосвітніх шкіл і професійних навчальних закладів для виконання робіт у вільний від навчання час за згодою батьків.

Усі неповнолітні приймаються на роботу після попереднього медичного огляду і в подальшому передбачається їх щорічний медичний огляд до досягнення 21 року.

Законодавством заборонено використовувати неповнолітніх для нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні. Робочий час складає 36 годин на тиждень (для молоді 16... 18 років), 24 години на тиждень (для осіб 15... 16 років) та для учнів 14... 15 років під час канікул).

Виробниче навчання неповнолітніх і підвищення кваліфікації проводиться індивідуально або в бригадах за рахунок підприємства. Навчання може здійснюватися в робочий час. За час навчання виплачується заробітна плата.

Для здачі вступних іспитів до вищих навчальних закладів працююча молодь має право на відпустку: 15 календарних днів (при вступі до ВНЗ ІУ ступені), 10 календарних днів (при вступі до навчальних закладів II та ІІІ ступенів акредитації).

Молодь, що вчиться, має право на один вільний день на тиждень без збереження заробітної плати. Також пільги мають студенти заочних та вечірніх відділень ВНЗ.