3. Кадри, продуктивність праці та заробітна платня

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають практичний досвід і навики роботи.

Всі кадри підприємства поділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і непромисловий персонал (НПП). До ПВП належать зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, в заводських лабораторіях, дослідних установах, апарат заводоуправління, працівники охорони. До НПП належать зайняті у невиробничій сфері підприємства.

Залежно від виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на п’ять категорій: робітники, службовці, молодший обслуговуючий персонал, спеціалісти, керівники.

Робітники в залежності від процесу створення продукції поділяються на основних (які безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції) і допоміжних (які виконують функції обслуговування основного виробництва).

До службовців відносяться працівники, які здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль (діловоди, архіваріуси, касири, коректори технічної документації, стенографісти, табельники, обліковці та ін.).

До категорії “молодший обслуговуючий персонал ” належать листоноші, телефоністи, оператори зв’язку, прибиральники, кур’єри, чергові, сторожі, гардеробники та ін.

Спеціалістами вважають працівників, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами (інженери, бухгалтери, механіки, економісти, редактори, ревізори, товарознавці, соціологи, енергетики, юрисконсульти та ін.).

Керівники – це працівники, які займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів (директори, начальники, управляючи, завідуючі, головні спеціалісти, майстри, голови, а також заступники керівників, що займають перелічені посади.

Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями та кваліфікацією.

Слід розрізняти облікову, середньооблікову і явочну чисельність працівників. До облікової чисельності включають всі постійні, тимчасові і сезонні працівники, які прийняті на роботу на один і більше днів, незалежно від того, чи перебувають вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені з роботи у зв’язку з непрацездатністю та ін.

Середньооблікову чисельність працівників за місяць визначають сумуванням облікової чисельності за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці.

Явочна чисельність включає всіх працівників, які з явилися на роботу.

Планова чисельність основних робітників (Ч_ОР) визначається трьома методами:

1. За трудомісткістю виробничої програми:

Ч_ОР = Т_СУМ / (Ф_Д ^. К_ВН), чол., (37)

де Т_СУМ – сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год.;

Ф_Д – дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового робітника, год.;

К_ВН – середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

2. За нормами обслуговування:

Ч_ОР = (n ^. З_М ^. К_СС) / Н_О, чол., (38)

де n – задана кількість одиниць устаткування, яка обслуговується, одиниць;

З_М - кількість змін роботи устаткування;

К_СС - коефіцієнт облікового складу, який обчислюється як відношення явочної чисельності робітників до облікової їх чисельності;

Н_О – норма обслуговування на одного робітника, одиниць.

3. За нормами виробітку:

Ч_ОР = N / (Ф_Д ^. К_ВН ^. Н_ВИР ), чол., (39)

де N – планова кількість виробів, натур.одиниць;

Н_ВИР - годинна норма виробітку одного робітника, натур.одиниць.

Планова чисельність допоміжних робітників (Ч_ДР) визначається аналогічно чисельності основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. Якщо такі норми не встановлені, чисельність допоміжних робітників обчислюється:

Ч_ДР = n_Д ^. З_М ^. К_СС ^. Н_А, (40)

де n_Д – кількість робочих місць допоміжних робітників.

Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно з діючими нормами чисельності.

Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці. Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Оплата праці складається з основної і додаткової, які перебувають у співвідношенні: 70 % - основна заробітна плата, 30 % - додаткова. Основна заробітна плата визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника. Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Конкретна диференціація заробітної плати працівників підприємства відбувається за допомогою тарифної системи, яка є сукупністю таких елементів:

- тарифні сітки;

- тарифні ставки;

- тарифно-кваліфікаційні довідники;

- система посадових окладів.

Тарифна сітка є сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати праці цих категорій працівників незалежно від галузей виробництва. Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Тарифна сітка

Умови праці	Форми оплати праці	Годинні тарифні ставки за розрядами, грн.
		Iр	IIр	IIIр	IVр	Vр	VIр
Тарифний коефіцієнт		1,0	1,09	1,2	1,33	1,5	1,72
Нормальні	Погодинники	1,00	1,09	1,2	1,33	1,5	1,72
	Відрядники	1,20	1,31	1,44	1,60	1,80	2,06
Важкі та шкідливі	Погодинники	1.25	1,36	1,50	1,66	1.88	2,15
	Відрядники	1.40	1,53	1,68	1,86	2,10	2,41
Особливо важкі та особливо шкідливі	Погодинники	1.50	1,64	1,80	1,99	2.25	2,58
	Відрядники	1,80	1,96	2,16	2,39	2.70	3,10

Тарифні ставки інших розрядів (С_і) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (С₁) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (К_і):

С_і = С₁ ^. К_і, грн. (41)

Середній тарифний коефіцієнт (К_СЕР) визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.