Заняття 8.
„Мої права. Мої обов’язки.”
Мета: Актуалізація уявлень підлітків про їх права та відповідальність, знайомство з Законами України, які визначають права та обов’язки неповнолітніх.
№ |
Зміст
|
Час |
Обладнання |
1. |
Вступ: привітання учасників, оголошення теми і мети. Нагадування правил групи. Саморефлексія емоційного стану. |
5 хв. |
«Правила групи» |
2. |
Групова дискусія „Для чого потрібні закони” Мета: усвідомлення учасниками важливості існування законів. |
10 хв. |
|
3. |
Вправа “Я хочу – я можу” Мета: усвідомлення підлітками своїх реальних можливостей. Учасникам групи пропонується скласти перелік своїх бажань і можливостей. Обговорення: Чи всі бажання є здійсненими та що необхідно, щоб вони здійснилися? Чи можуть ваші дії для здійснення бажаних цілей зашкодити іншим людям? Висновок: Лише поважаючи права інших, людина може відчути повне задоволення від своїх дій. Порушення прав інших веде до відповідальності перед Законом. |
15 хв. |
аркуші, ручки |
4. |
Групова дискусія „На що я маю право” Мета: усвідомлення підлітками себе як громадянина свої держави. Обговорення: Коли людина отримує права? Чи мають якісь права діти? Висновок: Людина отримує права з моменту народження. В процесі дорослішання змінюються і її права, а разом з ними – обов’язки та відповідальність. |
10 хв. |
|
5. |
Інформаційне повідомлення „Конвенція про права дитини та Законодавство України” (ознайомлення з основними міжнародними та державними законами, які захищають права неповнолітніх). |
10 хв. |
|
6. |
Групова дискусія „Чи може неповнолітній притягуватись до відповідальності?” |
5 хв. |
|
7. |
Інформаційне повідомлення „Правова відповідальність неповнолітніх” |
10 хв. |
|
8. |
Гумористична вправа „Ні-ні-ні” Мета: зняття емоційного напруження, втоми. Інструкція: Кожен з нас потрапляв у ситуацію, коли не дуже хочеться визнавати провину за здійснений вчинок. Щоб вам вдалося зберегти мовчання і не зізнатися, необхідно потренуватися. Займіть зручну позу і починайте рухати головою, виявляючи незгоду, уявляючи, що вас „застукали” на місці злочину. Обмін враженнями, емоціями, почуттями. |
10 хв. |
|
9. |
Шерінг |
15 хв. |
|
Заняття 9.
„Вчуся говорити „ні”
Мета: Формування уміння протистояти негативному впливу, ознайомлення з відповідальністю за групові правопорушення.
№
|
Зміст |
Час |
Обладнання |
1. |
Вступ: привітання учасників, оголошення теми і мети. Нагадування правил групи. Саморефлексія емоційного стану. |
5 хв. |
«Правила групи» |
2. |
Вправа „Вчимося говорити „ні” Кожен з учасників проходить по колу, зупиняючись перед тими, що сидять. Вони по черзі звертаються з проханням або наказом. Завдання: відмовити, сказати „ні”, при цьому обґрунтувати свою відмову. Обговорення: В яких випадках було легше відмовляти: на прохання, на наказ чи на запрошення діяти разом? |
15 хв. |
|
3. |
Інформаційне повідомлення „Відповідальність за групові правопорушення. Асертивна поведінка”. Діагностика асертивності поведінки за опитувальником Дж. Грінберга. |
10 хв. |
Опитувальник (див. «Технологія спілкування», ст.24) |
4. |
Вправа „Ситуація примусу” Мета: моделювання ситуації примусу з боку іншої людини. Учасникам пропонується розіграти сценку, коли група або хтось один примушує підлітка до того, чого йому не хочеться. Обговорення: В групі обговорюються різноманітні наслідки ситуації. Які почуття виникали у тих, хто «примушував» і у тих, хто «піддавався» примусу? |
15 хв. |
|
5. |
Вправа „Невільна боротьба” в парах. Мета: зняття емоційного напруження. Інструкція: «Для виконання цієї вправи вам знадобиться партнер, з яким ви мало спілкуєтеся. Уявіть собі, що він кудись поспішає, відмовляється від пропозиції йти разом з вами і взагалі не хоче мати з вами справи. Хіхікаючи, обхопіть його руками і спробуйте силою примусити переміститися в інший куток кімнати». Ця вправа розвиває не тільки стійкість до пропозиції виконати бажання іншого, але і до наполегливості у відмові від неї. Далі учасники можуть змінити пари. |
20 хв. |
|
6. |
Вправа „Взаємне прийняття різниці в поглядах” Використовуючи асертивний стиль, відреагуй на наступні ситуації: 1). Ти не виконав домашнього завдання, бо мав поважну причину. Учитель почав докоряти: «Ти не виконуєш домашніх завдань, нічого не робиш на уроках, ще й удома лінуєшся»; 2). Ти - чергова по кімнаті у таборі відпочинку. Треба вимити підлогу, але вдома ти ніколи цього не робила, тому попросила приятельку почергувати за тебе. Вихователь висловлює незадоволення: «Ось які в нас дівчата! Нічого не вміють робити!» |
20 хв. |
|
7. |
Шерінг |
5 хв. |
|
