Періодичність заміни масла в двигунах

Марка двигуна

ЗІЛ-130

ЯМЗ-256

ЗМЗ-53

СМД-14 СМД-60

Д-240

Д-50 А-41

Д-37

Періодичність

При ТО-1

При ТО-2

При ТО-2

Через 240 год.

Через 80 год

Через 240 год

Через 120 год.

Послідовність заміни масла в картері

1. Злити масло із прогрітого двигуна.

2. Викрутити свічки.

3. Закрутити спускову пробку.

4. Залити в картер 3-5 л. рідкого масла (до позначки “Мин”).

5. Протягом 1-2 хв. обертати колінвал пусковою рукояткою.

6. Злити промивочне масло.

7. Промити в керосині фільтруючу набивку кришки заливної горловини, змочити її у свіжому маслі.

8. Залити свіже масло до норми.

9. Запустити двигун на 3-6 хв. на малій частоті.

10. Після зупинки перевірити рівень масла і довести його до норми.

- 8 -

Основні дані по системі мащення автотракторних двигунів

Марка двигуна	Заправна ємкість, л	Вентиляція картера	Клапани і тиск їх відкривання, МПа
ЗІЛ-130	9	Незамкнута, примусова	Редукційний верхн. секції насоса 0,27-0,30	Перепуск-ний нижн. секц. насоса, 0,12
ЗМЗ-53	8	Відкрита витяжна
Д-240	15	Відкрита	Запобіжний 0,65-0,70
СМД-60	20	Відкрита	Редукціон. Нагнітат. Секції, 0,10	Запобіжний радіаторної секції, 0,25	Перепуск. центрофуги (різний тиск) 0,55-0,78	Зливний 0,35-0,40	Передпуск. насоса перед-пуск. прокачки, 1,0-1,4	Зворотній насоса перед пуск. прокач 0,04-0,05
СМД-14	21	Відкрита	Запобіжний 0,70-0,80	Клапан-термостат, 0,09-0,17	Перепускний 0,30-0,35	Зливний, 0,25-0,35
Д-108	27	Відкрита	Редукційний 0,20-0,24	Прохідний

Тема: Стартерні свинцево-кислотні акумуляторні батареї, призначення і будова

Мета роботи:

1. Вивчити будову і матеріал стартерних батарей

2. Вивчити порядок і техніку перевірки густини електроліту, зарядку акумулятрних батарей, визначення зарядки і виявити несправності в акумуля-

торних батареях.

Порядок виконання:

Вивчити призначення, будову, типи, маркіровку і принцип дії стартерних акумуляторних батарей.

Засвоїти особливості конструкції акумуляторних батарей і їх електричні характеристики.

Ознайомитись з зарядкою акумуляторів і їх експлуатацією.

Вивчити основні несправності, обслуговування і збереження аккумулятор-них батарей.

Засвоїти вимоги по техниці безпеки при експлуатації акумуляторних батарей.

Обладнання:

Акумуляторні батареї (розрізи і діючі). Навантажна вилка. Ареометр. Зарядна установка для зарядки акумуляторів. Плакати по будові акумулятор-них батарей. Комплект ключів.

Контрольні питання:

1. Назвіть типи і марки акумуляторних батарей, установлених на тракторах Т-150К, Т-150, МТЗ-80, МТЗ-100 і автомобілях ГАЗ-53А і ЗІЛ-130.

2. Назвіть номінальну напругу в акумуляторних батареях, що встановлю-ються на тракторах і автомобілях.

3. Що таке сульфація пластин акумуляторних батарей?

4. Коли наступає коротке замикання пластин?

5. Назвіть, які роботи проводяться при щозмінному ТО, ТО-1, ТО-2 і ТО-3 акумуляторних батарей.

6. Які міроприємства треба проводити при постановці акумулятора на збереження?

7. Які правила безпеки при роботі з акумуляторними батареями потрібно виконувати?

8. Вкажіть технічні характеристики батарей: 6СТ-45ЭМ, 6СТ-75, ЗСТ-215ЭМ, 6СТ-90ЭМС, ЗСТ-225ЭМ.

9. Коли наступає коротке замикання різноіменних пластин?

10. Що таке викривлення пластин і випадання активної маси?

11. Чому проходить ущільнення активної маси від’ємних пластин?

- 2 -

Завдання для самостійної роботи:

1. Дати пояснення будови акумуляторної батареї.

2. Описати, як проводяться заміри щільності електроліту.

3. Яка щільність електроліту повинна бути в залежності від кліматичних умов?

4. Дайте письмову розшифровку написану на акумуляторі 6СТ-45ЭМ і ЗСТ-225ЭМ.

5. Як приготувати електроліт?

6. Навіщо штирі змазують тонким шаром вазеліну?

7. Яким струмом потрібно проводити зарядку акумуляторної батареї на установці?

8. Чим і як перевіряють напругу в банках акумулятора?

9. Опишіть правила безпеки при роботі з акумуляторними батареями.

Література:

1. В.И. Тиминский. Справочник по электрооборудованию автомобилей, тракторов и комбайнов. – Минск: Урожай, 1985.

2. А.М. Гуревич, Болотов и др. Конструкция трактора и автомобиля. - М.: Колос, 1989.

Будова акумуляторних батарей. Акумуляторні батареї на тракторах і автомобілях призначені для живлення електричним струмом стартера під час пуску двигуна та інших споживачів (освітлення, система запалювання, звукова сигналізація тощо) при непрацюючому двигуні, а також коли двигун працює з низькою частотою обертання і потужність генератора недостатня для живлення підключених електроспоживачів.

Акумуляторні батареї є електрохімічними джерелами струму, в яких під час заряджання електрична енергія від зовнішнього джерела струму використовується на утворення хімічних сполук, а під час розряджання хімічна енергія перетворюється на електричну в результаті переходу хімічних сполук у їх початковий стан.

Акумуляторні батареї формують переважно з шести послідовно з'єднаних акумуляторів з номінальною напругою 2 В кожний. Вони бувають:

- звичайної конструкції — в моноблоці з перемичками над кришкою (рис. 3.1, а);

- батареї в моноблоці із загальною кришкою і міжелементними перемичками під кришкою (див. рис. 3.1, б, в);

- батареї (умовно необслуговувані) із загальною кришкою, які не потребують особливого догляду в період експлуатації (див. рис. 3.1, г).

Свинцево-кислотний акумулятор звичайної конструкції складається з моноблока 2, розділеного перегородками для окремих акумуляторів і виготовленого з кислотостійкої пластмаси або ебоніту. Дно бака має призматичні ребра 1, на які спираються пластини. В проміжках між цими ребрами в процесі експлуатації збирається активна маса, що висипається з пластин, і вони на певний час не дають змоги замкнути різнополюсні пластини.

Зверху бак має кришку 7 з отворами для полюсних штирів 8, а також для заливання електроліту та вимірювання його рівня, який закривають пробкою 5. Кришку бака ущільнюють кислотостійкою мастикою або закривають пластмасою.

Кожний акумулятор складається з блока позитивних 12, 15 і негативних 3,16 пластин, відлитих у вигляді ґраток зі сплаву хімічно чистого свинцю з додаванням 6-8 % стибію, який поліпшує міцність і ливарні властивості такого сплаву.

В умовно необслуговуваних батареях до складу пластин добавляють ще кальцій, який зменшує втрати води від електролізу, в результаті чого коригувати рівень електроліту потрібно значно рідше. Можуть бути повністю необслуговувані батареї з герметичною кришкою, у яких ґратки пластин відлиті із сплаву без вмісту стибію.

Ґратки пластин заповнюють з обох боків активною масою у вигляді пасти з оксидів свинцю і сірчаної кислоти, після чого їх пресують, просушують, потім занурюють в електроліт із сірчаної кислоти та води і заряджають струмом малої сили.

Рис. 3.1. Будова акумуляторних батарей:

а — із зовнішніми міжелементними з'єднаннями; б, в, г — з внутрішніми міжелементними з'єднаннями через перемички під загальною кришкою; 1 — опорні призми моноблока; 2 — моноблок; З, 16 — негативні пластини; 4 — баретка; 5 — пробка; 6 — міжелементна перемичка; 7 — кришка; 8 — полюсний вивід; 9 — сепаратор; 10 — борн; 11 — місток; 12, 15 — позитивні пластини; 13 — перегородка моноблока; 14 — індикатор рівня електроліту; 17 — виступ моноблока; 18 — переносний пристрій; 19 — захисна планка

У процесі заряджання під дією електричного струму сульфат свинцю вступає у взаємодію з електролітом і активна маса позитивних пластин перетворюється на пероксид свинцю Рb0₂, а на негативних пластинах залишається губчастий свинець Рb. При цьому концентрація сірчаної кислоти в електроліті підвищується і його густина збільшується. Цей процес називають формуванням. Після формування пластини промивають і висушують, у результаті чого в експлуатацію надходять акумулятори із сухими зарядженими пластинами.

Слід зазначити, що негативні пластини в процесі розряджання окислюються менше, тому їхні ґратки роблять тоншими, ніж позитивних. Крім того, в активну масу при виготовленні негативних пластин добавляють до 3 % розширювачів (сульфат барію, гумінова кислота, нафтова сажа тощо), які запобігають швидкому затвердінню активної маси, зменшенню прохідного перерізу пор під час експлуатації акумуляторної батареї та передчасному зниженню строку її служби.

Для збільшення терміну служби позитивні пластини виготовляють більшої товщини, ніж негативні, оскільки їх міцність у результаті окислення ґратки під час заряджання зменшується.

За допомогою місточка однойменні пластини утворюють напівблок. Для запобігання дотику різнойменних пластин між ними встановлюють сепаратори. Їх виготовляють з кислотостійких матеріалів: міпору (мікропориста гума), міпласту (мікропористі пластмаси, виготовлені на основі полівінілхлоридної смоли), скловолокна та пінопласту (через недостатню міцність застосовують у комбінації з іншими матеріалами). В акумуляторах, що працюють у важких умовах, встановлюють подвійні сепаратори з міпору чи міпласту та скловолокна.

З метою кращої циркуляції електроліту навколо позитивних пластин і поліпшення експлуатаційних якостей акумулятора під час їх складання сепаратори встановлюють ребрами або скловолокном у бік позитивної пластини.

У необслуговуваних батареях сепаратори можуть бути виконані у вигляді конвертів, у які вставлені позитивні пластини. В цьому разі активна маса пластин не осипається на дно і їх установлюють не на ребра (призми), як в акумуляторах звичайної конструкції, а на дно корпусу, що дає змогу зменшити розмір батареї.

Пакети позитивних і негативних пластин разом із сепараторами утворюють блоки. Враховуючи, що позитивні пластини мають меншу міцність, а також з метою запобігання їх жолобленню, негативні пластини установлюють зовні від позитивних і в кожному пакеті на одну більше. Пакети закінчуються вихідними штирями, які послідовно чергуються і, з'єднуючись між собою перемичками, утворюють акумуляторну батарею.

Маркування акумуляторної батареї виконують на бічній поверхні бака або зовнішніх міжелементних з’єднаннях, що дає змогу встановити її технічну характеристику.

Наприклад, умовне позначення 6СТ-54ПМ показує, що така батарея складається:

із шести послідовно з’єднаних акумуляторів (6);

призначена для живлення стартера (СТ);

номінальна ємність батареї 54 А  год при 20-годинному режимі розряд-жання;

бак виготовлений з асфальтопекової пластмаси з кислотостійкими встав-ками (П), а сепаратори – з міпласту (М).

Бак виготовляють також з ебоніту (Е), поліетилену (термопласту) – Т. Якщо застосовують сепаратори з поровінілу – позначення П; комбіновані сепаратори з міпласту й скловолокна – МС; а міпору із скловолокном – РС. ПОзначення ТСТ означає, що це тракторна стартерна акумуляторна батарея, має потовщені пластини і подвійні сепаратори, які підвищують її надійність. Наявність літери А означає, що батарея має загальну кришку.

Пластини акумуляторних батарей після заводського формування можуть бути частково або повністю заряджені чи незаряджені. Промисловість здебіль-шого виробляє сухо заряджені акумуляторні батареї із сухими сепараторами і пластинами, які тривалий час зберігають 80-90% номінальної ємності. В цьому випадку до загального маркування додають літеру З, для незаряджених пластин – Н.

Тема: Генераторні установки. Класифікація. Принцип дії. Технічні характеристики. Регулюванння напруги генераторів змінного струму. Принцип дії регуляторів напруги вібраційних, контактно-транзисторних

і бесконтактних

Мета роботи:

1. Вивчити будову, призначення, роботу і регулювальні дані генераторів змінного струму.

2. Вивчити роботу регуляторів напруги.

Порядок виконання:

Вивчити по плакатам, агрегатам і деталям будову генератора змінного струму.

Провірити на стенді КИ-968 обмотку збудження і обмотку стартера на обрив, замкнення на масу.

Скласти основні технічні дані автотракторних генераторів: Г-250, Г-360Д, 13.3701, Г-287-Б.

Вивчити основні несправності генераторів змінного струму.

Обладнання:

Генератори змінного струму. Стенди по випробуванню генераторів. Комплект вимірювальних приладів. Плакати. Комплект ключів.

Контрольні питання:

1. Вказати тип генератора, потужність, номінальну напругу і номінальний струм.

2. Яке число витків в одній катушці збудження?

3. Який опір обмотки збудження?

4. Який діаметр проводки?

5. Яка будова випрямного блоку генератора змінного струму?

6. Який випрямний пристрій вмонтований в генератор змінного струму?

7. Яка потужність генератора 13.3701?

8. Яка номінальна напруга генератора 13.3701?

9. Вказати максимальний і номінальний струм навантаження генератора 13.3701?

10. Яке призначення мають резістори МЛТ-0,5 і МЛТ-2?

11. Яке призначення має інтегральне релє-регулятор Я-112Б?

12. Для чого потрібний конденсатор фільтра К-50-3А?

Завдання для самостійної роботи:

1. Намалювати принципову схему генератора змінного струму.

2. Вказати, які типи генераторів установлені на тракторах Т-150К, Т-150, МТЗ-80, МТЗ-100 і автомобілях ГАЗ-53А і ЗІЛ-130.

3. Описати основні технічні дані автотракторних генераторів: Г-250-ГІ, Г-306Д, 13.3701, Г-287-Д.

- 2 -

4. Опишіть будову випрямного блоку генератора змінного струму.

Література:

1. В.И. Тиминский. Справочник по электрооборудованию автомобилей, тракторов и комбайнов. – Минск: Урожай, 1985.

2. Ю.Л. Тимофеев, Н.М. Ильин. Электрооборудование автомобилей. – М.: Транспорт, 1981.

Генератори

Генератор на тракторі чи автомобілі — це основне джерело живлення споживачів електричної енергії (крім стартера), включаючи заряджання акумуляторної батареї при працюючому двигуні. Основними вимогами до генераторних установок є:

- підтримувати постійну за величиною напругу в мережі за змінних швидкісних і навантажувальних режимів роботи генератора;

- надійно працювати в широкому діапазоні частоти обертання колінчастого вала;

здатність витримувати перевантаження (до 50%);

- мінімальна маса і вартість за достатньо тривалого терміну експлуатації.

Генератори, у яких магнітний потік в статорних обмотках змінюється за значенням переміщенням феромагнітної маси ротора, називають індукторними.

Нині трактори й автомобілі комплектують індукторними генераторними установками змінного струму з електромагнітним збудженням. При цьому за конструкцією вони бувають: з рухомою і нерухомою обмоткою збудження, а відповідно, з контактними щітками та кільцями і безконтактні; трифазні і п'ятифазні; зі з'єднанням фазових обмоток статора за схемою "зірка" або "трикутник" тощо.

Генератори постійного струму застосовують нині досить рідко і лише на застарілих марках машин. Заміна таких генераторів на генератори змінного струму відбулася завдяки простішій будові, надійності та довговічності останніх. Крім того, за однакової потужності вони менші за розмірами, розвивають номінальну напругу на менших обертах ротора, раніше відключають акумуляторну батарею від споживачів і розпочинають її заряджання.

Оскільки для заряджання акумуляторної батареї потрібно мати постійний струм, генератори змінного струму обладнують блоком випрямлячів.

Для підтримання заданої величини напруги за різної частоти обертання ротора і навантаження генератора використовують регулятори напруги різної конструкції. На останніх модифікаціях тракторів і автомобілів установлюють генератори змінного струму з вмонтованими безпосередньо в його корпус випрямлячами та інтегральними регуляторами напруги.

Комплект генератора з блоком випрямлячів і регуляторами напруги називають генераторною установкою змінного струму.

Рис. 3.2 Схема генератора з рухомою обмоткою збудження: а — принципова схема; б — електрична схема; в — ротор; 1 — обмотка котушок статора; 2 — статор; 3 — полюси ротора; 4 — обмотка збудження; 5 — щітки; 6 — контактні кільця

Генератори з рухомою обмоткою збудження. Принципова схема генератора змінного струму з рухомою обмоткою збудження зображена на рис.2.3. Трифазна напруга індукується у фазових обмотках 1 статора 2 при перетинанні їх змінним магнітним полем, що створюється електромагнітом ротора 3.

Статор складають з пластин електротехнічної сталі і в його пази вкладають 18 фазових обмоток (генератор Г250 автомобілів типу ГАЗ і ЗІЛ), які розподіляють на три фази і з'єднують між собою за схемою "зірка". Один кінець усіх фаз з'єднують між собою і виводять окремим (нульовим) проводом на клемну коробку генератора або ізолюють у самому генераторі, другий кінець проводу кожної фази приєднують до блока випрямлячів. Статор і фазові обмотки закріплюють між передньою і задньою кришками, у підшипниках яких обертається ротор.

Автомобільні генератори змінного струму залежно від потужності випускають з 18, 36 і 72 котушками, які утворюють три фази. Фази на генераторах більшої потужності можна з'єднувати трикутником або подвійною зіркою, що дає змогу зменшити товщину дроту і вартість виготовлення. Ротор — це вал, на який напресовані два магнітопроводи з дзьобоподібними наконечниками та втулкою з обмоткою збудження, що утворюють 12-полюсний магніт. Обмотка збудження 4 через клеми Ш і М, контактні мідно-графітові щітки 5 і кільця 6 живиться постійним струмом від акумуляторної батареї. Ротор приводиться в рух від колінчастого вала через шків клинопасовою передачею. Для охолодження генератора на валу ротора разом зі шківом встановлюють крильчатку вентилятора.

Якщо контакти вимикача запалювання замкнуті, струм від акумуляторної батареї надходить в обмотку збудження ротора і намагнічує його. При цьому сусідні полюсні наконечники ротора намагнічуються різнойменними полюсами. Під час обертання ротора мимо кожного виступу статора почергово проходить північний і південний полюси електромагніта. Нерухомі фазові обмотки перетинаються змінним магнітним потоком як за величиною, так і за напрямком, і у витках обмоток індукується змінна електрорушійна сила.

Змінний струм генератора перетворюється на постійний випрямлячем, складеним за трифазною двопівперіодною схемою на шести силіцієвих (кремнієвих) діодах (вентилях) прямої і зворотної полярності. У діодах прямої полярності корпус — це катод, а анодний провід виведений через ізолятор в електромережу, у діодах зворотної полярності — навпаки. Діоди прямої і зворотної полярності не взаємозамінні. З метою запобігання пробою діодів внаслідок їх перегрівання їх запресовують у шини з інтенсивним тепловідведенням.

Безконтактні індукторні генератори. Схему трифазного безконтактного генератора з нерухомою обмоткою збудження зображено на рис.3.3. Змінна ЕРС утворюється в обмотках статора 8 при перетинанні їх витків шестипроменевим ротором 5, який намагнічується обмоткою збудження 1. Промені ротора обертаються поблизу обмотки збудження, яка встановлена нерухомо на втулку 2, закріплену в кришці 4 генератора, і живиться від акумуляторної батареї через клеми Ш і М.

Рис. 3.3 Схема безконтактного індукторного генератора:

а — конструктивна схема; б — електрична схема з'єднання генератора з блоком випрямлячів, реле-регулятором, акумуляторною батареєю і споживачами; 1 — об­мотка збудження; 2 — втулка; 3 — вал ротора; 4 — передня і задня кришки генератора; 5 — ротор; 6 — статор; 7 — зубці статора; 8 — обмотка котушок статора

Під час обертання ротора магнітний потік змінюється від максимального (коли промінь ротора знаходиться навпроти виступу статора) до мінімального (коли навпроти виступу статора знаходиться виїмка ротора). Таким чином максимальний магнітний потік одночасно досягається в трьох котушках, розміщених під кутом 120°, у трьох інших котушках магнітний потік спадає, у наступних трьох — зростає, тобто в трьох групах котушок в один і той самий період часу індукується різна за величиною електрорушійна сила.

Котушки однієї фази з'єднують між собою послідовно, а фази — за схемою "трикутник". На автомобілях, де встановлюють генератори меншої потужності, широко застосовують з'єднання фаз зіркою. На кожній фазі встановлюють напівпровідникові випрямлячі (вентилі), з'єднані за трифазною двопівперіодною схемою. Вентилі на кожному плечі випрямного мосту працюють по черзі. Для моменту часу, еквівалентного синусоїді 90°, напруга на фазі А позитивна, а на фазах В і С — негативна, тому струм до споживачів проходить через вентиль УВІ позитивної полярності і два вентилі УВ5 та УВ6 негативної полярності.

До мережі споживачів генератора паралельно підключена акумуляторна батарея, але вентилі пропускають струм до неї лише у разі, коли фазна напруга перевищує напругу батареї. Одночасно вентилі випрямляча захищають статорні обмотки від струму акумуляторної батареї.