Для студентів спеціальності 6.091.902

“Механізація сільського господарства”

Затверджено на засіданні кафедри

машиновикористання

“___” ____________ 2003 р.

Протокол № ___

Житомир 2003 Тема : Електрообладнання тракторів і автомобілів. Типова схема електрообладнання.

Мета роботи: Вивчити електрообладнання на тракторах Т-150К, Т-150,

ДТ-175С і МТЗ-80, а також на автомобілях ГАЗ-53А і ЗІЛ-130.

Порядок виконання:

- По плакатах на тракторах і автомобілях вивчити будову електрообладнання.

• Знати складові частини електрообладнання, їх призначення і основні технічні вимоги, що ставляться до них.

• Вивчити схеми електрообладнання на сучасних тракторах.

• Вивчити схеми електрообладнання на сучасних автомобялях.

• Джерела струму з регулювальними пристроями.

• Засвоїти різницю в електрообладнанні тракторів і автомобілів.

• Вивчити основні групи приладів електричного обладнання:

- прилади системи запалення;

- електричний стартер;

- прилади освітлення і світлової сигналізації;

- прилади звукової сигналізації;

- контрольно-вимірювальні прилади;

• допоміжні і побутові прилади і обладнання.

Обладнання:

Нові трактори: МТЗ-80, МТЗ-82, Т-150К, ДТ-175С, Т-25А, Т-16М, автомобілі: ГАЗ-53А і ЗІЛ-130. Плакати, агрегати, деталі. Комплект ключів.

Контрольні питання:

1. Які агрегати обладнання на тракторах ДТ-175С, Т-150К, Т-150, МТЗ-80?

2. Які агрегати входять до електрообладнання автомобілів ГАЗ-53А і ЗІЛ-130?

3. Яка різниця в електрообладнанні тракторів і автомобілів?

4. По якій схемі виконано електрообладнання на тракторах і автомобілях?

5. Яка номінальна напруга в електрообладнанні тракторів і автомобілів?

6. Що виконує функції другого проводу в електрообладнанні тракторів і автомобілів?

7. Назвіть електричні джерела в електрообладнанні тракторів і автомобі-лів?

8. Які агрегати в електрообладнанні тракторів і автомобілів відносяться

до споживачів електричної енергії?

Завдання для самостійної роботи:

1. Намалювати схему електрообладнання трактора МТЗ-80.

2. Намалювати схему електрообладнання автомобіля ГАЗ-53А.

3. Перелічить різницю схем електрообладнання трактора від автомобіля.

- 2 -

4. Перелічить джерела електричної енергії і споживачі на тракторі МТЗ-80.

5. Перелічить джерела електричної енергії і споживачі на автомобілі ЗІЛ-130.

6. Які прилади входять в систему електрофакельного підігрівача повітря дизельного двигуна Д-240.

Література:

1. С.А. Банников. Электрооборудование автомобилей. – М.: Транспорт, 1970.

2. В.И. Тиминский. Справочник по электрооборудованию автомобилей, тракторов и комбайнов. – Минск: Урожай, 1985.

3. Ю.Л.Тимофеев, Н.М. Ильин. Электрооборудование автомобилей. – М.: Машиностроение, 1981.

Електрична мережа трактора й автомобіля включає електропроводку, запобіжники, комутаційну апаратуру. У типовій схемі електрообладнання джерела струму з’єднують між собою паралельно. При цьому у з’єднання додатних виводів генератора і акумуляторної батареї інколи включають амперметр, який показує в якому режимі працює батарея – заряджання чи розряджання.

Споживачі залежно від місця ввімкнення в мережу можна розподілити на дві групи. До першої групи входять споживачі, ввімкнені між амперметром та акумуляторною батареєю. До них належать прилади, що споживають струм значної сили, - стартер, запальничка, прилади термостата, передпускового підігрівника та ін., а також аварійна сигналізація. До другої групи відносять споживачі, ввімкнені між амперметром і генератором. Споживачі цієї групи, які забезпечують роботу двигуна і контролю, вмикається через вимикач запалювання, а решта - через власні комутаційні пристрої.

Якщо амперметра немає, то всі споживачі вмикаються в мережу між акумуляторною батареєю і генератором. Сигнали про несправності генератора подаються через сигнальну лампу червоного кольору. Крім того, як зазначалось раніше, для контролю генераторної установки іноді встановлюють вольтметр.

З метою економії витрати проводів і спрощення монтажу електроустат-кування на тракторах і автомобілях застосовують однопровідну систему передавання електроенергії, другим проводом якої є корпус (“маса”). Двопровідні передавання струму здійснюється лише для переносної лампи освітлення, ліхтарів стоянки, які повинні працювати незалежно від положення вимикача “маси“, звукових сигналів у разі їх підключення безпроміжного електромагнітного реле тощо.

Електричні проводи поділяють на проводи низької (до 48 В) і високої напруги, з ізоляцією і без неї. Як ізоляцію проводів низької напруги використовують полівінілхлоридний пластикат, який є масло - і бензостійким,

- 3 -

витримує низькі і високі температури, не поширює горіння. Їх позначають ПВА (провід полівінілхлоридний автомобільний), ПВАЕ (Е – екранований), ПВАЛ (Л – лакостійкий), ПГВАЕ (Г – гнучкий), ПГВАБ (Б – броньована ізоляція).

Для зручності монтажу, пошуку несправностей і проведення ремонтних робіт в електричній мережі проводи виготовляють різного кольору: білого, жовтого, оранжевого, червоного, рожевого, синього (блакитного), зеленого, коричневого, чорного, сірого й фіолетового. Часом застосовують проводи з комбінованим забарвленням у вигляді кольорових кілець по його довжині.

Принципова електрична схема визначає склад електрообладнання і зв’язок між її приладами, дає повне уявлення про взаємодію всіх його елементів. Вона допомагає пошуку несправностей і взаємозв’язку її приладів.

Зображення окремих приладів на електросхемі виконують у вигляді розгорнутих умовних графічних позначень, які розкривають внутрішню схему з’єднань елементів, або без таких позначень, якщо внутрішня схема надто складна. Лінії електроз’єднань (проводи) на схемі позначають цифрами або вказують колір монтажного проводу, а також зазначають місця з’єднання проводів, пучків проводів і кабелів.

Усі ланки електричної мережі, крім кола пуску, заряджання акумуляторної батареї і запалювання, захищені від перевантаження запобіжниками, які бувають плавкими і термобіметалевими.

Термобіметалеві запобіжники поділяють на багаторазової дії із кнопкою включення. У разі перевищення допустимої величини струму біметалева пластина в таких запобіжниках нагрівається і, вигинаючись, розмикає контакти. Після охолодження вона знову замикає контакти і, якщо перевантаження чи коротке замикання не усунені, цей процес повторюється з характерним клацанням.

Плавкі запобіжники, які застосовують на тракторах і автомобілях, зазвичай об’єднують у блоки по три і більше. У разі перевищення розрахункового струму на 50% дріт вставки плавиться і розриває електричне коло. Для зміни дроту використовують запасний, який намотаний на пластину вставки, або інший мідний дріт відповідного перерізу.

Комутаційна апаратура включає вимикачі, перемикачі, реле і контактори. За конструкцією вимикачі поділяють на кнопкові, клавішні, поворотні, повзункові, електромагнітні, пневматичні, гідравлічні тощо.

Перемикачі застосовують для ввімкнення різних споживачів з одночасним регулюванням режимів їх роботи (освітлення, ввімкнення електродвигуна і зміна частоти його обертання тощо).

Для комунікації значної сили струму (10-25 А), а також у випадку, коли місце комутації знаходиться далеко від місця керування режимом ввімкнення чи перемикання, застосовують електромагнітні реле.

Основними параметрами вимикачів і перемикачів є номінальна напруга, номінальний струм, схема комутації, величина спаду напруги на контактах, кількість циклів вмикання-вимикання.

- 4 -

За функціональним призначенням можна виділити: головний вимикач (вмикання запалювання, приладів і стартера); центральний перемикач світла; перемикачі систем склоочищення, обігрівання, покажчиків повороту, стоп-сигналу, аварійної світлової сигналізації, різних інших пристроїв.

Електрофакельний підігрівач (ЕФП) дизеля Д-240 (рис. 4.13) вмикається, як вже розглядалося раніше, після попереднього розжарювання спіралі 11, одночасно із ввімкненням стартера.

Струм подається в котушку 8 електромагніта, клапан 9 переміщується і відкриває в корпусі 10 отвір, крізь який паливо надходить на розжарену спіраль і займається. Паливо подається підкачувальним насосом і дозується (не більше як 12 см³/хв) трьома повстяними дисками 3, підтиснутими гайкою 4.

Електрофакельний пристрій дизельних автомобілів ЗІЛ-133ГЯ складається з двох факельних штифтових свічок (рис. 4.14), електромагнітного паливного клапана, додаткового резистора з термореле (рис. 4.15), вимикача, реле електро-факельного пристрою, реле відключення обмотки збудження генератора, контрольної лампи та паливопроводів.

У факельній штифтовій свічці одночасно відбувається дозування палива, його випаровування, змішування з повітрям, займання і згоряння.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Державний агроекологічний університет

кафедра машиновикористання

Лабораторна робота № 7

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТРАКТОРІВ І АВТОМОБІЛІВ.

ТИПОВА СХЕМА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ.