Порядок розрахунку окремих видів оплати праці

Нарахування заробітної плати працівникам здійснюється на підставі відповідних первинних документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади, передбачені штатним розкладом, про привласнені розряди на підставі наказів по підприємству, а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу у звітному місяці.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам, яким установлена відрядна оплата праці, необхідно мати підсумок про їхній виробіток за розцінками за виконані роботи.

При нарахуванні заробітної плати фахівцям необхідно при повному робочому місяці проставити встановлений оклад, а при неповному робочому місяці – оклад розділити на кількість робочих днів у даному місяці та отриманий денний заробіток помножити на кількість відпрацьованих днів у місяці.

Заробітну плату робітникам за тарифами розраховують шляхом множення годинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин.

Розподіл заробітку при бригадній відрядній системі оплати праці провадиться пропорційно коефіцієнтам-годинам. Спочатку визначається заробіток за тарифом шляхом множення тарифних ставок відповідно розряду на кількість годин, відпрацьованих кожним працівником бригади. Потім визначають коефіцієнт приробітку шляхом розподілу відрядного місячного заробітку всієї бригади на загальний заробіток за тарифом. Для визначення відрядного заробітку кожного учасника бригади необхідно заробіток за тарифом кожного учасника бригади помножити на коефіцієнт приробітку.

Доплата за роботу в нічний час працівникам різних галузей народного господарства встановлюється від 20 до 40 % тарифної ставки. Нічним часом роботи вважається з 22 годин до 6 годин ранку.

За понаднормовий час оплата провадиться в подвійному розмірі тарифної ставки.

Оплата за роботу у вихідні і святкові дні проводиться в подвійному розмірі. При цьому працюючим на окладі подвоюється денний заробіток, а за тарифними ставками і розцінками – подвоюються годинні тарифні ставки.

Порядок розрахунку оплати за час відпусток

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати для оплати за час відпусток:

1) основна заробітна плата;

2) доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-відрядниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші);

3) виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Таким чином, допомога з тимчасової непрацездатності включається до суми заробітку працівника за розрахунковий період тільки в тому випадку, якщо вона виплачується в повному обсязі (100%) середнього заробітку. Якщо ж працівникові допомога з тимчасової непрацездатності нараховується в розмірі 60 або 80 відсотків від середнього заробітку, то такі суми нарахувань не включаються до суми заробітку працівника за розрахунковий період. Разом із цим з розрахункового періоду виключаються і дні тимчасової непрацездатності, за які здійснювалася така часткова (у розмірі 60 або 80 відсотків) допомога з тимчасової непрацездатності.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпусток не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології тощо;

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях,

оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Нарахування оплати за час відпусток виконується наступним чином:

Оплата за час відпустки

=

середньоденний заробіток для оплати за час відпусток

х

число календарних днів відпустки

	=	сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період)
Середньоденний заробіток для оплати за час відпусток
		кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством)

Статтею 73 Кодексу законів про працю України встановлено такі святкові та неробочі дні:

1 січня - Новий рік;

7 січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня - День Перемоги;

28 червня - День Конституції України;

24 серпня - День незалежності України;

один день (неділя) - Пасха (Великдень)

один день (неділя) - Трійця.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У випадку, якщо на той період, у якому надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, тривалість відпустки збільшується на кількість таких днів.