1.7. Закономірності функціонування страхової компанії

Як будь яке комерційне підприємство, страхова компанія має ціллю своєї діяльності отримання прибутку. Тому фінансова діяльність страховика організована таким чином, щоб забезпечити стійкість й платоспроможність.

Як вже зазначалося, основним джерелом прибутку страхових компаній є надходження внесків від страхувальників у якості оплати за ризик. Другим за значущістю джерелом доходів страховиків є доходи від інвестування зібраних коштів у різні фінансові й інші активи. У цьому сенсі страхова й банківська діяльності схожі між собою.

З зібраних внесків страховик формує особливі страхові фонди, з яких у подальшому відбувається виплата компенсацій при настанні страхових випадків. Основною особливістю страхування є те, що розмір компенсації, отриманої конкретним страхувальником, не залежить напряму від його внеску, а визначається розміром нанесеного збитку у межах страхової суми. Таким чином, відбувається перерозподіл коштів, отриманих від страхувальників, на користь тих з них, які понесли збитки. У цьому сенсі страхова компанія схожа з касою взаємодопомоги, у яку всі учасники сплачують внески пропорційно вартості їх майна, а компенсацію отримують ті, хто реально цього потребує.

Отже, перерахуємо основні особливості фінансової організації страхової компанії.

1. Усі клієнти страхової компанії одночасно є учасниками створення страхового фонду. Внесок кожного є пропорційним об'єму ризиків, що передані на страхування.

2. З коштів страхового фонду здійснюються виплати компенсацій тим учасникам, які понесли збитки на протязі строку страхування. Таким чином, відбувається перерозподіл збитків між усіма учасниками даного страхового фонду.

3. Загальна сума внесків, зібраних страховою компанією за достатньо довгий проміжок часу (декілька років), повинна перевищувати суму виплачених нею компенсацій. Різниця між зібраними внесками й виплаченими компенсаціями, а також доходи від інвестування складають прибуток страховика.

1.7.1. Джерела коштів страхової компанії:

1) головним джерелом коштів страхової компанії є доходи від укладання договорів страхування. Загальний розмір страхової премії, зібраної компанією за певний проміжок часу, повинен бути таким, щоб забезпечити виплату компенсацій за страховими випадками, що трапилися, й деякий надлишковий дохід.

Особливістю обліку доходів й витрат у страховій діяльності є те, що страхові внески або премії не вважаються власністю страховика до скінчення дії договору. Основна частина зібраних внесків зараховується у так звані страхові резерви й таким чином виключається з оподаткування прибутку. Для розрахунку доходів від страхової діяльності ми маємо наступну формулу:

, (1.2.)

де - дохід від страхової діяльності;

СП – сума отриманих від страхувальників страхових премій;

СВ – сума страхових виплат;

- змінення страхових резервів.

Відносно варто зазначити наступне: якщо величина страхових резервів збільшилась, то її змінення береться за знаком "плюс", а якщо зменшилась – зі знаком "мінус", тобто зменшення резервів збільшує дохід страхової компанії.

2) додатковим джерелом прибутку страхових компаній є доходи від інвестування, а також доходи від будь-яких інших видів діяльності, дозволених законодавством України.

Премія за конкретним договором страхування розраховується на підставі тарифних ставок пропорційно встановленій страховій сумі. Таким чином, у структуру тарифних ставок повинні бути закладені статистичні закономірності, що відображують ймовірність настання страхових випадків, а також надбавка, що враховує витрати на здійснення діяльності страхової компанії й її прибуток.

Система тарифних ставок розраховується з використанням математико-статистичних методів, сукупність яких має назву актуарних розрахунків.

Загальна величина тарифної ставки має назву брутто-ставки, що, у свою чергу, складається з двох частин: нетто-ставки, яка будується на базі знання про величину ймовірності настання страхового випадку та очікуваному розмірі збитків, и навантаження, що включає у себе витрати страховика з організації й ведення справ, відрахування у фонд попереджувальних заходів й запланований прибуток.

Нетто-ставка складається з основної ставки й ризикової надбавки. Основна ставка приблизно дорівнює середньостатистичному розміру збитку за тривалий період часу. Ризикова надбавка враховує можливе перевищення збитків над середнім значенням.

1.7.2. Структура коштів страхової компанії

Джерелом інформації про фінансовий стан страхової компанії й наявність в неї достатніх коштів є звітність, яка подається страховиком у встановленому порядку контролюючим органам. Як відомо, фінансова звітність включає у себе два основних документа: баланс підприємства й звіт про прибутки й збитки. Призначення кожного з цих документів різне. Баланс містить інформацію про майновий стан й зобов'язання підприємства на даний момент часу, звіт про прибутки й збитки – відомості про структуру доходів та витрат за певний проміжок часу й джерелах утворення прибутку.

Баланс містить достатньо багато показників, що характеризують структуру коштів й платоспроможність страховика. Розглянемо так звану агреговану форму балансу. У ньому можна виокремити три основні частини: активи, власний капітал й зобов'язання, тобто запозичений капітал (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1.