4.3.Основи навчання рухам

Процес навчання руховим діям включає три етапи:

1) ознайомлення, початкове розучування руху;

2) поглиблене деталізоване розучування руху, формування рухового уміння;

3) формування рухового навику.

Як рухові вміння, так і рухові навички є певними функціональними утвореннями (своєрідні форми управління рухами), які виникають в процесі і в результаті освоєння рухових дій. Разом з тим рухове уміння і руховий навик мають суттєві відмінності, що випливають, перш за все, з характеру управління рухами і виражаються не однаковою мірою володіння дією.

Уміння виконувати рухову дію виникає на основі необхідного мінімуму знань про техніку, попереднього рухового досвіду і загальної фізичної підготовленості завдяки спробам свідомо побудувати деяку систему рухів. У процесі виникнення вміння відбувається постійний пошук адекватного способу виконання дії при провідній ролі свідомості в керуванні рухами. Це і визначає сутність рухового уміння. Рухове уміння характеризується таким ступенем володіння технікою дії, яка відрізняється підвищеною концентрацією уваги на складові операції, і нестабільними способами вирішення рухового завдання.

У процесі багаторазового повторення рухової дії до його складу входять операції стають все більш звичними, координаційні механізми дії поступово автоматизуються і рухове уміння переходить у навички .Його головною відмітною рисою є автоматизоване управління рухами. Разом з тим, для досвіду характерна злитість рухів і надійність. Отже, руховий навик можна охарактеризувати як такий ступінь володіння технікою дії, при якій управління рухами відбувається автоматизовано і дії відрізняються високою надійністю.

Засоби і методи розвитку фізичних якостей. Засоби та методи розвитку сили

Сила - здатність долати зовнішній опір або протистояти йому за допомогою м'язових напруг. Розрізняють абсолютну і відносну силу.

Абсолютна сила - сумарна сила всіх м'язових груп, що беруть участь у конкретному русі.

Відносна сила - прояв абсолютної сили у перерахунку на 1 кг ваги людини.

Засобами розвитку сили м'язів є різні нескладні за структурою загально розвиваючі силові вправи, серед яких можна виділити три основні види:

- Вправи з зовнішнім опором (вправи з вагами, на тренажерах, вправи з опором партнера, вправи з опором зовнішнього середовища: біг вгору, по піску, у воді і т.д.);

- Вправи з подоланням ваги власного тіла (гімнастичні силові вправи: віджимання в упорі лежачи, віджимання на брусах, підтягування; легкоатлетичні стрибкові вправи і т.д.);

- Ізометричні вправи (вправи статичного характеру).

Найбільш поширені такі методи розвитку сили:

- Метод максимальних зусиль - вправи виконуються із застосуванням граничних обтяжень до 90% від максимально можливого;в серії виконується 1- 3 повторення, за одне заняття виконуються 5- 6 серій, відпочинок між серіями – 4- 8хв.;

- Метод повторних зусиль (або метод «до відмови») - вправи виконуються з обтяженням до 70% від максимально можливого, виконуються серіями до 12 повторень, в одному занятті виконується від 3 до 6 серій, відпочинок між серіями - від 2 до 4хв.;

- Метод динамічних зусиль - вправи виконуються з обтяженням до 30% від максимально можливого, в серії виконується до 25 повторень, кількість серій за одне заняття - від 3 до 6. Відпочинок між серіями - від 2 до 4хв.