1.2 Створення планової основи
1.2.1 Проектування полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду
Для згущення існуючої державної мережі 3 класу на території об’єкту необхідно запроектувати один полігонометричний світловіддалемірний хід 4 класу. Враховуючи невелику площу об’єкту, потрібно запроектувати окремий хід, який опирається на 2 вихідні пункти тріангуляції. Хід проектують на місцевості, найбільш сприятливій для кутових і лінійних вимірів, тобто вздовж доріг або біля них, по долинах річок або лісових просіках. При проектуванні дотримуються вимог [4]. Основні з них такі: кількість сторін в одиничному ході не більше 15, довжина ходу не більше 14км, довжини сторін: максимальна – 3,0 км, мінімальна – 0,25 км, оптимальна – 0,5 км.
Згущення полігонометричної мережі 4 класу здійснюється полігонометричними ходами 1 розряду, які проектуються між пунктами вищого класу. Допуски при проектуванні такі [4]: кількість сторін в окремому ході не більше 15, довжина ходу не більше 7 км, довжини сторін: максимальна – 0,8 км, мінімальна – 0,12 км, оптимальна – 0,3 км.
Ходи проектують в місцях, де вони можуть бути використані з максимальною ефективністю. При цьому повинна бути забезпечена середня густота – 1 пункт планової мережі на 1 км2 [4]. В разі необхідності проектуються ходи 2-го розряду.
При проектуванні полігонометричних ходів треба добиватися, щоб вони були по можливості близькі до видовжених і не мали великих зломів. Проектування виконують на карті простим олівцем.
1.2.2 Оцінка проектів полігонометричних ходів
Оцінка проекту полігонометричного ходу складається з обчислень:
- очікуваної середньої квадратичної помилки М найбільш слабкої точки ходу;
- очікуваної нев’язки ходу ƒ;
- відносної нев’язки ƒвідн. ходу і порівняння її з гранично допустимою величиною 1/Т для даного класу або розряду полігонометрії.
Очікувана середня квадратична помилка М найбільш слабкої точки ходу може бути обчислена за формулою
. (
1.1 )
В формулі (3.1) 1-й член правої частини виражає вплив помилок лінійних вимірювань, 2-й член – вплив помилок кутових вимірювань.
Для
світловіддалемірів величину [
]
розраховують:
, (
1.2 )
де
-середня
квадратична помилка вимірювання лінії
середньої довжини, яку згідно з [4]
приймають:
1 см для ліній довжиною до 500м,
2 см для ліній від 500 до 1000 м,
для
ліній, довших, ніж 1000м,
n – кількість ліній в ході;
Крім цього, в формулі (3.1):
mβ – середня квадратична помилка вимірювання кутів в даному класі полігонометрії (4 клас - 3", 1 розряд - 5")
[S] – довжина ходу.
Очікувана нев’язка ходу ƒ може бути визначена як подвійна величина М, тобто
ƒ=2М. (1.3)
Очікувану відносну помилку ƒвідн обчислюють за формулою
(1.4)
Ця величина не повинна перевищувати гранично допустимої відносної помилки ходу 1/Т, яка передбачена “Інструкцією” [4] (для полігонометрії 4класу – 1/25000, для 1розряду – 1/10000).
1.2.3 Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл., 1 і 2 розрядів
Вибір типів центрів здійснюють у відповідно до “Інструкцій” [4,12]. Зокрема, вузлових пункти та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу закріплюються центрами типу 160. Оскільки в даній курсовій роботі передбачено проектування окремих ходів, у яких вузлових пунктів немає, у виборі центрів типу 160 немає необхідності. Тому для закріплення пунктів полігонометрії необхідно запроектувати центри типів У15Н (на незабудованих територіях), У15 (на забудованих територіях), У15К (на території м. Києва, Севастополя та в обласних центрах), У16 (на дахах будівель), 143 (в стінах або фундаментах капітальних будівель).
Відповідно до фізико-географічних умов місцевості студент повинен вказати тип центра, викреслити його ескіз з розмірами всіх елементів у сантиметрах, подати опис конструкції центра, навести ілюстрацію його зовнішнього оформлення з розмірами і описом.
Зовнішнє оформлення виконують лише для центрів, розміщених на незабудованій території (тип 160, У15Н). На забудованій території зовнішнє оформлення центрів не виконують.