- •1 Методичні вказівки для написання окремих розділів
- •1.1 Призначення робіт. Характеристика об’єкта
- •1.1.1 Призначення робіт
- •1.1.2 Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкту
- •1.1.3 Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні
- •1.2 Створення планової основи
- •1.2.1 Проектування полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду
- •1.2.2 Оцінка проектів полігонометричних ходів
- •1.2.3 Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл., 1 і 2 розрядів
- •1.2.4 Методика польових вимірювань в полігонометричних ходах
- •1.2.5 Методика камеральної обробки полігонометричних ходів
- •1.2.6 Проектування пунктів знімальної мережі прямими та зворотними засічками
- •1.2.6.1 Пряма засічка
- •1.2.6.2 Зворотна засічка
- •1.2.7 Вибір типів центрів для закріплення пунктів знімальної основи
- •1.3.2 Методика польових робіт
- •1.4 Вступ і висновки
- •2 Вимоги до викладу тексту та оформлення пояснювальної записки
- •3 Організація курсового проектування
- •Перелік рекомендованих джерел
1.3.2 Методика польових робіт
Описати методику технічного нівелювання. Виконати під наглядом керівника обробку журналу технічного нівелювання. Дані для обробки отримати у керівника роботи.
1.4 Вступ і висновки
Вступ і висновки до курсової роботи пишуть після її завершення. У вступі коротко вказати про призначення і актуальність топографічних знімань у масштабі 1:5000, обгрунтувати мету курсової роботи, її структуру і зміст кожного розділу. У висновках роблять короткі підсумки з кожного розділу.
2 Вимоги до викладу тексту та оформлення пояснювальної записки
Текст пояснювальної записки (надалі ПЗ) курсової роботи повинен бути стислим, точним (не можна допускати різних тлумачень), логічно послідовним, необхідним і достатнім для повного викладу змісту [13]
При викладі обов’язкових вимог у тексті повинні використовуватись слова “слід”, “потрібно”, “необхідно” і похідні від них. Коли наводять найбільше або найменше значення величин, слід застосовувати словосполучення “повинно бути не більше (не менше)”.
Позначення одиниць фізичних величин у таблицях, формулах і в тексті застосовують тільки при числових значеннях та пишуть без крапки.
Приклад: 15 м, 10 кг.
Інтервали чисел пишуть із словами “від” і “до” (маючи на увазі “від... і до... включно”), якщо після чисел зазначена одиниця фізичної величини або числа є безрозмірними коефіцієнтами, і через дефіс, якщо числа є порядковими номерами.
Приклад ...довжини ліній мають бути від 200 до 500 м.
У тексті ПЗ не дозволяється:
- вживати звороти розмовної мови, техніцизми та практицизми;
- вживати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії і чинними стандартами;
- вживати математичний знак мінус (-) перед від’ємними значеннями величин (необхідно писати слово “мінус”), за винятком таблиць і рисунків;
-
вживати без числових значень математичні
знаки, наприклад, >(більше), <(менше),
=(дорівнює),
(більше
або дорівнює),
(не
дорівнює), а також № (номер), % (відсоток).
Текст ПЗ потрібно поділяти на розділи. Розділи, в свою чергу, можна поділяти на підрозділи і пункти. Пункти – на підпункти.
Розділи, підрозділи, пункти і підпункти необхідно нумерувати арабськими цифрами і писати з абзацного відступу. Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою. Приклад, 1.1, 2.2.4, та ін. Після номера розділу, підрозділу, пункту і підпункту у тексті крапку не ставлять.
Приклад: 3.3.2 Методика польових робіт
Назва розділу повинна бути короткою і відповідати змісту. Її записують як заголовок і розташовують симетрично до тексту. Переноси слів у назві не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Не допускається підкреслювати заголовок і розміщувати його останнім рядком на аркуші ПЗ.
Заголовок підрозділів і пунктів пишуть з абзацного відступу з великої літери без крапки у кінці, не підкреслюючи.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж два рядки.
Перед переліком положень, вимог, вказівок у тексті ПЗ ставлять двокрапку, перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру, після якої ставлять дужку, позиції переліків слід відокремлювати крапкою з комою (;) писати з абзацу.
Приклад 1: Приклад 2:
-______________; а)_______________;
-______________. б)______________.
Нумерація аркушів ПЗ і додатків, які входять до її складу, повинна бути наскрізною (без пропусків, повторень і додавання літер). Першим аркушем ПЗ є титульний аркуш, другим – завдання на курсову роботу. Їх не нумерують, але включають до загальної нумерації сторінок.
Таблиці ПЗ можуть мати назву, яку пишуть з великої букви над таблицею після номера таблиці через дефіс, не повторюючи назви у разі перенесення частини таблиці на інші сторінки. Слово “Таблиця”- зазначають один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово “Продовження таблиці” – з зазначенням номера таблиці.
Таблиці та ілюстрації, за винятком таблиць та ілюстрацій додатків, потрібно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Приклад: “Таблиця 1.4- Технічні характеристики планово-висотної основи”.
Таблиці та ілюстрації ПЗ розміщують під текстом, у якому вперше наведені на неї посилання або на наступній сторінці, а при необхідності – у додатку ПЗ.
Ілюстрацію ПЗ позначають словом “Рисунок”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Схема планової мережі”.
Рисунки ПЗ (схеми, графіки і т. ін) потрібно виконувати чорним кольором. Якщо ілюстрація має демонстраційне призначення, то допускається застосовувати різні кольори. Слід дотримуватися правила: вихідні (існуючі) пункти державної геодезичної мережі на кресленнях показують чорним кольором, а запроектовані елементи креслення – іншими, зручними для читання кольорами.
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки і нумеруються в межах розділу або роботи арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Приклад, “...у формулах (3.1), (3.2)...”.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою, якщо вони не пояснені раніше у тексті ПЗ. Пояснення кожного символу потрібно давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом “де”.
У тих випадках, коли розрахунок виконують за формулою, яка не вимагає перетворень, потрібно попередньо обчислити або вибрати з літературних джерел чи нормативних документів значення усіх величин, які входять у праву частину формули.
Потім записують формулу у загальному вигляді, підставляють значення відомих величин, не порушуючи структури, і записують кінцевий результат. У формулу слід підставляти значення величин без одиниць вимірювання. Проміжні обчислення не наводять.
Приклад:
Середню квадратичну помилку кінцевої точки полігонометричного ходу можна обчислити за формулою
, (1.15)
де [S] – довжина ходу,
– відносна
помилка ходу.
При значеннях [S]=6925 м, Т=25000, згідно з формулою (3.2), одержимо
Посилання в тексті ПЗ на джерела слід зазначити порядковим номером з переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1,2,5]...”.У випадку цитування з джерел потрібно вказати номер сторінки наприклад, “[3,с.185]”. При посиланні на текст ПЗ слід писати: “...у відповідно до розділу 2”, “...за формулою (1.6)”, “... відповідно до таблиці 4.5” та інші.
У тексті допускаються такі скорочення:
- с.–сторінка; р.−рік; р.р.−роки; мін.−мінімальний; макс.− максимальний; абс.−абсолютний; відн.−відносний, які вживаються з числовими значеннями.
- загальноприйняті скорочення: і т.д. – і так далі; і т. ін. – і таке інше; та ін. – та інші; див. – дивись; номін. – номінальний; гран. відх. – граничне відхилення та ін.
ПЗ
повинна бути написана на білому папері
формату А4 (210 мм
297 мм) чітко та розбірливо чорним, фіолетовим чи синім кольором або надрукована.
Висота літер повинна бути не менше 2,5 мм, відстань між рядками – від 8 до 10 мм. Текст на сторінці аркуша необхідно розміщувати таким чином, щоб ширина верхнього, лівого і нижнього полів була не менше 20 мм; правого поля не менше 10 мм.
Абзаци в тексті потрібно починати з відступом рівним від 15 до 17 мм. ПЗ курсової роботи повинна мати тверду або м’яку палітурку (з паперу більш щільнішого, ніж аркуші ПЗ). Приклад оформлення обкладинки ПЗ курсової роботи показано на стор. 3.
