Висновки

Екологічний аналіз є одним з найскладніших розділів проектного аналізу. Він ґрунтується на використанні методів фінансового й економічного аналізів, застосуванні таких категорій, як екстерналії, альтернативна вартість та невідчутні вигоди.

У ході екологічного аналізу використовуються загальнозастосовні методики з використанням ринкової ціни певних товарів та послуг (зміна продуктивності, втрата доходу, альтерна­тивна вартість) та використанням величини безпосередніх витрат (аналіз ефективності витрат, превентивні витрати).

Для екологічного аналізу використовуються потенційно застосовні методики з використанням величин "уявного ринку" (ціна власності, вартість землі, різниця в заробітній платі, величина транспортних витрат) та з використанням порядку потенційних витрат (витрати на заміну, витрати на переміщення (переселення), тіньовий проект).

4. Інституційний аналіз

4.1. Мета, завдання та методи інституційного аналізу

Інституційний аналіз має на меті дати оцінку можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовища на процес реалізації проекту, а також здатності організації власне реалізувати проект.

Інституційний аналіз передбачає вирішення таких завдань:

• характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

• оцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов'язані з проектом;

• визначення оптимальної форми організації виконання проекту;

• вибір організаційної структури підприємства, що створюється або реорганізується для виконання проекту;

• принципи комплектування та навчання персоналу для виконання проекту;

• оцінка слабких і сильних сторін організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміністративних можливостей всіх учасників проекту.

Основними методами інституційного аналізу є наступні:

• збирання та опрацювання опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

• бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

• анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Методика інституційного аналізу заснована на розглянутих вище способах вивчення впливу середовища на проект та аналізу діяльності організації в минулому і планів на майбутнє. Опрацювання даних вимагає знання методів макроекономіки та статистики, а вміння вести бесіду й проводити анкетне опитування – обізнаність з методами соціолога та психології. При цьому аналітик завжди повинен мати нормативну модель спри­ятливого середовища і правильної організації, відхилення від якої дає йому змогу відхилити проект, прийняти із застереженням про усунення недоліків або прийняти беззастережно. Якщо аналітик виконує роль розробника проекту, він має дотримува­тися своєї нормативної моделі і рекомендувати ЇЇ своїм партнерам.

4.2. Зовнішні фактори, що впливають на організацію проекту

Зовнішні фактори — це, як правило, неконтрольовані сили, що впливають на рішення менеджерів та їх дії і, врешті-решт, на внутрішню структуру і процеси в організації. Менеджери мають відповісти на питання, хто і що іззовні впливатиме на успіх про­екту.

Основними зовнішніми факторами є політико-правові та економічні.

Політико--правові фактори

Політико-правові фактори — це обмеження в процесі прийняття рішень, котрі є результатом правових та управлінських рамок, в яких фірма по­винна або збирається здійснити проект. Ці рамки накладають на фірму обов'язки захисту споживачів і довколиш­нього середовища, виконання антимонопольного законодавства, сплати податків, встановлення мінімального рівня заробітної плати і т.п. Державні нормативні акти, включно закони і підзаконні адміністративні акти, мають обмежувальний характер і відповідно істотно звужують рамки проекту. З іншого боку, нор­мативні акти можуть сприяти реалізації проектів у результаті пільг щодо оподаткування, державних субсидій, дотацій, піль­гових кредитів. Найяскравіший приклад — проект реконструкції "АвтоЗАЗу" із залученням інвестицій корейської корпорації ДЕУ, стосовно якого було прийнято спеціальний закон.

Усі проекти розвитку як у державному, так і приватному секторах зазнають великого впливу урядової макроекономічної політики, а також нормативних актів, що уособлюють цю полі­тику. Крім того, на проект також впливають політичні пре­ференції більшості парламенту, президентського оточення та лідерів політичних партій. Якщо організації змушені розтрачу­вати свої сили і ресурси на боротьбу з негативним впливом політичних рішень, то вони не спроможуться ефективно буду­вати свою роботу на тривалу перспективу.

Політичні умови мають велике значення, особливо в довго­строковій перспективі. Зміна курсу політичного керівництва або навіть зміна чиновників на міністерському рівні можуть істотно вплинути на долю проекту, а також на працездатність і мо­ральний стан персоналу проекту.

Аналіз політичних умов і політичний прогноз є неодмінним компонентом інституційного аналізу. Протягом 1992—1997-х ро­ків в Україні відбувалися часті зміни прем'єр-міністрів, керівни­ків міністерств і відомств. Політика держави не була стабільною. Співвідношення сил у Верховній Раді змінювалося. Це мало пилив буквально на всі проекти: від великих — у галузі машино­будування і нафтопереробки, до дрібних — в агропереробці й торгівлі. Дії владних структур завжди загрожують підприємцям збитками. Останнім часом широкого застосування набула теорія раціональних очікувань, яка дає нам змогу відповісти на питан­ня, як підприємцеві враховувати в своїй діяльності можливі дії державних органів у галузі оподаткування, фінансової політики, регулювання і т.п.

Аналіз правових факторів у рамках інституційного аналізу відіграє важливу роль. Знання правового середовища і вміння до нього пристосуватися дає змогу уникнути зайвих витрат. Роз­робник проекту повинен завжди стежити за змінами правового середовища і навіть уміти прогнозувати ці зміни. Основними компонентами правового інвестиційного середовища є режим ін-І юстування, податкове оточення, валютний режим та режим зов­нішньої торгівлі. Правове середовище в Україні досить мінливе і потребує спеціального вивчення перед розробкою проекту.

Економічні фактори

Число інституційних проблем різко зростає, якщо політика уряду серйозно змінює економічні умо­ви здійснення проекту. Необґрунтований курс обміну валют або торговельної політики може не тільки впли­ути на фінансові доходи, а й здатен спричинитися до неефективного відволікання сил, скажімо, на подолання бюрокра­тичних перепон в експортно-імпортних операціях. Державна політика цін або податкова політика при неправильному тлу­маченні ринкових сигналів може ввести менеджерів в оману.

Особливо наочним є вплив державної цінової та бюджетної політики на економічну й фінансову діяльність у рамках про­екту. Водночас цей вплив відвертає увагу від функцій розвитку нових інститутів і підриває стимули, моральний стан і можливості менеджменту в самих організаційних структурах. Оцінка діяльності менеджерів і співробітників проекту обмежується, оскільки вину за незадовільну роботу організації завжди можна покласти на економічну ситуацію, яка заважає організації вико­нати завдання, що стоять перед нею.

Економічне середовище проекту характеризується такими основними компонентами:

а) структура внутрішнього валового продукту;

б) рівень інфляції;

в) бюджетний дефіцит;

г) вартість кредитів.

Внутрішній валовий продукт (ВВП) відображає ринкову цінність усіх кінцевих благ, вироблених у країні протягом року. Статистика ВВП, згідно з системою національних рахунків, ве­деться в Україні з 1990 року. Аналіз структури ВВП дає змогу зробити висновок про макроекономічний клімат країни та загальні інвестиційні потреби.

Рівень інфляції залежить від кількох факторів: темпів при­росту грошової маси, темпів зміни швидкості обігу грошової маси і темпів зміни обсягів виробництва. Рівні інфляції визначаються експертним шляхом у рамках макроекономічного аналізу. Розрахунки рівнів інфляції є неодмінною умовою аналізу еко­номічного середовища проекту.

Бюджетний дефіцит є фактором зростання грошової маси в обігу. Нормальним вважається рівень дефіциту консолідованого державного бюджету, який не перевищує 4% від ВВП. Якщо планується більший дефіцит, це неминуче спричиниться до гро­шової емісії та інфляції.

Вартість кредитів та умови надання позик аналізуються, щоб обрати кредитну політику фірми. Вони характеризуються та­кими показниками:

1) процент річних за короткостроковими кредитами на термін до 12 місяців у гривнях і US доларах (українських та іно­земних банків);

2) процент річних за довгостроковими кредитами на термін понад 12 місяців у гривнях і US доларах (українських та інозем­них банків).

Важливим показником середовища є облікова ставка (став­ка рефінансування) Національного банку. Вона характеризує вартість кредитів Нацбанку комерційним банкам. Зниження або підвищення ставки рефінансування впливає на вартість кредитів комерційних банків.

Для виміру ступеня впливу зовнішніх факторів використовуються евристичні підходи, засновані на експертних оцінках. При цьому порівнюються окремі фактори та ступенем мінливості та складності.

Оцінка ступеня впливу зовнішніх факторів