Відродження соціальної психології та її розвиток на ос­нові соціалістичної орієнтації.

Наприкінці 50-х років XX ст. постало питання про відродження соціальної психологи, що було зумовлено практичними потребами суспільства, по­м'якшенням суспільно-політичного клімату в країні. Розпо­чався цей процес дискусією про предмет соціальної психоло­гії, її місце в системі наукового знання, про методи дослі­дження, практичний потенціал, основні напрями розвитку та актуальні завдання. Послаблення ідеологічного контролю та адміністрування в науці сприяли реабілітації соціальної психологи, яку перед тим таврували як буржуазну науку. її було визнано самостійною галуззю наукових досліджень і навчальною дисципліною. Доступними для вітчизняних учених стали надбання світової соціальної психології.

Відродження соціальної психології завершилося у другій половині 70-х років XX ст. В Україні було створено різнома­нітні центри соціально-психологічних студій: кафедру соці­альної та педагогічної психології в Київському державному університеті імені Т. Шевченка, відділи соціальної психоло­гії в Науково-дослідному інституті філософії АН України та Науково-дослідному інституті психології АПН України, від­повідні кафедри у вузах Харкова, Одеси, інших міст.

Розвиток сучасної вітчизняної соціальної психології на основі нової соціально-економічної парадигми.

Сучасний розвиток вітчизняної соціальної психології характеризу­ється уточненням та конкретизацією предмета і об'єктів со­ціальної психології, активною підготовкою спеціалістів, публікацією наукових праць і навчальних видань, органі­зацією конференцій, кристалізацією соціально-психоло­гічної проблематики, відкриттям спеціальних наукових закладів, лабораторій і кафедр (наприклад, Інститут соці­альної та політичної психології АПН України, кафедра со­ціальної психології в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника та ін.). Учені, що спеціалізуються у ца­рині соціальної психології, досліджують різноманітні ме­тодологічні, теоретичні, прикладні проблеми, що стосують­ся взаємодії, спілкування людей у різних соціальних спіль­нотах, регуляції поведінки індивіда у соціальних групах, механізмів їх взаємин, взаємовпливу тощо.

Предметом наукового пошуку є особливості поведінки людей на етапі соціально-економічної, політичної транс­формації суспільства. Пожвавилися дослідження в галузі історії соціальної психології, комунікативного потенціалу особистості, міжгрупової взаємодії, лідерства і керівниц­тва, психологи спілкування, соціальної психології управ­ління, соціальної психології організацій, масової комуніка ції, масових явищ, соціально-психологічного тренінгу, со­ціально-психологічного прогнозування. Динамічними ста­ли міжнародні зв'язки вітчизняних соціальних психологів.

Набувають неабиякої актуальності соціально-психологіч­ні дослідження проблем, пов'язаних з переорієнтацією мис­лення особистості, формуванням у нових умовах навичок вза­ємодії індивіда із соціумом, що постійно змінюється, самоак-туалізацією особистості, запобіганням невдачам, стресам, хвилюванням в екстремальних умовах, розв'язанням кон­фліктів тощо. Не може вона бути осторонь процесу переходу на всіх рівнях взаємодії (міжособистісних, міжнаціональ­них, міждержавних) від домінанти конфронтації до домінан­ти діалогу, від пріоритету сили до пріоритету переконання.

Потребують відповідного осмислення реальність, пов'я­зана з поняттями «моральний», «духовний», такі соціально-психологічні феномени, як совість, довіра, заздрість та ін. Результатом цього може стати нова теорія соціальної психо­логії, яка охоплюватиме не якесь одне з відносин системи «індивід — група — суспільство», а всю систему. Відповідно, активізується вивчення взаємин «суспільство — індивід», «група — суспільство», про що свідчить зростання кількості досліджень у галузі прав людини, різноманітних меншин, етики управління і бізнесу (взаємини «підприємці — сус­пільство», «керівник — організація»), взаємної відповідаль­ності суспільства і особистості, суспільства та різних соці­альних груп, спільностей, соціальної психології релігії.

Предметом вивчення соціальної психології стануть ве­ликі соціальні групи (етнічні, релігійні та ін.), кроскуль-турні, порівняльні проблеми. Вітчизняна соціальна психо­логія має глибше збагнути надбання світової соціальної психології. Йдеться про дослідження таких соціально-пси­хологічних феноменів, як соціальна ситуація, соціальний стереотип, соціальний конфлікт, соціальна справедли­вість, соціальний ритуал. Неабияке значення має вивчен­ня резервних можливостей міждисциплінарних зв'язків соціальної психології.