Цілісна модель технології представлена технологічним заняттям. Останній прийнято розмежовувати на три фази:

1. Актуалізація. Формується студентська пози­ція щодо прийняття мети подальшої діяльності, усвідомлюється значущість власних знань. Важ­ливу роль відіграє розвиток пізнавального інтересу та мотивів до навчання.

2. Усвідомлення змісту. Домінує самостійно-пошуковий спосіб здобуття нових знань. Для нього характерне опертя на особистісний досвід студентів, залучення їх до формулювання та перевірки влас­них гіпотез. Як результат, у свідомості студента встановлюються зв'язки між відомим і невідомим, щойно набутим знанням. Отож реалізується процес розуміння як включення невідомого у цілісність (у власний контекст знань).

3. Рефлексія. Передбачає творче й критичне перетворення набутих знань на власні, їхню тех­нологізацію. На цьому етапі важливо, щоб засвоєні знання були емоційно підкріплені.

Прогнозовані результати:

• формування інте­лектуальних умінь та навичок;

• розвиток критич­ного мислення.

Технології

проектного навчання

(«Метод проектів»)

Автор-розробник — К.Баханов та ін.

Суть. «Метод проектів» зародися в надрах аме­риканської системи навчання наприкінці XIX ст. Сьогодні під цим словосполученням розуміють метод навчання, форму організації занять, педа­гогічну технологію, систему організації навчання.

Спостерігається поліваріативність представ­лення технології різними авторами (К.Ваханов, В.Гузеєв, І.Срмаков, О.Пехота, І.Чечель та ін). Од­нак за своєю суттю вони споріднені — виконують функцію засобу вирішення проблеми на основі свідомого прийняття суб'єктом мети проектної діяль­ності. Технологічний концепт проектних техноло­гій орієнтує на дієвий спосіб здобуття нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці.

Метод проектів як технологія у сучасних умо­вах трансформувався у проектну систему організа­ції навчання (К.Ваханов), за якої студенти набувають знань і навичок у процесі планування й вико­нання практичних завдань-проектів, — зазначає К.Баханов.

Робота над кожним проектом починається з конференції (зборів всієї групи, на якій студенти самі пропонували проекти. Цьому передують вступне слово викладача. Він у загальних рисах оз­найомлює студентів із темою, яка вивчалась, та слу­хає пропозиції. їх висувають окремі учні або групи. Якщо виникає кілька пропозицій, то вони обгово­рюються й обирається найцікавіша. Після чого проект поділяється на кілька міні-проектів. Учні розпочинають роботу щодо збирання необхідної ін­формації та визначення основних напрямів його аналізу. Наступним етапом є обробка інформації у великій групі й обговорення змісту й форми звіту. Останньою ланкою в проектній системі є підсум­кова конференція, на якій заслуховується й обго­ворюється звіт.

Розглянемо модель проектного навчання, розроблену і.Чечель Технологічні етапи ро­боти над проектом такі:

1. Початок (визначення теми, мети, завдань, формування робочих груп).

2. Планування (аналіз проблеми, постановка завдань, уточнення інформації, синтез ідей, плани).

3. Прийняття рішень («мозковий штурм», обговорення альтернатив» вибір оптимального варіанта).

4. Виконання (робота з виконання проекту).

5. Перевірка та оцінювання результатів (аналіз виконання проекту, з'ясування причин досягнень і невдач).

6. Захист (колективний аналіз діяльності). Вибір однієї із проектних практик залежить від специфіки завдань, які вирішуватимуться. Учені доходять висновку, що проект як шлях пізнання в дії — творча діяльність. Вона є про­блемною за формою відкриття нових знань, практичного — за сферою їхнього застосування, інтелектуально насиченою — за змістом, суб'єкти смисловою — за вектором мисленнєвої діяльності