Технологічні етапи особистісно орієнтова­ного заняття такі:

• Етап орієнтації:

• мотивація подальшої діяльності викладачем, позитивна настанова на роботу;

• орієнтація студентів про місце певного заняття в цілісному курсі, розділі, темі (схеми, опори, сло­весна настанова тощо);

• опора на особистий досвід студентів із проблеми заняття.

• Етап ціле покладання:

• викладач спільно зі студентами визначає особистісно-значимі цілі наступної діяльності на занятті (що може дати це заняття студенту зараз, для здачі підсумкового заліку, екзамену, майбутнього життя);

• визначення показників досягнення постав­лених цілей (які знання, уявлення, способи діяль­ності свідчитимуть про це).

• Етап проектування:

• залучення студентів (за можливістю) до плану­вання подальшої діяльності через попередню ро­боту (випереджувальні завдання, повідомлення, реферати, підготовку наочності, самостійні за­вдання);

• складання плану очікуваної роботи;

• 1 обговорення складеного плану.

• Етап організації виконання плану діяль­ності:

• надання варіативності у виборі способів навчальної діяльності (письмово чи усно; індиві­дуально чи в групі; виклад опорних положень чи розгорнена відповідь; узагальнено чи на конкрет­них прикладах тощо);

• вибір студентами способів фіксації пояснення но­вого матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки та ін.);

• вибір студентами (за можливістю) завдань і спо­собів їх виконання при закріпленні знань, форму­ванні умінь та відпрацюванні навичок;

• варіативність у завданні домашньої роботи (диференціація за рівнем складності та способом виконання).

• Контрольно-оцінювальний етап:

• залучення студентів до контролю за ходом на­вчальної діяльності (парні й групові форми взаємоконтролю, самоконтроль);

• участь студентів у виправленні зроблених пома­док, неточностей, осмисленні їх причин (взаємо- і самоаналіз);

• надання студентам можливості самостійно або за допомогою викладача, інших студентів порівню­вати отриманий результат із критеріями еталона (мети);

• використовування механізмів «цінування» (позитивного ставлення до успіхів студентів) і «оцінювання» (виставлення оцінок, поурочного бала, рейтингових оцінок тощо) не тільки кінцевого результату, але й процесу навчання.

Прогнозовані результати: створення умов для розвитку суб'єктності, пізнавальних мотивів учіння, вільного вибору та відповідальності осо­бистості за результати власної діяльності.

Технологія

формування творчої особистості

Автори-розробники — Ю.Богоявленська, Р.Грановська, В.Паламарчук, 0. Пєхота, С.Сисоевата ін.

Суть. Розвиток творчої особистості, зазначає О.Пєхота, потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, які допомагають

моде­лювати навчально-виховний процес, зважаючи на поставлену мету.

Технологія формування творчої особис­тості поліфункціональна за суттю. Її доцільно розглядати як цілісну модель, що об'єднує локальні технології:

• технологія створення психологічних умов підготовки студентів до творчої діяльності (А.Вержиховська та ін.);

• технологія використання на занятті навчальних і навчально-творчих завдань (В.Барко, А.Тютюнникова);

• технологія узагальне­ного заняття пошукового типу (В.Шубинський);

• технологія розвитку продуктивної пізнавальної діяльності. Учитель вибирає та впроваджує ту технологію, яка сприятиме най продуктивнішому вирішенню окреслених мети і завдань.