4.2. Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток

Математична модель цієї задачі має вигляд:

де П – прибуток, який отримає наша фірма від реалізації продукції за досліджуваний період;

F – постійні витрати нашої фірми на виробництво і збут продукції за даний період – 771945 грн.;

V – змінні витрати на одиницю продукції – 380 грн.

У даному завданні потрібно дати пояснення відносно складу F та V і об’єктивних закономірностей, яким підпорядкована їх зміна. Чисельні значення цих показників визначаються даними до проекту.

Взаємозв’язок між Ц та N встановлено у п. 4.1 у вигляді рівняння регресії.

Максимізувати прибуток фірми можна з використанням похідної .

Прирівнюємо  = 0 і знаходимо Ц_опт, N_опт, П_max.

Отже, отримаємо

П_max = Ц_{опт *} N_опт – (F + V*N_опт)

П_max = 2748558

В результаті проведених розрахунків отримуємо величину максимального прибутку для значення оптимальної ціни та обсяг збуту, при яких цей прибуток буде отримано.

Знаходимо також собівартість одиниці продукції при даному обсязі збуту:

Нашим завданням також буде побудова графіка залежності собівартості від обсягу збуту у обраному масштабі.

Таблиця 4.2

S	N
555,45	4399,595
566,47	4139,595
582,41	3813,595
599,63	3514,595
627,13	3123,595

Рис. 4,3. Залежність собівартості товару від обсягу збуту

Для прийняття ефективних рішень нашою фірмою, важливе значення має визначення цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту визначає ступінь чутливості обсягів збуту (попиту) залежно від ступеня зміни у цінах і може бути визначена за формулою:

де - обсяг збуту, визначений за рівнянням регресії відповідно при цінах .

Еластичний попит має місце у тих випадках, коли цінова еластичність по модулю перевищує 1. Моїм завданням буде описово проаналізувати вплив цінової еластичності попиту на цінову стратегію фірми.

Е_пц = 1;

Як бачимо цінова еластичність попиту є 1. Тобто, цінова еластичність у даному випадку вона відчутно впливає на цінову стратегію фірми.

Розділ 5. Формування оптимальних каналів розподілу товару

У цьому розділі нам потрібно сформувати оптимальні канали розподілу продукції, визначити посередників, яких фірма буде залучати до її реалізації.

Аналізуючи довжину каналу збуту, ми застосуємо один одно рівневий та один нульовий канали розподілу, тобто наш товар буде продаватись через одного посередника, це може бути магазин роздрібної торгівлі (спеціалізований магазин, супермаркет господарських товарів) чи дилер. Також фірма буде напряму продавати продукцію споживачам.

Характеризуючи ширину каналу розподілу, яка визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу, ми вибрали для нашої фірми селективний розподіл, згідно з яким ми відбираємо кращих посередників із тих які готові надати свої послуги, а саме дилера, спеціалізовані магазини . Отже, ми застосовуємо два канали збуту нашого товару. Графічно їх можна зобразити так:

Ваші вікна

Споживач

Дилер

Споживач

Рис.5.1 Схема каналів розподілу.

Опис кожного з каналів збуту:

• Перший канал

Характеризуватиметься тим, що буде діяти прямо на споживача без будь-яких незалежних посередників через прямий маркетинг . Перевага цього каналу у тому, що споживач перебуваючи в безпосередньому контакті з представниками фірми і наочно переконатись у перевагах нашої продукції (як відомо, задоволений споживач є також і хорошою рекламою для підприємства), а також має можливість купити наш товар дешевше без націнок.

• Другий канал.

Це одно рівневий канал, який складатиметься з дилера, що виступає як незалежний підприємець, який займається роздрібним продажем та встановленням метало пластикових вікон . Дилер купує вікна у нашої фірми, зберігаючи нашу марку, забезпечує їм гарантійний і поза гарантійний сервіс. Наша фірма також забезпечує дилера нестандартним обладнанням, необхідним для сервісу та встановлення наших вікон.

Обсяг збуту продукції фірми є динамічним показником і внаслідок впливу різних факторів (зміна економічної ситуації, дії конкурентів тощо) може падати. Тому нам необхідно провести аналіз беззбитковості і знайти точку критичного збуту, при якому ціна дорівнює собівартості і фірма за рахунок доходів від реалізації може покрити лише свої витрати. Точка критичного збуту ділить обсяг реалізації (у теоретичному розумінні) на два інтервали:

• інтервал , в якому наша фірма зазнає збитків, оскільки Ц < S;

• інтервал ( ), в якому фірма отримує прибутки, оскільки Ц > S.

Графічна інтерпретація вищезазначеного наводиться нижче:

Знайдемо точку беззбитковості:

N_кр = F/Ц – V; N_кр =2705,867

.

Як бачимо, критичний обсяг збуту метало пластикових вікон для нашої фірми –2705 . Тому якщо фірма буде реалізовувати більше ніж 2705 одиниць продукції, то вона буде отримувати прибуток.