- •Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •1. Пояснювальна записка
- •2. Тематичний план самостійної роботи
- •3. Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •2. Організаційна робота в лабораторії
- •3. Техніка безпеки в хімічній лабораторії. Попередження отруєння. Попередження опіків. Поводження зі склом
- •4. Протипожежні заходи
- •6. Основи проведення експерименту та оформлення лабораторної документації
- •2. Відбір проб твердих тіл
- •Тема 1. Відбір і підготовка проб для аналізу
- •3. Підготовка проб. Загальні правила
- •4. Відбір проб рідин
- •Тема 2. Хімічні реактиви
- •2. Класифікація хімічних реактивів за ступенем чистоти, вмістом основної речовини і домішок
- •3. Тара для фасування та умови зберігання реактивів
- •4. Правила користування реактивами
- •Тема 3. Зважування
- •2. Зважування на технохімічних вагах
- •3. Постійність, стійкість, правильність, точність і чутливість вагів
- •4. Аналітичні ваги і зважування. Визначення нульової точки вагів
- •Тема 4. Хімічний посуд та допоміжне приладдя
- •2. Мірний посуд лабораторії. Ціна поділок та призначення мірного посуду. Калібровка мірного посуду
- •3. Товстостінний хімічний посуд
- •4. Фарфоровий лабораторний посуд
- •Рис, 4. Фарфоровий посуд:
- •5. Допоміжне лабораторне приладдя
- •6. Апарат Кіппа для добування газів. Газометр. Промивні і осушувальні склянки
- •7. Робота зі склом. Різання скляних трубочок і паличок. Згинання і розтягування скляних трубочок. Оплавлення скляних трубочок і паличок
- •8. Добір і свердління пробок
- •Тема 5. Методи очищення речовин
- •2. Центрифугування
- •3. Перегонка
- •4. Перекристалізація
- •5. Сублімація
- •6. Добування газу со2 в апараті Кіппа. Очищення газу
- •Тема 6. Обробка осадів
- •2. Осадження та промивання осаду
- •3. Висушування та прожарювання осаду до постійної маси
- •4. Знаходження вмісту елемента в отриманому осаді
- •Тема 7. Розчини в об’ємному аналізі
- •2. Способи виразу концентрації в об’ємному аналізі
- •3. Приготування титрованих робочих розчинів
- •1. Як приготувати 250 мл 0,1 н. Розчину перекристалізованої чистої двохводної щавлевої кислоти (н2с2о4 ˑ 2н2о), яку використовують для титрування лугу? Яку наважку її треба узяти?
- •2. Як приготувати 200 мл 0,05 н. Розчину кМnO4 для титрування методом перманганатометрії?
- •3. Приготувати 1 л 0,2 н. Розчину нСl, використовуючи наявну в лабораторії концентровану нСl з густиною 1,15.
- •4. Перелік навчально-методичної літератури
- •1. Основна
- •2. Додаткова
4. Правила користування реактивами
Законспектувати. Знати і вміти розкривати зміст
Необхідно дотримуватися правил користування реактивами. Перш за все треба регулярно обтирати зовнішні стінки реактивної тари, оскільки вони покриваються білим нальотом солей амонію. Тверді реактиви беруть з банок фарфоровою або пластмасовою ложкою або шпателем. Рідкі реактиви переливають, користуючись лійками.
Реактив, що просипався на стіл, неминуче забруднюється, його не можна висипати назад в банку. Якщо просипалось багато реактиву, його слід зібрати в окрему банку і використовувати надалі як технічний реактив. Не можна відкривати одночасно декілька банок з реактивами, оскільки можна сплутати пробки від різних банок і забруднити реактиви.
Водогінна вода містить різні домішки в розчиненому вигляді. Тому в лабораторії не можна користуватися водогінною водою для дослідів з аналітичної хімії.
Водогінну воду очищають від розчинених у ній речовин у перегінних апаратах або дистиляторах різної конструкції і продуктивності. Потреба у дистильованій воді невеликих хімічних лабораторій забезпечується одним дистилятором.
Дистильована вода не є абсолютно чистою. Вона містить незначну кількість мінеральних домішок, склад яких залежить від матеріалу деталей дистилятора, по яких проходять водяна пара і гаряча вода (метали і особливо скло здатні вилужуватися, тобто розчинятися), може містити вона також домішки газоподібних речовин, що поглинаються з повітря лабораторії (NН3, СO2 та ін.). Тому в тих випадках, коли потрібна особливо чиста вода, дистильовану воду піддають повторній перегонці і отримують при цьому бідистилят.
Дистильовану воду тримають у лабораторії на спеціальній полиці над раковиною. На полиці встановлюють бутель (краще з тубусом). Тубус закривають гумовою пробкою зі вставленою в неї трубкою, на кінець якої одягається гумова трубка з пружинним затискачем (затискач Мора). Зверху в горло бутля для захисту від СO2 повітря вставляється гумова пробка з хлоркальцієвою трубкою, що заповнена натронним вапном.
Питання для контролю та самоконтролю
1. Що називається хімічним реактивом?
2. Як кваліфікуються реактиви з чистотою? Наведіть приклади використання реактивів кожної кваліфікації.
3. Дайте характеристику скляній тарі, що використовують для зберігання реактивів.
4. Що вказують на етикетках, наклеєних на реактивній тарі з реактивами? Як захистить етикетки від руйнівної дії реактивів?
5. На які групи ділять реактиви за умовами зберігання? Наведіть приклади реактивів кожної групи. Чому цей поділ є умовним?
6. Як зберігають у лабораторії реактиви кожної групи?
7. Чому при проведенні аналітичних робіт не можна користуватись водогінною водою?
8. Як отримують дистильовану воду?
9. Що таке бідистилят?
Рекомендована література
1. Грабецький О.А. Кабінет хімії. – К.: Радянська школа, 1982. – 160 с.
2. Воскресенский П.И., Неймарк А.М. Основы химического анализа. – М.: Просвещение, 1971. – 192 с.
