- •Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •1. Пояснювальна записка
- •2. Тематичний план самостійної роботи
- •3. Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •2. Організаційна робота в лабораторії
- •3. Техніка безпеки в хімічній лабораторії. Попередження отруєння. Попередження опіків. Поводження зі склом
- •4. Протипожежні заходи
- •6. Основи проведення експерименту та оформлення лабораторної документації
- •2. Відбір проб твердих тіл
- •Тема 1. Відбір і підготовка проб для аналізу
- •3. Підготовка проб. Загальні правила
- •4. Відбір проб рідин
- •Тема 2. Хімічні реактиви
- •2. Класифікація хімічних реактивів за ступенем чистоти, вмістом основної речовини і домішок
- •3. Тара для фасування та умови зберігання реактивів
- •4. Правила користування реактивами
- •Тема 3. Зважування
- •2. Зважування на технохімічних вагах
- •3. Постійність, стійкість, правильність, точність і чутливість вагів
- •4. Аналітичні ваги і зважування. Визначення нульової точки вагів
- •Тема 4. Хімічний посуд та допоміжне приладдя
- •2. Мірний посуд лабораторії. Ціна поділок та призначення мірного посуду. Калібровка мірного посуду
- •3. Товстостінний хімічний посуд
- •4. Фарфоровий лабораторний посуд
- •Рис, 4. Фарфоровий посуд:
- •5. Допоміжне лабораторне приладдя
- •6. Апарат Кіппа для добування газів. Газометр. Промивні і осушувальні склянки
- •7. Робота зі склом. Різання скляних трубочок і паличок. Згинання і розтягування скляних трубочок. Оплавлення скляних трубочок і паличок
- •8. Добір і свердління пробок
- •Тема 5. Методи очищення речовин
- •2. Центрифугування
- •3. Перегонка
- •4. Перекристалізація
- •5. Сублімація
- •6. Добування газу со2 в апараті Кіппа. Очищення газу
- •Тема 6. Обробка осадів
- •2. Осадження та промивання осаду
- •3. Висушування та прожарювання осаду до постійної маси
- •4. Знаходження вмісту елемента в отриманому осаді
- •Тема 7. Розчини в об’ємному аналізі
- •2. Способи виразу концентрації в об’ємному аналізі
- •3. Приготування титрованих робочих розчинів
- •1. Як приготувати 250 мл 0,1 н. Розчину перекристалізованої чистої двохводної щавлевої кислоти (н2с2о4 ˑ 2н2о), яку використовують для титрування лугу? Яку наважку її треба узяти?
- •2. Як приготувати 200 мл 0,05 н. Розчину кМnO4 для титрування методом перманганатометрії?
- •3. Приготувати 1 л 0,2 н. Розчину нСl, використовуючи наявну в лабораторії концентровану нСl з густиною 1,15.
- •4. Перелік навчально-методичної літератури
- •1. Основна
- •2. Додаткова
6. Основи проведення експерименту та оформлення лабораторної документації
Знати зміст. Уміти оформляти лабораторну документацію.
Планування й організація експерименту. Щоб правильно і організовано провести експеримент необхідно розробити інструкцію його проведення, з якою треба ознайомитися і яку обов’язково потрібно дотримуватися при проведенні експерименту. Якщо експеримент складний, то для його кращого розуміння і виконання складається схема послідовності етапів і операцій, які відрізняються в якісному і кількісному аналізі. Прикладом найпростішого дослідження є послідовність операцій при взятті наважки матеріалів на аналітичних вагах. Більш складний експеримент – визначення вологості речовини (висушування речовини до постійної маси в сушильній шафі). Це дослідження включає три етапи:
- взяття наважки речовини;
- висушування в сушильній шафі до постійної маси;
- розрахунок вологості речовини за отриманими даними.
Кожен з цих етапів являє собою послідовність певних операцій. Так, на останньому етапі проводиться: підстановка числових даних, обчислення за формулою, аналіз отриманих даних і робиться висновок.
Якщо потрібно провести планування в часі, то необхідно врахувати час, потрібний для кожного етапу і кожної операції, зокрема при можливості паралельного одночасного проведення експерименту (визначення вологості і втрат при прожарюванні речовини та ін.) загальний час експерименту скорочується, що дає можливість швидше отримати кінцеві результати.
Проведення експерименту і оформлення його результатів. Після вибору методу, за яким проводиться експеримент, ознайомлення з інструкціями з охорони праці і виконуваної роботи, чіткої уяви послідовності етапів і операцій, планування організації роботи, перевірки наявності матеріально-технічного забезпечення, починають проведення самого експерименту.
Експеримент може проводитися одним або кількома студентами одночасно, але у будь-якому випадку кожен студент повинен вести всі записи і своєму робочому зошиті і ці записи повинні давати повне уявлення про всі етапи і операції експерименту, незалежно від того, хто їх виконує. їх послідовність повинна відповідати послідовності за інструкцією і включати всі необхідні дослідні дані розрахунки, які треба виконати на кожному етапі записом розрахункових формул в літерному відображенні з обов’язковим поясненням значення літер, які перед цим використовувалися.
Після розрахунків проводиться аналіз отриманих даних і пишеться висновок.
Після виконання кожного етапу експерименту отримані дані аналізуються і на підставі цього робиться висновок для кожного етапу. Після виконання всіх етапів дані аналізуються, узагальнюються, порівнюються з даними нормативних документів і на підставі цього робиться загальний висновок в залежності від поставленої задачі. Наприклад, у якісному аналізі – про наявність досліджуваного катіону, аніону та хімічний склад досліджуваної речовини. У кількісному аналізі – про кількісне співвідношення складових частин в речовині, а на підставі цього про можливість використання досліджуваної речовини у виробництві.
Оформлення звіту з проведеного експерименту. Результати роботи повинні записуватись у лабораторний журнал (спеціальний зошит). Всі записи здійснюються під час занять. Не допускаються ніякі замітки на чернетках або на окремих випадкових аркушах паперу. Запис повинна бути чіткою, короткою і зрозумілою. На основі цих записів оформляється звіт про виконану роботу. У разі виникнення будь-яких неточностей або помилок у результатах дослідження записи в лабораторному журналі завжди допоможуть з’ясувати їх причину.
У журнал записують: назву роботи і назви дослідів; номера тиглів і бюксів; маси тиглів, бюксів, вихідних речовин, прожарених осадів; результати титрування, обчислень за формулами та інше. Доцільно записувати не просто кінцеві маси зважених речовин чи посуду, а й хід обчислення – додавання мас гирьок у стовпчик. Це дозволить швидко виявити помилки, які досить часто трапляються при подібних обчисленнях. Особливо це важливо на початкових етапах хімічного аналізу доки студенти не набудуть достатніх вмінь у фіксації результатів зважування. Записи повинні бути максимально послідовними.
Форма звіту про виконану роботу
ТЕМА
№. НАЗВА ЛАБОРАТОРНОЇ (ПРАКТИЧНОЇ) РОБОТИ
МЕТА: …………………………………………………………………………
ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ: ………………………..……………………
№. НАЗВА ДОСЛІДУ
ХІД РОБОТИ
………(Короткий запис етапів роботи та рівнянь хімічних процесів)…………
ВИХІДНІ ТА ДОСЛІДНІ ДАНІ
№ (тигля) – т (речовини) –
т (тигля) – V (розчину речовини) –
№ (бюкса) – N (розчину) –
т (бюкса) – та ін.
Т (розчину) –
ОБЧИСЛЕННЯ
…….……………(Розрахункова формула і обчислення результатів)………………..
ВИСНОВОК:............. (Короткий висновок про результати дослідження)……...
Питання
для контролю та самоконтролю
1. Які вимоги до лабораторії хімічного аналізу?
2. У чому суть організаційної роботи в лабораторії?
3. Які правила роботи в лабораторії хімічного аналізу?
4. Які правила техніки безпеки при проведенні хімічного аналізу в лабораторії?
5. У чому суть протипожежних заходів у лабораторії?
6. Розкрийте основи першої долікарської допомоги при нещасних випадках.
7. У чому суть планування й організації експерименту?
8. Яка послідовність етапів і операцій проведення експерименту?
9. Як оформляються результати експерименту?
10. У чому суть оформлення і здачі звіту з проведеного експерименту?
Рекомендована
література
1. Аксьонова О.Ф., Гарбуз О.Г., Маслій О.Г., М’ячиков О.В. Основи техніки лабораторних робіт з хімії: Навчальний посібник. – К.: Ліра-К, 2011. – 157 с.
2. Грималюк І.М. Лабораторні роботи з хімії. – К.: Вища школа, 1970. – 100 с.
3. Грабецький О.А. Кабінет хімії. – К.: Радянська школа, 1982. – 160 с.
4. Замостян В.П., Дідух М.А. Лабораторний та польовий практикум з екології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000 – 216 с.
5. Одай В.Г. Хімічні методи аналізу в дослідженнях стану об’єктів навколишнього середовища. Методична розробка занять і самостійної роботи студентів. – Миргород.: Самвидат, 2009. – 120 с.
6. Воскресенский П.Н. Техника лабораторных работ. – М.: Просвещение, 1969. – 312 с.
7. Шапиро С.А. Аналитическая химия. – М.: Высшая школа, 1979. – 384 с.
8. Васильева З.Г. Лабораторные работы по общей и неорганической химии. – М.: Просвещение, 1980. – 336 с.
