2.5 Класифікація систем сектора b2c

Business-To-Consumer (B2C) (англ. бізнес споживачеві) – форма електронної торгівлі, метою якої є прямі продажі для споживача.

Механізм B2C ефективний для усунення відмінностей між крупними містами й віддаленими регіонами в сенсі доступності товарів і послуг для споживача. B2C дозволяє вести прямі продажі з мінімальною кількістю посередників. Усунення посередників дає можливість установлювати конкурентні ціни на місцях та навіть знижувати їх (виключаючи винагороду посередників), що природно приведе до зростання прибутку.

Система є однією з ланок у ланцюжку сучасних бізнес-процесів, і ця ланка будує бізнес-стосунки такого плану взаємодій, як «Бізнес-клієнт».

B2C – це концепція побудови бізнес-процесів підприємства і комплекс Інтернет-технологій та інструментів, що забезпечують підвищення прозорості підприємства і полегшують його взаємодію з клієнтами. Одним із найбільш популярних інструментів B2C є Інтернет-магазин.

Це друга за величиною й найбільш рання форма електронної комерції. Приклади B2C моделей – мережні компанії продажу вроздріб типу Amazon.com, Drugstore.com, Beyond.com. B2C електронна комерція зменшує ціну угод (особливо ціну пошуку), збільшуючи доступ споживачів до інформації й дозволяючи споживачам знайти саму конкурентоспроможну ціну за товар або послугу. B2C електронна комерція також зменшує ринкові бар’єри входу, оскільки вартість створення й розкручування сайту набагато менша, ніж створення інфраструктури фірми. У випадку інформаційних товарів, B2C електронна комерція ще більш приваблива, тому що це зберігає фірми від факторингу в додатковій вартості фізичної мережі розподілу. Крім того, для країн із зростаючою кількістю користувачів Internet, поставка інформаційних товарів стає все більше й більше доступною.

2.6 Послуги в Інтернет

Розглянемо найбільш популярні послуги Інтернету.

Усесвітня павутина

Усесвітня павутина (англ. World Wide Web) – розподілена система, що надає доступ до зв’язаних між собою документів, розташованих на різних комп’ютерах, підключених до Інтернету. Всесвітню павутину утворюють мільйони web-серверів. Більшість ресурсів усесвітньої павутини є гіпертекстом. Гіпертекстові документи, що розміщуються в усесвітній павутині, називаються web-сторінками. Декілька web-сторінок, об’єднаних загальною темою, дизайном, а також зв’язаних між собою посиланнями та розташовані на одному web-сервері, називаються web-сайтом. Для завантаження і перегляду web-сторінок використовуються спеціальні програми – браузери. Всесвітня павутина викликала справжню революцію в інформаційних технологіях та спричинила бурхливий розвиток Інтернету. Для позначення всесвітньої павутини також використовують слово веб (англ. web) і «WWW».

Веб-форуми

Веб-форум – клас веб-сервер-додатків для організації спілкування відвідувачів веб-сайту. Термін відповідає значенню вихідного поняття «форум». Для роботи форуму часто потрібна база даних, як правило, SQL.

Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає в створенні користувачами тем у розділах і подальшому обговоренні всередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, є тематичною гостьовою книгою. Поширена ієрархія веб-форуму: розділи – теми – повідомлення.

На форумах може застосовуватися надзвичайно гнучке розмежування доступу до повідомлень. При реєстрації учасники форуму можуть створювати профілі – сторінки з відомостями про певного учасника. Більшість форумів мають систему особистих повідомлень, що дозволяє зареєстрованим користувачам спілкуватися індивідуально, аналогічно електронній пошті. Зазвичай форум має можливість пошуку по своїй базі повідомлень.

У наш час веб-форуми майже повністю витіснили групи новин на базі NNTP і є одним з найбільш популярних способів обговорення питань у всесвітній павутині. На сьогодні форуми співіснують нарівні з блогами і мікроблогами. Ці дві форми спілкування в Інтернеті практично не поступаються один одному за популярністю.

Блоги

Блог (англ. blog, від web log – інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник) – веб-сайт, основний вміст якого – записи, що регулярно додаються, містять текст, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні недовгі записи тимчасової значущості, відсортовані в зворотному хронологічному порядові (останній запис зверху). Відмінності блогу від традиційного щоденника зумовлюються середовищем: блоги зазвичай прилюдні й передбачають сторонніх читачів, які можуть уступити в прилюдну полеміку з автором (у коментарі до запису або своїх блогів).

Для блогів характерна можливість публікації відгуків (коментарів, «комментов») відвідувачами. Вона робить блоги середовищем мережевого спілкування, що має низку переваг перед електронною поштою, групами новин, веб-форумами і чатами.