- •1. Визначення, об'єкт й предмета інженерної психології
- •2.Основні напрями інженерної психології.
- •3. Основні принципи інженерної психології
- •4. Методи інженерної психології
- •5.Апаратурні методи в інженерно – психологічних дослідженнях.
- •7.Приймання інформації оператором в системі "людина - машина".
- •Короткотривала пам'ять - зберігає інформацію упродовж кількох секунд або хвилин.
- •12. Кількісні характеристики діяльності оператора в системі "людина -машина"
- •10. Керуючі дії оператора в системі "людина — машина".
- •11. Діяльність оператора в системі "людина – машина
- •13. Напруга діяльності оператора в системі "людина - машина"
- •14. Алгоритмічний опис діяльності оператора в системі «людина - машина»
- •15. Функціональний стан оператора в системі "людина - машина".
- •16. Емоційний стан оператора в системі "людина - машина".
- •17. Втома оператора в системі "людина - машина" та її показники.
- •19. Проектування засобів відображення інформації в системі "людина -машина".
- •21. Інженерно-психологічні вимоги до окремих видів зорової індикації в системі лм
- •22. Засоби кодування інформації в системі "людина - машина".
- •24. Побудова систем відображення інформації (сві) в системі «людина – машина»
- •25. Проектування органів керування в системі «людина – машина».
- •26. Класифікація та загальні інженерно-психологічні вимоги до органів керування в слм
- •Фактори виробничого середовища
- •37. Хімічні фактори виробничого середовища.
- •38. Надійність оператора в системі "людина - машина".
- •39. Принципи визначення надійності систем "людина — машина".
- •40. Показники надійності оператора систем "людина - машина".
- •41. Методи розрахунку надійності систем "людина - машина".
- •42. Принципи проектування систем "людина - машина".
- •43. Структура інженерно-психологічного проектування систем "людина -машина".
- •44. Зміст роботи по обліку людського фактору на різних стадіях проектування слм
- •45. Загальні інженерно-психологічні вимоги до проектування слм
- •56. Групова діяльність операторів в системах «людина-машина»
- •57. Контроль стану оператора системи «людина-машина»
- •58. Контроль результатів діяльності оператора системи “людина-машина»
- •59. Загальні принципи визначення економічного ефекту систем "людина -машина".
- •60. Визначення економічної ефективності інженерно-психологічного проектування систем "людина - машина".
2.Основні напрями інженерної психології.
3. Основні принципи інженерної психології
Принцип гуманізації праці підкреслює провідну, творчуроль людини у трудовій діяльності в процесі функціонування СЛМ. Актуалізується необхідність ураховування вимог людини до технічних систем, психологічних та психофізіологічних можливостей людини й особливостей її взаємодії з іншими в груповій діяльності. Протилежним цьому принципові є принцип симпліфікації (спрощення), згідно з яким людина ототожнюється з технічними елементами системи;
Принцип активного оператора враховує особистісне ставлення оператора до виконання своїх обов'язків, виходячи з того, що за пасивної його позиції в разі термінового переходу до активних дій потрібно буде витратити значно більше енергії, а це, своєю чергою, може вплинути на ефективність роботи СЛМ. Необхідно вже на стадії проектування майбутньої діяльності оператора визначити її структуру, рівень активності оператора, забезпечивши йому так званий «оперативний спокій», тобто готовність у будь-який час втрутитися у процес функціонування СЛМ і забезпечити своїми діями високу ефективність;
Принцип комплексності ґрунтується на ідеях Б. Г. Ананьєва, В. М. Бехтерева та інших дослідників про необхідність комплексного вивчення людини. Його реалізаціяпотребує розширення міждисциплінарних зв'язків інженерної психології з іншими науками, розробки узагальню вальних критеріїв оцінки функціонування СЛМ. Зрозуміло, це не заперечує можливості використання спеціальних для людини і машини критеріїв.
4. Методи інженерної психології
За характером отримання даних про діяльність оператора методи досліджень можна поділити на психологічні, фізіологічні та математичні (схема 2).
За допомогою психологічних методів здійснюється психологічний аналіз діяльності оператора в реальних або лабораторних умовах, аналіз впливу різних психологічних факторів на результати діяльності оператора. Психологічні методи застосовують з метою дослідження або з метою випробування.
Фізіологічними методами послуговуються у вивченні функціонального стану людини, характеру реагування різних систем організму в процесі діяльності. Математичні методи використовують для статистичної обробки результатів, пошуку закономірностей, побудови моделей діяльності оператора.
Залежно від характеру, моделювання може бути фізичним, математичним, імітаційним.При фізичному моделюванні вивчається діяльність оператора в лабораторних умовах за допомогою спеціального обладнання - тренажерів, стендів, макетів, експериментальних об'єктів.Математичне моделювання досліджує діяльність оператора за допомогою математичних моделей - формул, рівнянь, нерівностей, - котрі відображають реальний процес.Імітаційне моделювання здійснюється за допомогою електронно-обчислювальної техніки,
Слід зауважити, що в інженерно-психологічних дослідженнях застосовуються:
o антропометричні та біомеханічні методи для реєстрації рухової активності людини і виявлення різних зон її досяжності;o методи гігієни праці для опису та аналізу факторів виробничого середовища - температури, вологості, шуму, вібрації, інтенсивності опромінювання, освітлення тощо;o методи соціометрії для проектування спільної діяльності операторів, підбору команд, екіпажів.
Класифікація за Ананьєвим
o організаційні (система методологічних засобів, що забезпечують комплексний підхід до дослідження СЛМ);o емпіричні(методи спостереження і самоспостереження, експериментальні методи здобуття даних, діагностичні методи (тести, анкети, інтерв'ю, бесіди, соціометрія тощо), методи аналізу процесів і продуктів діяльності (хронометрія, циклографія, трудовий метод, професіографічний опис і т. ін), моделювання;o обробки даних, ( методи кількісного та якісного опису наявних даних, добору необхідних критеріїв їх зіставлення);o інтерпретації отриманих результатів у контексті цілісного опису діяльності людини та функціонування СЛМ.
