17. Втома оператора в системі "людина - машина" та її показники.

Втома - це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків.

Втомлюваність визначається не тільки фізіологічними, а й психологічними, результативно-виробничими і соціальними факторами, тому її потрібно розглядати з трьох боків: з суб'єктивного - як психічний стан, за роботою фізіологічних механізмів і з боку динаміки продуктивності праці.

компоненти втоми як переживання:

/ почуття слабосилля, коли людина відчуває, що не може підтримувати свою працездатність. / розлади уваги - виявляються або в легкому відволіканні уваги, в її малорухливості, зацикленні на якомусь об'єкті, або, навпаки, хаотичності і нестійкості;

/ розлади у сенсорній ділянці - стаються через зниження ефективності роботи рецепторів.

/ порушення у моторній сфері - відбиваються в характері рухів; вони менш координовані й точні, їхній ритм нечіткий, темп виконання або повільний, або безладний;

/ розлади пам 'яті й мислення - пов'язані з забуванням плану дій, необхідних нормативних документів і в той самий час здатністю пам'ятати зовсім іншу інформацію.

/ послаблення волі - проявляється у зниженні самоконтролю, рішучості в діях і наполегливості в досягненні мети;

/ сонливість - виражається через "захисне гальмування" від виснажливої роботи.

Динаміку наростання втомлюваності,

На першій стадії з'являється слабке відчуття втоми. Працездатність не знижується або знижується несуттєво. Людина через підвищений інтерес до роботи, стимулювання або вольові якості може підтримувати належну працездатність. Але такий опір втомі призводить до специфічного "вибуху" перевтомлення, наслідки якого мають значну руйнівну силу.

Друга стадія характеризується помітним зниженням працездатності і, в багатьох випадках за рахунок якості діяльності, майже незмінними кількісними показниками.

Третя стадія втомлюваності має форму перевтомлення. Працездатність людини різко знижується. Оператор намагається зберегти необхідний темп роботи, але діяльність стає дезорганізованою, темп нестійким, а людина, відчуваючи неможливість продовжувати працювати, навіть впадає у хворобливий стан.

Найефективніші засоби попередження втоми на виробництві - це ритмізація трудових процесів, застосування необхідних режимів праці і відпочинку.

18. Проектування систем "людина - машина": загальне уявлення.Проектування системи «людина—машина» передбачає аналіз характеристик об’єкта керування, розподіл функцій між людиною і машиною, проектування діяльності оператора і технічних засобів його роботи, оцінку системи в цілому. Воно базується на досягненнях інженерної психології, яка вивчає об’єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення і експлуатації системи «людина—машина». Комплексним вивченням трудової діяльності людини займається наука ергономіка. Об’єктом ергономіки є система «людина—техніка—середовище», а завданням — погодження характеристик машини і навколишнього середовища з характеристиками людини. Основними ергономічними вимогами до проектування системи «Людина-машина» є гігієнічні, антрометричні, фізіологічні, психофізіологічні, психологічні. Гігієнічні вимоги визначають умови життєдіяльності і працездатності людини в процесі взаємодії з технікою і середовищем.

Показниками є :

· рівень освітлення, температура, вологість, шум, вібрація, токсичність, загазованість тощо. · раціональна робоча поза, оптимальні зони досягнення, раціональні трудові рухи.

· темп робочих рухів, обсяг інформації, навантаження на м’язову та нервову системи.