- •1. Визначення, об'єкт й предмета інженерної психології
- •2.Основні напрями інженерної психології.
- •3. Основні принципи інженерної психології
- •4. Методи інженерної психології
- •5.Апаратурні методи в інженерно – психологічних дослідженнях.
- •7.Приймання інформації оператором в системі "людина - машина".
- •Короткотривала пам'ять - зберігає інформацію упродовж кількох секунд або хвилин.
- •12. Кількісні характеристики діяльності оператора в системі "людина -машина"
- •10. Керуючі дії оператора в системі "людина — машина".
- •11. Діяльність оператора в системі "людина – машина
- •13. Напруга діяльності оператора в системі "людина - машина"
- •14. Алгоритмічний опис діяльності оператора в системі «людина - машина»
- •15. Функціональний стан оператора в системі "людина - машина".
- •16. Емоційний стан оператора в системі "людина - машина".
- •17. Втома оператора в системі "людина - машина" та її показники.
- •19. Проектування засобів відображення інформації в системі "людина -машина".
- •21. Інженерно-психологічні вимоги до окремих видів зорової індикації в системі лм
- •22. Засоби кодування інформації в системі "людина - машина".
- •24. Побудова систем відображення інформації (сві) в системі «людина – машина»
- •25. Проектування органів керування в системі «людина – машина».
- •26. Класифікація та загальні інженерно-психологічні вимоги до органів керування в слм
- •Фактори виробничого середовища
- •37. Хімічні фактори виробничого середовища.
- •38. Надійність оператора в системі "людина - машина".
- •39. Принципи визначення надійності систем "людина — машина".
- •40. Показники надійності оператора систем "людина - машина".
- •41. Методи розрахунку надійності систем "людина - машина".
- •42. Принципи проектування систем "людина - машина".
- •43. Структура інженерно-психологічного проектування систем "людина -машина".
- •44. Зміст роботи по обліку людського фактору на різних стадіях проектування слм
- •45. Загальні інженерно-психологічні вимоги до проектування слм
- •56. Групова діяльність операторів в системах «людина-машина»
- •57. Контроль стану оператора системи «людина-машина»
- •58. Контроль результатів діяльності оператора системи “людина-машина»
- •59. Загальні принципи визначення економічного ефекту систем "людина -машина".
- •60. Визначення економічної ефективності інженерно-психологічного проектування систем "людина - машина".
Короткотривала пам'ять - зберігає інформацію упродовж кількох секунд або хвилин.
Сенсорна пам'ять фіксує інформацію у модально-специфічному вигляді, що дає змогу описувати об'єкти в термінах їхніх фізичних характеристик.. Існують різні види сенсорної пам'яті: зорова (або іконічна), слухова, рухова, нюхова.
Первинна пам'ять.Інформація у первинній пам'яті зберігається як у вербально-акустичному, так і у модально-специфічному вигляді. Відібрана і перекодована інформація зберігається у первинній пам'яті, яка має невеликий обсяг, але значно більший час зберігання. За даними різних авторів, цей час становить від 5 до 30 с
Вторинна нам 'ять. Частина інформації з первинної пам'яті за допомогою повторення переводиться у вторинну пам'ять.
Довготривала пам'ять зберігає інформацію для подальшого її використання. При переведенні інформації із короткотривалої до довготривалої пам'яті відбувається її подальша селекція і реорганізація
Оперативна пам'ять забезпечує вирішення поточних завдань оператором або виконання ним конкретних дій. Основними характеристиками оперативної пам'яті є ЇЇ обсяг, точність, швидкість запам'ятовування, термін зберігання інформації та особливості оперативних одиниць пам'яті.
Основні процеси пам'яті — це запам'ятовування, зберігання, забування та відтворення інформації. Дослідження свідчать, що ефективність запам'ятовування залежить не тільки від характеру діяльності оператора та його стану, а й від організації поданої інформації, її раціонального групування. Цього можна досягти застосуванням ефективних кодів і алфавітів значної довжини, формуванням збільшених оперативних одиниць пам'яті. До того ж відомо, що ефективність запам'ятовування залежить від характеру зв'язку поточної інформації з попередньою та майбутніми подіями в діяльності оператора. Характер цих зв'язків визначає стратегію прогнозування, формуючи певну систему координат, відносно якої оцінюється інформація. Ця система запам'ятовується в першу чергу, бо слугує основою запам'ятовування всієї подальшої інформації.
9. Прийняття рішення в діяльності оператора в системі "людина - машина". Процес прийняття рішень може бути алгоритмізованим або пошуковим.
При алгоритмізованому процесі прийняття рішень робота оператора пов'язана з пошуком і оцінкою заздалегідь відомих програм. При пошуковому - програма рішень операторові не відома, і вона створюється у процесі його трудової діяльності
В цих випадках значну роль у діяльності оператора відіграють процеси мислення, основою яких є пошук і відкриття чогось нового.
Оперативне мислення - це такий шлях вирішення практичних завдань, який здійснюється на основі моделювання оператором об'єктів трудової діяльності, в результаті чого формується суб'єктивна модель передбачуваної сукупності дій, що забезпечують вирішення поставленого завдання.
Основні етапи в структурі процесу прийняття рішень:
o усвідомлення задачі;
o оцінка ситуації;
o оформлення рішення .
Оперативне мислення завжди починається з усвідомлення задачі, аналізу ситуації, в результаті чого окреслюється відоме і визначається відшукуване. За змістом цей процес являє собою рух думок оператора від згорнутого формулювання виробничої задачі до детального розкриття її вимог, під задач.
На другому етапі - оцінки ситуації В процесі оцінювання ситуації здійснюється перехід від часткових висновків до загальних, які будуть покладені в основу рішення..
На етапі оформлення рішення оператор розміщує отримані висновки у певній послідовності шляхом їхньої класифікації, систематизації та розподілу відповідно до пунктів плану рішення.
З системних позицій проблема формування і прийняття рішень умовно має такі аспекти: логіко-психологічний, операціональний, функціонально-динамічний, формалізований.
Прийняття рішень завжди індивідуальне і потребує мобілізації всіх можливостей людини і як індивіда, і як особистості, і як суб'єкта діяльності, що визначається інтелектуальним запасом знань, індивідуальними особливостями прояву розумової активності, працездатністю, а також системою соціально зумовлених ціннісних орієнтацій. Процес прийняття рішень (особливо нових, оригінальних) залежить не тільки від соціально сталих норм і вимог, а й від індивідуального досвіду.
