- •Міністерство освіти і науки України державний економіко-технологічний
- •Для навчальних груп ввг, ллг, eм заочної форми навчання
- •Зміст контрольної роботи (кр – 2) з дисципліни «Нарисна геометрія та інженерна графіка» Розділ іі «Інженерна графіка» для групи ем
- •Масштаби
- •Формати і основні написи
- •1.1.4.Нанесення розмірів
- •1.2. Пояснення до аркуша № 1 кр-2: «Побудова рейки, швелера, двотавра»
- •1.2.1. Ухил, конусність та спряження
- •Аркуша № 1 кр-2
- •1.3. Пояснення до аркуша №2 кр-2: «Побудова 3-х виглядів за наочним зображенням деталі»
- •1.3.1. Вигляди
- •Завдань для побудови аркуша № 1 кр-2
- •Варіанти завдань до аркуша № 2 (рис. 28 а, б)
- •Пояснення до аркуша №3 кр-2 «Побудова 3-х виглядів з розрізами та аксонометричним зображенням за описом (подвійне проникнення за варіантами)»
- •1.4.1. Розрізи
- •1.4.1. Поділ кола на рівні відрізки
- •1.4.2. Побудова аксонометричних проекцій плоских фігур
- •1.5. Пояснення до побудови аркуша № 4 і № 5: «Побудова 3-х видів деталей з нахильними перерізами»
- •5.1. Перерізи
- •1.5.2. Порядок виконання креслення аркушів № 4 і № 5 кр–2
- •1.5.3. Умовності та спрощення при виконанні креслення деталі
- •Варіанти завдань до аркушів № 4 і № 5 кр-2
1.2. Пояснення до аркуша № 1 кр-2: «Побудова рейки, швелера, двотавра»
1.2.1. Ухил, конусність та спряження
Під ухилом розуміють відхилення прямої лінії від горизонтального або вертикального напрямків. В прямокутному трикутнику АВС, нахил гіпотенузи АВ до катета АС можна виразити або кутом α в градусах, або ухилом i, величина якого визначається відношенням катета ВС до катета АС (i = tgα). Ухил задається відношенням або у відсотках, наприклад: 1:4 (рис. 10,а), або 20% (рис. 10,б). Позначається за допомогою значка , напрямок загострення якого вказує напрям ухилу.
Рисунок 10,а. Приклад позначення Рисунок 10,б. Приклад позначення ухилу відношенням катетів ухилу у відсотках
Конусність визначається цифровим відношенням різниці діаметрів основ конуса до його висоти (рис. 11) і позначається значками або
Рисунок 11. Приклад позначення конусності
Спряження – це плавний перехід однієї лінії в іншу (рис. 12). Основні елементи спряження показані на рис. 13,а.
Для побудови спряження двох геометричних елементів потрібно:
Провести лінії, паралельні заданим геометричним елементам на відстані заданого радіуса R від них. В перетині отримуємо центр спряження – точку С.
З центра спряження (т. С ) провести перпендикуляри (для спряження кіл – нормалі) до заданих елементів. В перетині отримуємо точки спряження – т. А та В.
З
'єднати
т. А та В циркульною кривою заданим
радіусом.
Рисунок 12. Побудова спряження
Рисунок 13. Основні елементи спряження
Таблиця 3. Перелік варіантів завдань до аркуша № 1 КР-2
Рисунок 14. Геометричні параметри перерізу рейки Р-43 ГОСТ 7173-54
Рисунок 15. Геометричні параметри перерізу рейки Р-50 ГОСТ 7174-65
Рисунок 16. Геометричні параметри перерізу рейки Р-65 ГОСТ 8161-63
Рисунок 17. Геометричні параметри перерізу рейки Р-75 ГОСТ 16210-70
Рисунок 18. Геометричні параметри перерізу швелерів та варіанти
