Здібності менеджера

Здібності менеджера	Характеристика менеджера
Технічні.	Здатність професійно, кваліфіковано виконувати свої обов’язки.
Аналітичні.	Здатність ідентифікувати ключові фактори ситуації, їхню взаємодію та визначати ті, які заслуговують найбільшої уваги.
Діагностичні.	Здатність визначати проблеми організації та причини їхнього виникнення.
Концептуальні.	Здатність усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки, можливості координації діяльності для досягнення поставлених цілей найефективнішими способами.
Комунікативні.	Здатність сприймати й оцінювати людей, входити з ними в контакт, впливати на них та приваблювати до себе.

Оскільки управління персоналом ґрунтується на взаємовідносинах (формальних і неформальних) керівника-лідера з підлеглими, то особливо високі вимоги ставляться до таких психологічних якостей:

– здатність приваблювати до себе людей завдяки формуванню в них у процесі спілкування позитивних емоцій;

– чесність, порядність, правдивість, висока вимогливість до себе й підлеглих, відповідальність;

– справедливість, доброзичливість і повага в стосунках з підлеглими, здатність створювати в колективі сприятливу атмосферу;

– знання людської психології та індивідуально-особистісних властивостей підлеглих, методів ефективного впливу на них;

– емпатія (співпереживання) – уміння поставити себе на місце іншого, вникнути в його проблеми, потреби, інтереси, мотиви діяльності;

– толерантність – уміння в будь-яких умовах залишатися витриманим, терплячим, ввічливим – щодо висловлювань думок іншими, розсудливим і не втрачати здатності приймати розумні рішення;

– рішучість, наполегливість, здатність до вольових дій;

– уміння мислити проблемно й перспективно, відрізняти реальні факти від суб’єктивних думок;

– високий рівень емоційно-вольової сфери, психологічна стійкість і врівноваженість;

– уміння впливати на людей, переконувати їх і добиватися взаєморозуміння.

Особистість кожного працівника й менеджера зокрема складається з трьох компонентів:

– емоційний – відображає відчуття й емоції індивіда щодо ситуації.

– пізнавальний – результат знань індивіда про ситуацію. Пізнання теж є індивідуальним.

– уявний – визначає те, як індивід поводиться в конкретній ситуації.

Менеджери мають дотримуватися послідовності в узгодженні цих трьох позицій.

Будь-які методи неспроможні сформувати здоровий загальний дух у колективі, якщо керівники не стають взірцем у дотриманні професійних принципів під час кожного призначення тієї чи іншої людини на керівну посаду. Щирість і серйозність керівництва підтверджує його настійлива вимога звичайної людської порядності від працівника, призначеного на керівну посаду, оскільки саме через характер людини реалізуються його функції лідера й саме характер керівника слугує зразком для наслідування підлеглими. Якщо керівником стає людина з нестійким і остаточно ще не сформованим характером, даремно очікувати, що зрештою її характер урівноважиться. Підлеглим інколи вистачає кілька тижнів, щоб з'ясувати, чи можна назвати керівника гідною особистістю. Вони можуть пробачити йому багато чого: некомпетентність, беззахисність, погані манери. Але вони ніколи не простять йому відсутності порядності.

Важко дати вичерпне визначення гідної особистості менеджера, однак описати риси людини, що має право обіймати керівні посади, цілком можливо. Так, керівник, якому завжди відомо, чого люди не вміють робити, але ніколи не знає, що вони вміють, руйнує загальний дух організації. Менеджер повинен мати чітке уявлення не лише про межі можливостей своїх підлеглих, але й про потенційну здатність підлеглих працювати краще.

Справжній керівник чи менеджер повинен завжди чітко і якісно організовувати роботу на основі сучасних методів, тому що саме він має необхідні повноваження для прийняття рішень з конкретних видів діяльності організації (підприємства) і несе всю повноту відповідальності за результати роботи очолюваного ним колективу.

Людину не слід призначати на керівну посаду, якщо її більше цікавить питання, хто правий, а не питання, що правильно. Підносити особистість вище від вимог до її роботи неприпустимо. Керівник, який ставить запитання: «Хто правий?», заохочує підлеглих піклуватися насамперед про власну безпеку, замість того, щоб коригувати свої дії, таким чином виправляючи допущені помилки.

Не слід призначати на керівну посаду людину, яка вважає, що розум важливіший за гідність особистості. Це передусім свідчить про незрілість такого керівника. Не заслуговує на керівну посаду й людина, яка побоюється сильних підлеглих. Це свідчить про слабкість керівника. На відповідальну посаду не можна призначати людину, що не керується високими стандартами у своїй власній роботі, оскільки це породжує неповагу до роботи й до компетентності керівництва.

Ідеальний менеджер – це компетентність, гідність і висока відповідальність, висока працездатність, уважне відношення до людей та подій, мобільність при прийнятті рішень, відчуття нового, наявність гумору та здатність до поміркованого ризику.

Головними якостями, якими має володіти менеджер є [5]:

– Лідерство – це здатність управляти і вести за собою колектив або групу людей для досягнення спільних цілей.

– Ініціатива – це внутрішній стимул людини до нових форм діяльності. Як правило, ініціатива зразу виокремлює людину з поміж інших людей. Ініціативна людина завжди охоче бере на себе пропозиції очолити нову справу.

– Контактність – це здатність встановлювати ділові та соціальні контакти. В основі цього фактора лежать соціально-психологічні риси особистості: темперамент, стремління до спілкування, здатність завойовувати увагу оточуючих, вміння слухати співбесідника і розуміти його точку зору.

– Комунікабельність – це здатність людини до спілкування, товариськість.

– Уміння планувати роботу визначає систему взаємопов’язаних завдань направлених на досягнення поставлених цілей. Планування передбачає порядок, строки та послідовність виконання комплексу управлінських функцій.

– Уміння приймати управлінські рішення.

– Вміння організувати контролювання, налагодити відносини з підлеглими.

– Розумна поведінка в конфліктних ситуаціях.

Поведінка менеджера повинна відрізнятись наполегливістю, готовністю до сприйняття і передачі інформації, раціональністю, груповою роботою, старанністю і точністю, чесністю, справедливістю, гумором, прагненням до контактів, готовністю правильно реагувати на обґрунтовані заперечення, а також готовністю до прийняття рішень, самокритичністю, самоконтролем, впевненістю у манері поведінки, тактовністю, повагою до людей, позитивним відношенням до суперництва, орієнтованістю на досягнення поставлених цілей.

Отже, існує досить великий перелік різноманітних особистісних рис керівника, які сприяють ефективності його роботи. Описати особистість – завдання практично нездійсненне, як і дати повноцінне визначення особистості. Щодо переліку якостей, можна також сказати, що в даний час психологи намагаються звести весь неймовірно великий перелік якостей, необхідних для ефективного керівництва до деяких основних якостей – факторів. Тобто відбувається пошук ключових ланок – показників.