Задача 8.3

Компанія виробляє складну деталь Х, яку використовує для виробництва основної продукції.

Річна потреба компанії – 20 000 деталей Х. Розрахунок собівартості виробництва цієї деталі наведено у таблиці:

Стаття	Сума, грн.
Прямі матеріали	18
Пряма зарплата	12
Амортизація спеціального устаткування	6
Змінні загальновиробничі витрати	4
Постійні загальновиробничі витрати	20
Разом	60

Постачальник пропонує деталь Х за ціною 50 грн. Чи варто прийняти пропозицію?

Рішення:

Аналіз для прийняття рішення «виробляти чи купувати» деталь Х

Показник	Витрати на одиницю, грн.	Релевантні витрати на одиницю, грн.		Загальні релевантні витрати, грн.
		виробляти	купувати	виробляти	купувати
Прямі матеріали
Пряма зарплата
Амортизація спеціального устаткування
Змінні загальновиробничі витрати
Постійні загальновиробничі витрати
Вартість придбання деталі
Разом
Диференціальні витрати

Висновок:

Методичні вказівки до розв’язання

Рішення «виробляти чи купувати» – рішення, пов’язане з розглядом існуючої альтернативи: виробляти самостійно окремі компоненти продукції (комплектуючи вироби, деталі) чи купувати їх у зовнішніх постачальників.

Аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

• визначення релевантної виробничої собівартості компонента;

• диференціальний аналіз витрат;

• врахування якісних факторів.

Для відповіді на питання «виробляти чи купувати» щодо деталі Х, потрібно визначити релевантні витрати на виробництво деталі Х і зробити диференціальний аналіз.

Однак приймаючи рішення, слід неодмінно зважити на фактор втраченої можливості.

Якщо компанія не має іншої альтернативи для використання площі, яка звільниться внаслідок припинення виробництва деталі Х, тоді можливі витрати дорівнюють нулю.

Але якщо компанія може здати вільну площу в оренду або використати її для виробництва іншої продукції, тоді, розглядаючи альтернативу «виробляти чи купувати», слід враховувати вигоду (у вигляді орендної плати або маржинального доходу), яку втратить компанія, продовжуючи виробництва деталі замість придбання її.

Релевантна виробнича собівартість =

= Дійсні релевантні витрати на виробництво + Альтернативні витрати

Припустимо, що в разі припинення виробництва деталі Х компанія може здати вільну виробничу площу в оренду за 30 000 грн. на місяць.

Чи варто в цьому разі приймати пропозицію постачальника?

На підставі даних попереднього аналізу, зведемо результати у таблицю:

Аналіз для прийняття рішення з урахуванням втраченої можливості, грн.

Витрати	Виробляти	Купувати
Реальні витрати
Альтернативні витрати
Разом витрат
Диференціальні витрати

Розглянутий вибір стосується не лише рішення «виробляти чи купувати», він також пов’язаний із пошуком найкращого використання наявних потужностей.

Тому слід розглядати всі можливі варіанти використання вільної потужності.

Якщо у підприємства крім передачі в оренду є можливості використати вільну виробничу площу для вироблення іншої продукції, що забезпечить додатковий річний маржинальний дохід в 400 000 грн., аналіз матиме такий вигляд:

Показник	Варіант рішення
	Виробляти	Купувати й не використовувати потужність	Купувати й здати вільну площу в оренду	Купувати й використати вільну площу для виробництва іншої продукції
Дохід від оренди	-	-
Маржинальний дохід від іншої продукції	-	-
Витрати на деталь Х
Чисті релевантні витрати

Утім, остаточне рішення слід приймати з огляду як на кількісні показники, так і на якісні фактори.

Якісні релевантні фактори для прийняття рішення “виробляти чи купувати” можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Прикладом зовнішніх якісних факторів є:

• надійність постачальника;

• контроль якості постачальника;

• взаємовідносини робітників й адміністрації у компанії постачальника;

• стабільність ціни постачальника;

• час, потрібний для поновлення виробництва деталей, якщо постачальник не виконує забов’язання.

Зваживши ці чинники, компанія може відмовитися від пропозиції постачальника навіть у разі наявності позитивних диференціальних витрат, якщо вона не матиме гарантії своєчасного отримання якісної продукції за стабільними цінами.

До внутрішніх якісних факторів належать:

• наявність потужностей;

• Ноу-Хау;

• завантаження персоналу;

• технологічні зміни.

Звісно, відсутність достатньої вільної потужності унеможливить для компанії

вироблення деталей, навіть якщо це вигідніше за придбання її. З іншого боку, бажання зберегти секрети виробництва або кваліфіковані кадри може змусити компанію відмовитися від вигідної пропозиції купувати деталі замість виробляти їх.

Висновок: