1. Медикаментозне лікування, анальгетики

2. Загальнозміцнююче лікування, обробка перекисом водню, мазеві пов'язки

3. Зрошування аерозолем оксикортом, асептична пов'язка

4. Дезактивація, мазеві пов'язки

5. Обробка дазініфікуючим розчином, медикаментозне лікування

7. Хв. Л.М. 20 р. Поступив на 4-й день після перебування в зоні радіаційного забруднення. Через одну добу була нудота, однократна блювота. Отримав дозу опромінення 0,12 Гр . Визначити тактику лікування.

1. Скерування в спеціалізований заклад

2. Промивання шлунка, проносні, скерування на дообстеження

3. Симптоматичне лікування амбулаторно

4. До 15 доби лікування не потребує

5. Седативні, антиеметики

8. Хв. С.Н. 32 р. Поступив на з вогнища радіаційного забруднення на першу добу. Загальний стан важкий, нудота, безперервна блювота, діарея, висока температура тіла. Орієтовна доза опромінення >5 Гр. Який метод лікування необхідно застосувати?

1. Симптоматичне лікування на місці

2. Стаціонарне лікування, ізоляція

3. Амбулаторне лікування, антиеметики, седативні

4. Гемостимулююче, симптоматичне лікування в спеціалізованому закладі

5. Антибіотики, гемотрансфузії

9. На радіохімічному виробництві стався витік радіоактивного аерозолю зі значним змістом 131J. Які заходи необхідно провести в першу чергу для персоналу, що опинилися в зоні радіоактивного забруднення:

1. Прийом цистаміну

2. Прийом препаратів йоду (kj)

3. Застосування індивідуальних засобів захисту дихальної системи (респіратор)

4. Застосування захисного спецодягу

5. Прийом сорбентів

10. Найбільше практичне значення в умовах масових уражень має гостра променева хвороба від:

1. Зовнішнього пролонгованого рівномірного гамма-бета опромінення

2. Нерівномірного опромінення

3. Місцевих радіаційних уражень, що викликають клінічно значимі зміни локально опроміненої тканини

4. Зовнішнього короткочасного рівномірного гамма-нейтронного опромінення

11. Найважливішим заходом ліквідації медико-санітарних наслідків радіаційної аварії є:

1. Наявність чіткого плану евакуації уражених до спеціалізованого радіологічного стаціонару

2. Готовність спеціалізованого радіологічного стаціонару до надходження і лікування постраждалих

3. Своєчасне повідомлення працівників об’єкту і населення про радіаційну небезпеку і при необхідності прийняття мір по обмеженню можливого опромінення

4. Проведення йодної профілактики

12. Найважливішим заходом для обмеження надходження радіонуклідів до організму є:

1. Кулінарна обробка продуктів

2. Вживання консервованих і фасованих продуктів з попередньою обробкою упаковки

3. Вживання препаратів, які зменшують всмоктування та накопичення радіонуклідів в організмі (адсорбентів)

4. Зменшення вживання молочних продуктів

13. У службовця Р. після опромінення ділянки грудної клiтини(сумарна доза 9.5 Гр) з`явилася задишка, на 10 добу-сухий кашель. Через 30 діб розвивається дихальна недостатність, посилюється інспіраторна задишка з залученням дихальних м'язів, дихання стає жорстким, в крові відзначається зниження рО2 при зниженому, нормальному, а потім підвищеному рСО2. Рентгенологічно: дифузне посилення легеневого рисунка за рахунок судинного компоненту. На цьому фоні з`явився респіраторний дистрес-синдром дорослих. Яка хвороба у службовця та прогноз для життя?