1. Лазiкс, глюкоза, строфантин.

2. Мезатон, ефедрiн, хлорiд натрiю.

3. Аерон, етаперазiн, амiназiн, антигicтамiннi препарати.

4. Допамiн, корглiкон, глюкокортикостероїди.

5. Антибiотiки, вiкасол, панзiнорм.

25. Хворий С., евакуйований iз зони аварії атомної електростанції, отримав дозу поглиневої радіації 8 Гр. Шкіра та обмундирування заражені радіоактивними речовинами (понад допустимі рівні). У хворого прояви вираженої кровоточивості. Що передбачає перша лікарська допомога?

1. Введення кордіаміну, кофеїн-бензоат натрію, мезатону або ефедрину.

2. Введення етаперазину; атропіну сульфат.

3. Введення ізотонічного розчину натрію хлориду, строфантину, рясне пиття.

4. Введення оксациліну разом з ампіциліном, ізотонічного розчину натрію хлориду.

5. Санiтарну обробку, введення епсилон-аміно-капронової кислоти в/в, розчину амебну; вітамінiв с, р; гемостатичну губку.

26. У хворої Р. після місцевого опромінення стегна в дозі 18 Гр. на кінець 1 доби з`явилася еритема, яка зникла через 2 доби. На 8 день з`явилася яскрава із синюшним відтінком вторинна еритема (без чітких меж) iз значним набряком яка супроводжувалася сверблячкою та жаром. Надалі у товщі набряклої шкіри утворилися різко болючі дрібні пухирі. Якому ступеню важкостi гострої променевої хвороби вiдповiдають такi змiни?

1. I ступеню важкості (гострий сухий еритематозний радіодерматит).

2. I ступеню важкості (некротично-виразковий радіодерматит).

3. II і III ступеню важкості (гострий бульозний радіодерматит).

4. IV ступеню важкості (гострий сухий еритематозний радіодерматит).

5. V ступеню важкості (некротичний радіодерматит)

27. У хворого Л. після опромінення в дозі 12 Гр з перших хвилин виникли безперервна блювота, пронос, болі в животі, загальна слабкість, головний біль, біль у м`язах і суглобах, лихоманка. Об`єктивно: гіподинамія, гіперемія шкіри обличчя і слизових оболонок, іктеричність склер, сухий обкладений язик, тахікардія, артеріальна гіпотензія, болючість при глибокій пальпації живота. Через 5 днiв з’явились виразковий стоматит, орофарингеальний синдром, фебрильна лихоманка і ентерит, виражена кровоточивість, психомоторні порушення. Який прогноз для життя у хворого?

1. Несприятливий.

2. Сприятливий.

3. Відносно сприятливий.

4. Сприятливий, за умови своєчасного лiкування.

5. Відносно сприятливий, за умови своєчасного лiкування.

28. Хворий В. через 2 години пiсля опромінення (поглинена доза 200 рад) вiдчув загальну слабкість, нудоту, з`явилися блювота, головний біль (помірний); t-37,5С, слабка гіперемія шкіри і слизових оболонок, помірне зниження артеріального тиску, тахікардія. Через добу та на протязi 2 тижнiв стан полiпшувався, але зберігались помірна астенізація, вегето-судинна дистонія. У периферичної крові: лімфоцити з 3 доби зменьшились до 0,5•109/л, лейкоцити на 9 добу-2•10⁹/л, тромбоцити-50•109/л (на 20 добу), ретикулоцитопенія. Який прогноз для життя хворого?

1. Виживання гарантоване.

2. Виживання малоймовірне.

3. Виживання неможливе.

4. Виживання можливе.

5. Виживання можливе при своєчасному лікуваннi. Кровотечі та крововтрата.

1. До приймального відділення доставлено потерпілого з пораненням голови тупим предметом. Без свідомості, має місце анізокорія, ністагм, судомний синдром. На тім'яній ділянці зліва помірно кровоточива рана (забійно-рвана) 3х4см. Яке негайне показання до оперативного втручання?

наявність рани

внутрішня кровотеча

втрата свідомості

анізокорія

наростаючі судоми

2. Хворий Д. 67 р. упав з дерева на спину. Скаржиться на тупий біль у череві, який ірадіює у надпліччя. При огляді шкіра бліда. Положення вимушене – напівсидячи. АТ 90/60 мм. рт. ст. Пульс 123 пошт/хв. Живіт при пальпації помірно болісний та напружений на всьому протязі. Симптом Спіжарного негативний, Куленкампфа – позитивний. В спадистих місцях притуплення перкуторного звуку. Гемоглобін 98 г/л, в сечі змін немає. Який діагноз є найбільш вірогідним?