- •Тема 2.3. Методика формування іншомовної фонетичної компетентності
- •Тема 2.3. Формування слуховимовних навичок
- •1. Загальна характеристика іншомовної фонетичної компетенції. Цілі формування фонетичної компетенції.
- •2. Шкільний фонетичний мінімум. Вимоги до вимови учнів.
- •Навчання фонетичного матеріалу передбачає
- •3. Етапи формування фонетичної компетенції. Вправи та завдання для формування фонетичної компетенції.
- •4. Робота над вимовою на різних етапах навчання. Форми проведення фонетичної зарядки.
- •5. Навчання інтонації іноземної мови
- •Етапи формування інтонаційної навички
4. Робота над вимовою на різних етапах навчання. Форми проведення фонетичної зарядки.
Якщо говорити про етапи уроку та етапи навчання загалом, то в системі правильно налагодженої роботи над вимовою деякі з них мають більше, а деякі менше значення. Очевидно, що на уроці має бути якийсь етап, коли вимова звуків виявляється в центрі уваги. Це здебільшого початок уроку (2—3 хв.), коли вчитель проводить так звану фонетичну зарядку. Тут вводять окремі звуки або коригують їх вимову, в разі потреби вдаються до відповідних пояснень. На всіх інших етапах уроку робота над вимовою зумовлюється лише характером опрацьовуваного матеріалу.
У курсі навчання робота над вимовою на різних етапах також розподіляється по-різному.
На початковому етапі, коли закладаються основи фонетичних автоматизмів і навичок, навчання вимови є предметом посиленої уваги. Це пояснюється двома причинами. По-перше, учні припускають багато помилок, що виникають унаслідок інтерференції звукової системи рідної мови. По-друге, лише на початковому етапі учні виявляють інтерес до роботи над вимовою. У старших класах їх це вже здебільшого не цікавить. Тому коригувати вимову на цьому етапі дуже важко.
1-й клас початкової школи розглядається як основний в постановці іноземної вимови, формуванні ритміко-інтонаційних навичок та звуко- буквених співвідношень.
35 годин, відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі планується розділити на 2 півріччя – I півріччя – 16 годин для засвоєння основ фонологічного аспекту мови і 19 годин (II півріччя) на засвоєння звуко-буквених співвідношень.
В обох випадках оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови відбувається на основі виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю відповідають тематиці ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві функції, запропоновані програмою з іноземної мови для 1-го класу.
Знайомство учнів зі звуковою системою іноземної мови повинно відбуватися на основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, що являють собою сукупність мовленнєвих та немовленнєвих умов, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За принципом схожості типові комунікативні ситуації поєднані за сферами спілкування.
Сформувати стійкі слуховимовні навички можна постійним вправлянням у вимові, виконанням на кожному уроці великої кількості фонетичних вправ – фонетичних зарядок. Разом з мовленнєвими зарядками вони допомагають ввести дітей в іншомовне середовище. Крім того, необхідно раціонально використовувати імітативні здібності дітей молодшого шкільного віку.
Виконання фонетичних вправ на уроках мають на меті:
тренування учнів у вимові звуків іноземної мови;
поставити правильну артикуляцію органів мовлення при вимові окремих звуків (тих, що відрізняються від українських або зовсім відсутні в них);
навчити учнів чітко і виразно читати вірші;
створити на уроці атмосферу невимушеності та розрядки.
Замість окремих слів, що містять у собі той чи інший звук, слід пропонувати дітям спеціально відібрані вірші та римівки, в яких потрібні звуки повторюються багато разів. Зміст виучуваних римівок повинен бути зрозумілим для дітей і цікавим. В більшості випадків зосередженість та зацікавленість дітей залежить від використаних вчителем прийомів навчання: яскрава наочність, спеціальний музичний супровід, ритмізоване промовляння віршів (Jazz Chant), використання ігор.
Ефективним для запам’ятовування віршів та римівок є зворотні вправи (Backward build-up), коли кожен рядок вірша повторюється шляхом „накручування” на останнє слово. Наприклад, рядок з римівки Peter Piper picked a peck of pickled pepper слід опрацьовувати з кінця:
pepper
pickled pepper
a peck of pickled pepper
picked a peck of pickled pepper
Piper picked a peck of pickled pepper
Peter Piper picked a peck of pickled pepper.
Можна використовувати поступове збільшення / зменшення швидкості проговорювання римівки або зміну тембру голосу при повторенні.
Варіанти проведення фонетичних зарядок
Вчитель вимовляє окремий звук, демонструючи транскрипційний знак (знаки). Учні вимовляють звук / звуки хором та індивідуально по черзі. Потім вчитель пред’являє римівку, і учні повторюють її за вчителем або фонограмою, перекладають на рідну мову, повторюють кілька разів у різних темпах.
Один з учнів читає вірш / римівку, інший перекладає, клас повторює.
Учитель показує транскрипційний знак, учні по черзі називають слова з цим звуком, але без опори на написаний текст вірша.
Фонетична зарядка та опрацювання окремих звуків / звукосполучень можуть бути організовані як змагання між командами. Наприклад, хто краще пам’ятає слова з вірша / римівки, в яких є даний звук.
На перших уроках для створення можливості порівняти англійську та українську вимову, можна в ігровій формі запропонувати дітям вимовити українські слова з англійською вимовою. Наприклад, як буде Міккі Маус вимовляти слова „тато”, „дід”, „Ти хто такий?”, „Добрий ранок, діти!”, „До побачення!”
Оскільки діти молодшого шкільного віку краще сприймають матеріал через гру або у формі казки, можна запропонувати дітям „Казку про язичок”, з героєм якої відбуваються різні історії. на кожному уроці під час проведення фонетичної зарядки розповідається той чи інший епізод з казки. Всі звуки обов’язково опрацьовуються з учнями хором чи індивідуально.
В якому класі закладаються основи іншомовної вимови? Чому?
Яким чином можна сформувати стійкі слуховимовні навички?
