- •Тема 2.2. Формування лексичних навичок
- •Тема 2.2. Формування лексичних навичок
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Інтернет-ресурси
- •Поняття активного і пасивного лексичного мінімумів. Потенціальний словниковий запас.
- •2. Мета і зміст формування лексичної компетенції.
- •Процес засвоєння лексичного матеріалу. Способи семантизації нової лексики.
- •Ознайомлення з новими лексичними одиницями
- •4. Система вправ для навчання лексики
- •Тези лекції в таблицях Шкільний лексичний мінімум
- •Зміст навчання лексики
- •Шкільний словниковий запас
- •Способи семантизації
- •Сторони семантичної одиниці
Інтернет-ресурси
http://www.esl-library.com/index.cfm?PageId=1
http://www.teachingenglish.org.uk/try/teaching-kids
http://iteslj.org/games/
http://iteslj.org/Techniques/Chauhan-Drama.html
http://iteslj.org/Techniques/Ali-Vocabulary.html
http://iteslj.org/Techniques/Bae-WordRecognition/
http://www.manythings.org/lulu/
http://www.onestopenglish.com/section.asp?sectionType=listsummary&catid=59817
http://www.macmillandictionaries.com/resources/games/games.htm
http://www.btinternet.com/~ted.power/games.htm
http://www.teachingenglish.org.uk/try/britlit/primary-learners
http://www.teachingenglish.org.uk/try/links/young-learners
Поняття активного і пасивного лексичного мінімумів. Потенціальний словниковий запас.
Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою — з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.
Лексичний аспект спілкування має певні особливості, які полегшують його засвоєння, і такі, що його утруднюють.,пов'язані з формою слова (звуковою, графічною, граматичною), його значенням/значеннями характером сполучуваності з іншими словами, вживанням слів, а також розходженням зі словами рідної мови.
Викладене дозволяє зробити висновок про необхідність тривалої і трудомісткої роботи з метою засвоєння іншомовної лексики, яка передбачає як безперервне накопичення і розширення словникового запасу, так і оперування ним різних видах МД — аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.
Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.
У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.
Активний лексичний мінімум — це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.
Пасивний лексичний мінімум — це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).
Відбір лексичних мінімумів проводиться укладачами програм та авторами підручників, які й визначають кількість лексичних одиниць та їх віднесення до активного або пасивного мінімуму. Вчитель має справу лише з результатами відбору, працюючи згідно з вимогами чинної програми та з певним підручником.
Конкретні кількісні дані про активний і пасивний мінімуми для різних класів, що наводяться у програмі, не слід вважати достатньо науково обгрунтованими та остаточними, бо вони безпосередньо пов'язані з умовами навчання, що весь час змінюються, а також з цілями і змістом навчання (співвідношенням видів МД, тематикою, конкретним підручником і т.п.).
Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і навіть так званим "готовим" реченням (тобто таким, що не змінюється у мовленні).
Наведемо приклади ЛО:
Англ.: beautiful, by no means, the root of the trouble, How do you do?
him.: schön, auf keinen Fall, sich an etwas machen, Was ist los?
Основними критеріями відбору лексичних мінімумів є такі: сполучуваність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою ЛО важливих понять з різних сфер людської діяльності, у тому числі й тих, що визначені програмою і представлені в конкретному підручнику; стилістична необмеженість (перевага не надається жодному із стилів мовлення).
Активний і пасивний словниковий запас утворюють так званий наявний або реальний словник, який служить основою для формування потенціального словника. На відміну від наявного словника, що включає знайомі ЛО, які учні вживають для вираження своїх думок або для сприймання і розуміння думок інших людей, потенціальний словник складають ті незнайомі слова, про значення яких читач/слухач може здогадатися, зустрівшись з ними при читанні/ аудіюванні.
До потенціального словника відносяться:
1) інтернаціональні слова, подібні за звучанням і/або написанням та за значенням до слів рідної мови;
2) похідні та складні слова, що складаються з відомих учням компонентів;
3) конвертовані слова;
4) нові значення відомих багатозначних слів;
5) слова, про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.
За даними деяких досліджень, словник, що забезпечує розуміння при читанні та аудіюванні, за рахунок потенціального словника може збільшитися у 5-6 разів.
Яка мета навчання лексики?
Яка лексика входить до активного та пасивного словника?
Які лексичні одиниці входять до потенційного словника?
