4. Система вправ для навчання лексики

На етапі ознайомлення з лексичним матеріалом, мета якого – семантизувати нові ЛО, продемонструвати звукову, графічну і граматичну форми нових ЛО, необхідно передбачити наступні види роботи:

1. Введення вчителем нових ЛО (в реченні, ситуації, розповіді тощо).

2. Перевірка розуміння нових ЛО (відповіді на запитання вчителя).

3. Фонетичне опрацювання нових ЛО (вправи в імітації

4. Демонстрація графічної і граматичної форми нових ЛО (транскрипція, особливості вживання у множині).

На етапі автоматизації дій учнів з новими ЛО на рівні фрази відбувається виконання учнями рецептивно-репродуктивних умовно-мовленнєвих вправ

• в імітації зразка мовлення;

• у підстановці до зразка мовлення;

• у трансформації зразка мовлення;

• у завершенні зразка мовлення;

• у розширенні зразка мовлення;

• відповіді на запитання;

• самостійне вживання нових ЛО.

На етапі автоматизації дій учнів з новими ЛО на понад фразовому рівні, мета якого – навчити учнів вживати нові ЛО в коротких висловлюваннях монологічного і діалогічного характеру виконуються учнями рецептивно-репродуктивні умовно-мовленнєві вправи

• в об’єднанні зразків мовлення у мікромонолозі;

• в об’єднанні зразків мовлення у мікродіалозі.

Слід прокоментувати деякі види вправ. Так, якщо учитель починає із загальних запитань, на які очікує короткі відповіді, він перевіряє розуміння учнями ЛО; почати репродукцію нової ЛО доцільно або з імітації ЗМ, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді учня "закладений" у запитанні вчителя. Більш прийнятними є також лаконічні, а не повні відповіді на спеціальні запитання. Вправи на завершення ЗМ не слід змішувати із вправами на заповнення пропусків (відповідними ЛО).

Підстановчі елементи у вправах можуть бути вербальними і підказуватися усно вчителем або подаватися списком, з якого учень може вибирати потрібну ЛО, та невербальними (малюнки тощо).

Поряд з умовно-комунікативними у процесі засвоєння ЛО застосовуються також і некомунікативні вправи:

а) на засвоєння форми і значення ЛО:

• повторення слів, словосполучень і мовленнєвих кліше за вчителем/ диктором з виділенням наголосу, важкого звука, звукосполучення;

• згадування і називання слів з певною орфограмою, афіксом тощо;

• групування слів за різними формальними ознаками: словотворчими компонентами, частинами мови тощо;

• розташування слів в алфавітному порядку;

• згадування і називання усіх видових понять при називанні певного родового поняття (наприклад, меблі — стіл, стілець, шафа тощо);

• вибір з ряду слів того слова, що відповідає (не відповідає) даній темі;

• заповнення пропусків у реченнях відповідними словами;

• називання слова за його дефініцією або зображенням;

• вибір синоніма (антоніма), еквівалента рідною мовою до даного слова/ словосполучення з кількох даних;

б) на засвоєння сполучуваності слів:

• складання словосполучень з окремих слів;

• розширення речення за рахунок означень до виділених іменників, додатків до дієслів-присудків тощо;

• називання іменників, які можуть вживатися з даним дієсловом, прикмет­ників - з даним іменником тощо;

• вилучення слова (з ряду слів), яке не поєднується з ключовим словом;

• знаходження еквівалентів у рідній мові до даних сталих словосполучень іноземної мови.

Зверніть увагу на те, що на початковому ступені переважають усні безперекладні умовно-кому­нікативні вправи, що виконуються в класі під керівництвом учителя з широким застосуванням хорових форм роботи, лексичних ігор, зображального і пред­метного унаочнення. Певна частина вправ має виконуватись письмово як у класі, так і вдома.

Яким же чином треба знайомити учнів з лексичним матеріалом? (Система вправ)

Які вправи переважають на початковому ступені навчання іноземної мови?

Додаток 1