Поняття, сутність і специфіка соціальної діяльності.

Суспільство є такою соціокультурною цілісність, яка існує, функціонує і розвивається за посередництвом людини, її діяльності та взаємодії.

Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання та творче перетворення оточуючого світу, включаючи саму себе і умови власного існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, перетворює свої здібності, зберігає й удосконалює природу, формує та розвиває суспільство. Творчий характер людської діяльності виявляється в тому, що завдяки їй вона виходить за межі своєї природної обмеженості, тобто перевершує свої біологічно закладені можливості.

Соціальна діяльність відрізняється від діяльності тварини свідомим і творчим ставленням до навколишнього світу.

Специфіка соціальної діяльності полягає в тому, що вона:

Діяльність людини:

1. Пристосування до природного середовища шляхом її перетворення, створення штучного середовища для існування людини

2. Цілепокладання в діяльності

3. Свідома постановка цілей, пов'язаних зі здатністю аналізувати ситуацію.

4. Вплив на середовище спеціальними засобами праці, створення штучних об'єктів, які підсилюють фізичні здібності людини

5. Творчий характер діяльності

Діяльність тварини:

1. Пристосування до умов середовища перебудовою власного організму (мутація)

2. Доцільність у поведінці

3. Запрограмованість, підпорядкування інстинктам

4. Вплив на природу тільки органами тіла

5. Споживчий характер - нічого нового не створюють, тільки користуються тим, що дано природою.

Види соціальної діяльності.

Соціальної діяльності представляє собою дві сторони, взаємопов'язані між собою, які не існують одна без одної. Перша сторона - практична, друга - духовна, кожна взаємопов'язана з іншою.

Практична діяльність спрямована на перетворення реальних об'єктів природи і суспільства. Вона включає в себе матеріально-виробничу діяльність та створення матеріальних цінностей. Практична діяльність здійснюється кожною людиною за допомогою різних видів діяльності і пов'язана з перетворення природи. Практична діяльність здійснюється людьми і тоді, коли вони перетворять соціальні відносини, суспільство в цілому.

Духовна діяльність пов'язана з духовними цінностями, ідеалами, в цілому, зі зміною свідомості людей. Будь-яка практична діяльність неможлива без відповідних знань умінь, навичок та досвіду.

Духовна діяльність тісно взаємопов'язана з пізнавальною діяльністю, яка існує в різних формах: художній, науковой, релігійній.

Всі ці види діяльності пов'язані між собою. Наприклад, проведення реформ (соціально-перетворювальна діяльність) повинен передувати аналіз їх можливих наслідків (прогностична діяльність).

Існують різні класифікації видів діяльності. Залежно від характеру ставлення до оточуючого світу та взаємодії, соціальна діяльність поділяється на декілька видів:

• матеріально-перетворювальна діяльність (її результатами виступають різноманітні продукти праці: хліб, одяг, верстати, будівлі, споруди і т.п.);

• пізнавальна діяльність (її результати втілюються в наукових концепціях, теоріях, відкриття, в наукових картині світу);

• комунікативна, що виражається в спілкуванні людини з іншими людьми, в їх взаємовідносинах, світогляді, політичних рухах тощо;

• спортивна, що реалізується в спортивних досягненнях, у фізичному розвитку і вдосконалення внести;

• політична, що реалізується в політичній сфері суспільства і пов'язана із здобуттям, утриманням, зміцненням і здійсненням влади, із захистом політичних інтересів певних класів, верств, суспільно-політичних рухів.