Спадковість і середовище

Найбільш вразливі стадії розвитку ембріонів належать до того часу, коли формується їхній зв'язок з материнським організмом (стадія імплантації і стадія формування плаценти).

Перший критичний період у розвитку зародка людини — це перший — початок другого тижня після зачаття.

Другий період — третій — п'ятий тижні розвитку, З якими пов'язане утворення окремих органів ембріона людини. В ці періоди поряд із смертністю зустрічаються локальні (місцеві) вади розвитку. Формування плаценти як органа відбувається у людини між восьмим і одинадцятим тижнем розвитку зародка — це третій критичний період. В цей період у зародка можуть виявлятися загальні аномалії, включаючи ряд природжених захворювань.

В ембріогенезі звичайно виникає більше зародків чоловічої статі. Так, на першому місяці розвитку зародків чоловічої статі в 6 разів більше, ніж жіночої. В процесі вагітності більшість ембріонів чоловічої статі гине, в результаті чого співвідношення статей вирівнюється.

В критичні періоди розвитку чутливість зародка до недостатнього постачання його киснем і поживними речовинами, до охолодження, перегрівання, іонізуючої радіації підвищена. Потрапляння в кров плоду тих або інших шкідливих для нього речовин (лікарські речовини, алкоголь та інші отруйні речовини, які утворюються в організмі при захворюваннях матері, тощо) може спричинити серйозні порушення в розвитку дитини: уповільнення або припинення розвитку, появу різноманітних потворностей, високу смертність зародків.

Відзначено, що голод або недостатність в їжі матері таких компонентів, як вітаміни і амінокислоти, приводять до загибелі зародка або до аномалій його розвитку.

Інфекційні захворювання являють серйозну небезпеку для розвитку плоду. Дія на плід таких вірусних захворювань, як кір, віспа, краснуха, грип, поліомієліт., паротит, виявляється переважно в перші місяці вагітності.

Інша група захворювань, наприклад, дизентерія, холера, сибірська язва, туберкульоз, сифіліс, малярія, впливає на плід здебільшого в другу і останню третину вагітності.

Одним із факторів, який особливо сильно діє на організм, що розвивається, є іонізуюче випромінювання. Непряма дія радіації на плід (через організм матері) пов'язана із загальними порушеннями фізіологічних функцій матері, а також із змінами, які відбулися в тканинах і судинах плаценти. Найбільшу чутливість до променевих впливів мають клітини нервової системи і кровотворних органів ембріона.

Таким чином, зародок надзвичайно чутливий до зміни умов зовнішнього середовища, в першу чергу до змін, які відбуваються в материнському організмі.

Численні досліди показали, що фактори зовнішнього і внутрішнього середовища можуть мати негативну дію на потомство не тільки через материнський, а й через батьківський організм.

Неповноцінне харчування, інфекційні захворювання у чоловіків (особливо сифіліс, туберкульоз, бруцельоз тощо) чи хімічні агенти можуть знизити життєдіяльність сперматозоїдів чи затримати їхнє дозрівання. Надто негативний вплив на організм чоловіка і розвиток його потомства справляє променева енергія, її вплив на чоловічу статеву клітину веде до пошкодження в цій клітині хромосомного апарата. Внаслідок цього діти часто народжуються мертвими. Живонароджені діти мають великі порушення у будові серця, судин, мозку та інших органів.

Часто порушується зародковий розвиток в тих випадках, коли батько чи мати страждають на алкоголізм. У хронічних алкоголіків діти часто народжуються з ослабленими розумовими здібностями. Алкоголь згубно діє як на статеві клітини до запліднення, так і на плід, який розвивається.