- •Лекція №3
- •Види стандартизації:
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприєствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Традиційне erp — планування ресурсів підприємства Процес обробки замовлення
- •Де формується інформація про покупця
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
Інтеграція на основі відкритих технологій
Здатність взаємодії безлічі додатків, розроблених за допомогою різних технологій, — це ключова вимога. що забезпечує успіх CSRP. Зараз можлива побудова уніфікованого додатку для управління виробництвом на базі окремих модулів, розроблених різними виробниками. Виробництво, управління, продаж, обслуговування покупців технічне обслуговування і інші орієнтовані на покупця бізнес-функції можуть виконуватися у відповідних підрозділах з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, при цьому додатки можуть надавати і отримувати критичну для бізнесу інформацію з центральної бізнес-системи, яка базується CSRP і використовується іншими поділений підрозділами організації.
Розглянемо звичайну виробничу ситуацію: продавець зустрічається з новим покупцем на його робочому місці, разом вони обговорюють поточні і майбутні вимоги до продукту, обговорюють варіанти, ціни і послуги, підбирають рішення, відповідне унікальним вимогам покупця, рішення, яке жоден інший конкурент не може зараз запропонувати.
Використовуючи додаток CSRP, продавець здатний зареєструвати специфічні вимоги до продукту, зафіксувати ціну і автоматично послати цю інформацію в штаб-квартиру організації, де інформація динамічно перетворюється в детальні інструкції по виробництву і плануванню. Створюються специфікації на матеріали і комплектуючих для виробництва, автоматично визначаються виробничі маршрути, резервуються і замовляються необхідні матеріали, і, нарешті, створюється наряд-замовлення для виробництва. Ключова інформація про клієнта динамічно використовується в основній діяльності підприємства. Збереження інформації про переваги покупця в загальній базі даних, що використовується в сервісних підрозділах, відділах технічного обслуговування, досліджень, планування виробництва дозволяє досягнути необхідного рівня синхронізації діяльності підприємства з потребами покупців.
Відкриті технології зробили можливими прийом складних замовлень на відстані: покупець за допомогою Інтернету отримує доступ до Web-сервера виробника і в будь-який час дня або ночі вводить замовлення — стандартне або видозмінене. Покупець може змінити попередні замовлення, перевірити стан ще не виконаних замовлень або запитати нові доповнення. Оскільки така взаємодія інтегрована в основні бізнес-системи підприємства, дії покупця автоматично впливають на планування, виробництво і/або обслуговування покупців. І знову діяльність підприємства синхронізується з покупцем.
Відкриті технології роблять обидва ці сценарії і методологію CSRP реальністю.
4.5. Розвинуті системи планування (aps)
Дещо пізніше з’явилась ще одна концепція, а саме APS(Advanced Planning System) — «Розвинуті системи планування». Для таких систем характерне використання економіко-математичних методів для розв’язку задач планування з поступовим зниженням ролі календарно-планових нормативів на виробничі цикли, а також використання оптимізаційних методів на вищих рівнях управління та застосування комп’ютерних інструментальних засобів підтримки прийняття управлінських рішень.
Управління в системах четвертого типу сконцентровано на так званих «вузьких місцях» чи стадіях виробничого процесу, що гальмують виробництво, оскільки їхня продуктивність менша, чим на інших дільницях виробничої системи.
Розвиток ідей, методів і засобів управління виробничими системами привів до появи систем нового покоління, що отримали назву «Розвинутих систем управління» (Advanced Planning and Scheduling System — APS). Їх не можна розглядати виключно як нові інформаційні технології. Навпаки, нові технології в них використовуються для реалізації нових методів організації і управління виробництвом.
Протягом 1994—1996 рр. ринок систем ERP розвивався високими темпами. Об’єм продажу зростав приблизно на 40% в рік. Такі темпи вважаються надзвичайно високими в будь-якій галузі. У той же самий час об’єм продажу АРS-систем зростав вдвічі швидше. Починає виявлятися тенденція до фундаментальної зміни тих концепцій управління, на яких будуються сучасні системи ERP. Більшість з цих концепцій входить в протиріччя з вимогами до управління в динамічних виробничих системах. Замовникам продукції потрібні як можна менша тривалість виконання замовлень в поєднанні з високою точністю витримування термінів. Часто ці вимоги вимірюються вже не днями або тижнями, а годинами і хвилинами. Крім того, все виразніше виявляється така вимога до систем управління, як поєднання масового характеру виробництва з індивідуальним виконанням виробів (mass customization).
Можна виділити наступні напрями, в яких здійснюється перехід від ERP до АРS:
• підвищення міри деталізування при плануванні потужностей, що дозволяє ухвалювати більш обгрунтовані планові рішення;
• поява нових інформаційних технологій, що дозволяють — одночасно підвищити міру деталізування і вирішувати в реальному часі задачі аналізу і моделювання;
• включення в системи спеціальних засобів, які пристосовані до роботи вищої ланки;
• розгляд задач з одночасними обмеженнями на доступні матеріальні ресурси і потужності;
• формування планових рішень одночасно для багатьох заводів;
• поліпшення зворотного зв’язку у вигляді задач обліку фактичного стану процесів за рахунок підвищення точності і оперативності;
• широке застосування методів оптимізації планових рішень;
• динамічний підхід до ведення інформації про виробничі цикли.
Звичайно системи АРS являють собою об’єднання чотирьох взаємопов’язаних процесів. У всіх чотирьох процесах досить часто використовуються одні і ті ж підходи до планування, але вхідні дані і обмеження відрізняються. На рис.4.12 показані чотири кроки моделі АРS.
Рис. 4.12. Основні кроки моделі АРS
