- •Лекція №3
- •Види стандартизації:
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприєствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Традиційне erp — планування ресурсів підприємства Процес обробки замовлення
- •Де формується інформація про покупця
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
Необхідність усунення перерахованих недоліків спонукала трансформувати системи MRPII в системи нового класу «Планування ресурсів підприємства» (Enterprise Resource Planning — ERP). Системи цього класу в більшій мірі орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для рішення задач управління великими корпораціями з рознесеними територіально ресурсами. Сюди включається все, що необхідно для отримання ресурсів, виготовлення продукції, її транспортування і розрахунків по замовленнях клієнтів. Крім перерахованих функціональних вимог в ERP реалізовані і нові підходи по застосуванню графіки, використанню реляційних баз даних, CASE-технологій для їх розвитку, архітектури обчислювальних систем типу «клієнт-сервер» і реалізації їх як відкритих систем.
Системи типу ERP поповнюються наступними функціональними модулями — прогнозування попиту, управління проектами, управління витратами, управління складом продукції, ведення технологічної інформації. У них прямо або через системи обміну даними вбудовуються модулі управління кадрами і фінансовою діяльністю підприємства.
Укрупнено структура управління в ERP показана на рис.4.5.
Рис. 4.5. Укрупнена структура управління в ERP-системах
Нижче пояснюються елементи структури управління ERP, додані до системи MRPII.
Прогнозування. Оцінка майбутнього стану або поведінки зовнішнього середовища або елементів виробничого процесу. Мета — оцінити необхідні параметри в умовах невизначеності. Недолік інформації пов’язаний, як правило, з часовим чинником. Прогнозування може носити як самостійний характер, так і, передуючи плануванню, являти собою перший крок в рішенні задачі планування.
Управління проектами і програмами. У виробничих системах, призначених для випуску складної продукції, власне виробництво є одним з етапів повного виробничого циклу. Йому передують проектування, конструкторська і технологічна підготовка, а вироблена продукція зазнає випробувань і модифікації. Для складної продукції характерні: велика тривалість циклу, велика кількість підприємств-суміжників, складність внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Звідси слідує необхідність управління проектами і програмами загалом і включення відповідних функцій в систему управління.
Ведення інформації про склад продукції. Ця частина системи управління забезпечує управлінців і виробничників інформацією необхідного рівня про продукцію, вироби, складальні одиниці, деталі, матеріали, а також про оснащення і пристосування. Тут забезпечується адекватне представлення різних структур виробів, повнота даних, фіксація всіх змін. Особливе місце серед задач, що вирішуються, належить прямій задачі розвузлування для багаторівневих виробів. Вона використовується також при плануванні потреб в матеріальних ресурсах.
Ведення інформації про технологічні маршрути. Для рішення задач оперативного управління виробництвом необхідна інформація про послідовність операцій, що входять в технологічні маршрути, тривалості операцій і кількості виконавців; або робочих місць, необхідних для їх виконання.
Управління витратами. Цей фрагмент системи оцінює роботу виробничих і інших підрозділів з точки зору витрат. Тут виконуються роботи по визначенню планових і фактичних витрат.
Роль даної підсистеми — це забезпечити зв’язок між управлінням виробництвом і управлінням фінансовою діяльністю шляхом вирішення задач планування, обліку, контролю і регулювання витрат. Задача, як правило, вирішується в різних розрізах по підрозділах, проектах, типах і видах продукції, виробам і т. п. Данна інформація використовується для вироблення управляючих рішень, що оптимізують економічні показники підприємства.
Управління фінансами. У цій підсистемі вирішуються задачі управління фінансовою діяльністю. Практично у всіх зарубіжних системах в неї входять чотири підсистеми більш глибокого рівня — «Головна бухгалтерська книга», «Розрахунки із замовниками», «Розрахунки з постачальниками», «Управління основними засобами». Автоматизація управління фінансами на підприємстві дозволяє:
• посилити фінансовий контроль шляхом узагальнення всієї фінансової діяльності;
• поліпшити оборот грошових коштів шляхом забезпечення повного управління кредитами і рахунками дебіторів;
• оптимізувати управління грошовими коштами шляхом автоматизації розрахунків з постачальниками;
• максимізувати віддачу від капітальних вкладень шляхом забезпечення більш ефективного управління основними засобами, орендованою власністю, ремонтною базою, незавершеним капітальним будівництвом.
Управління кадрами. У даній підсистемі вирішуються задачі управління кадровими ресурсами підприємства. Задачі, що вирішуються в підсистемі управління кадрами, пов’язані з набором, штатним розкладом, перепідготовкою, просуванням по службі, оплатою і т. ін.
ERP, таким чином, є поліпшеною модифікацією MRPII. Її мета — інтегрувати управління всіма ресурсами підприємства, а не тільки матеріальними, як це було в MRPII.
Ще однією особливістю ERP є, по суті, збереження підходів до планування виробництва, прийнятих в MRPII. Основна причина полягала в тому, що на первинному етапі переходу від MRPII до ERP потужність обчислювальних систем була недостатня для того, щоб забезпечити широке застосування методів моделювання і оптимізації. Обмеження обчислювального характеру привели, наприклад, до того, що планові рішення формувалися шляхом циклічного повторення двох кроків. На першому кроці формується план без урахування обмежень на виробничі потужності. На другому кроці він перевіряється на допустимість. Процес повторюється доти, поки план, отриманий на черговій інтеграції, не буде допустимим.
В ERP рішення про включення виробу в графік випуску продукції може прийматися не тільки на основі попиту, що реально існує, але і на основі прогнозу попиту і в зв’язку з виконанням великих проектів і програм. Це, безумовно, розширює діапазон застосування системи управління і робить її більш гнучкою і оперативної до змін зовнішнього середовища.
Нижче приводиться опис тих функціональних компонент ERP, які забезпечують управління виробничим процесом на підприємстві. Головна увага при цьому приділяється методам управління, що знаходять практичне застосування в базових системах ERP.
