- •Лекція №3
- •Види стандартизації:
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприєствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Традиційне erp — планування ресурсів підприємства Процес обробки замовлення
- •Де формується інформація про покупця
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
Традиційне erp — планування ресурсів підприємства Процес обробки замовлення
Покращення ефективності операцій в традиційному промисловому підприємстві
Рис. 4.8 Спрощена схема системи, побудованої на базі ERP-концепції
До недавнього часу підхід до розв’язку задач планування виробництва в системах ERP залишався в основному незмінним, тобто в тому вигляді, в якому він утвердився в системах MRPII . Коротко його можна визначити як підхід, що базується на активному використанні календарно-планових нормативів на виробничі цикли. Недолік такого підходу полягає в тому, що він входить в протиріччя з необхідністю оптимізації планування. Проте елементи оптимізації планування в традиційних MRPII/ERP системах зустрічаються лише на нижньому рівні — при вирішенні задач оперативного планування з використанням методів теорії розкладів. З іншого боку системи, побудовані на базі стандарту ERP, в основному орієнтовані на внутрішню діяльність підприємства — в них була виключена можливість управління розширенням виробничим ланцюгом «постачальник-виробник-споживач» тобто логістичним ланцюгом (рис. 4.8 та рис.4.9).
ERP — вимога, але цього недостатньо
Рис. 4.9. Переваги та недоліки ERP-системи
4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
Концепція CSRP (Customer Synchronized Resource Planning), використовуючи перевірену часом інтегровану функціональність ERP, розширює поняття планування від виробництва далі, на покупця. Ідеологія CSRP надає дійові методики і реалізовуючі їх програмні продукти для створення товарів, що модифікуються під конкретного користувача.
Інтеграція покупця в процес виробництва
Надання покупцеві можливості впливати на процес виробництва — це основа ідеології і головне достоїнство CSRP. Порушення виробничого ритму за рахунок вимог покупців, що поступають в реальному часі в системи щоденного планування і виробництва, примушує керівників підприємств не тільки звертати свою увагу на виробництво, але і враховувати при оперативному управлінні критичні чинники ринку і зміну споживчих властивостей продукції.
Виробники, що спонукаються взаємодією з покупцем, а не внутрішніми проблемами виробництва, можуть отримати істотні переваги, якщо будуть систематично відповідати на наступні питання:
• Які продукти потрібно виробляти?
• Які послуги варто пропонувати?
• Які нові ринки перспективні для розвитку?
Виробники приймають рішення по вибору продуктів і ринкових ніш, але ці рішення ізольовані від виконавчих підрозділів організацій, які, власне, і будуть займатися їх реалізацією. З іншого боку, в класичних системах планування і управління ресурсами «відчуття» ринку і критична інформація про покупця недоступні системі планування бізнесу і ізольовані в різних локальних підсистемах, розкиданих по організації.
Кожний з цих підрозділів приділяє значну увагу роботі з покупцем. Але в більшості традиційних виробничих структур ці підрозділи втрачають дуже мало часу на взаємодію з плановими або виробничими відділами. За створення зразків продукції відповідає конструкторський відділ. Відділ обслуговування покупців відповідає тільки за організацію прийому замовлень. Але конструкторський відділ повинен розуміти, що він створює продукт для споживача, який потім буде продаватися комерсантом.
Інформація про те, що дійсно потрібно, що працює, а що ні, що буде продаватися, а що ні, виходить від покупця. Задача підрозділів продажу і маркетингу, розуміючи, що необхідно покупцям, пропонувати відповідні рішення і тим самим створювати попит. Крім того, вони володіють цінною інформацією про нові ринкові тенденції, про тиск конкурентів, про проблеми обслуговування покупців, ціноутворення і попит.
Сервісні служби володіють великою кількістю іншої корисної інформації, що стосується того, які продукти викликають проблеми, які удосконалення цікавлять покупців частіше за все і які послуги, що пропонуються, можуть бути найбільш цінними для покупця. Нарешті, конструкторський відділ, а також відділ досліджень і розробок займаються створенням нових продуктів і їх прототипів, розробляють продукцію майбутнього. І в зв’язку з цим також виникають питання: як нові продукти будуть прийняті на ринку, що має прийнятну ціну, а що ні. Все це життєво важливі проблеми.
