Пневмоцистографія

Заключається в інсуфляції кисню в cavum Retzi і в наступному роздуванні газом сечового міхура. Надлобкову ділянку обробляють 5% розчином йоду. По середній лінії живота, відступивши на два поперечні пальці від лобкової кістки, 0,5% розчином новокаїна проводять анестезію шкіри, апоневроза, м’язів і передміхурового простору. У навколоміуровий простір вводять 250мл кисню. В сечовий міхур вводять гумовий катетер, після випорожнення сечового міхура вдувають 150мл кисню, виймають катетер і проводять серію рентгенівських знімків у передній, косих і аксіальних проекціях.

На пневмоцистограмах при інфільтрації пухлини в стінку міхура визначається потовщення стінки, нерівність і нечіткість контурів. На знімках, проведених при пневмоперіцистографії, в поєднанні із осадовою пневмоцистографією, вдається виявити наявність пухлини, локалізацію, форму і величину новоутворення, а також проростання її в стінку сечовго міхура.

рис.8 рис. 9

рис.10

Рис. 8. Пневмоцистограмма. Великих розмірів пухлина сечового міхура

Рис. 9. Осадова пневмоцистографія в боковій проекції. Папілярний рак сечового міхура.

Рис. 10. Осадова пневмоцистографія. Пухлина сечового міхура.

Цисто-періцистографія

Цей метод в поєднанні з томографією дає можливість виявити наявність метастатичних вузлів, а також ступінь інвазії в товщу стінки сечового міхура. Кисень повинен проходити вільно і безболісно. На фоні кисню чітко проявляється стінка сечового міхура, вдається роздивитись пухлину, розташовану на боковій стінці. Пухлина займає майже всю порожнину міхура, дно якого різко припідняте (рис. 11).

рис. 11

Тазова флебограма

На флебограмах отримують зображення вісцеральних і парієтальних, надлобкових вен, санторінієвого та затульного сплетень, підчеревних і загальних клубових, клубово-поперечних, внутрішніх соромітніх, сідничних вен. При описі тазових венограм необхідно враховувати варіабельність венозних сплетень, що особливо важливо при діагностичній оцінці. При інфільтруючих пухлинах сечового міхура, ділянки бластоматозного процесу, відмічається незначне наповнення венозної сітки, нерідко здавлення вен санторінієвого сплетення, асиметрія венозної архітектоніки.

Цей метод дозволяє встановити ступінь проростання пухлини сечового міхура. У хворих з проростанням пухлини в навколоміхурову клітковину, відмічається зміщення великих венозних гілок, венозний стаз на стороні ураження. Цей метод має значення при прогнозі захворювання, виборі метода лікування та оцінці методів лікування (рис.12, 13, 14, 15).

рис. 12