- •План променевого дослідження хворого з діагнозом : рак сечового міхура з метастазами в легені
- •Цистографія
- •Пневмоцистографія
- •Цисто-періцистографія
- •Тазова флебограма
- •Ультразвукова діагностика.
- •Лімфоскеннограма та лімфосцинтиграма.
- •Компьютерна томографія.
- •Оптична когерентна томографія
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Внутрішньоміхурова ультрасонограма
Внутрішньоміхурова ультрасонограма
За допомогою цього метода можливо деталізувати глибину ураження раковим процесом стінки сечового міхура. Були отримані характерні відмінності, що притаманні поверхневим або інвазивним формам.
Цей метод дозволяє детально встановити: чи уражується неопластичним процесом лише слизова оболонка; проростає м’язовий шар або, пенетруючи останній, проходить в паравезикулярний жир і сусідні органи.
Пухлини, що обмеженіслизовою сечового міхура, що проникають в субепітеліальний шар, мають однакову акустичну характеристику. При внутрішньоміхуровій ультрасонограмі вони представляються достатньо чіткими утвореннями, виступаючими в просвіт сечового міхура. Як правило, такі пухлини багатоворсинчасті, мають тонку ніжку, під якою стінка сечоіого міхура представлена однорідною структурою, без потовщень і деформацій. В багатьох дослідженнях зберігається пошарова будова і найважливіша відмінність – ідентична будова з сусідніми ділянками сечоміхурової стінки.
рис.
35
Рис. 35: А – стадія Та/Т1
Б – стадія Т2
В – стадія Т3а
Г – стадія Т3б
Оптична когерентна томографія
Для отримання зображення на місці віддзеркалених акустичних хвиль використовується інфрачервоне світло(відображається лише в одній вузькій ділянці). Даний метод дуже важливо використовувати при поверхневому раці сечового міхура, адже його хвилі проходять на глибину до 4мм. Можна використовувати в порівнянні із внутрішньоміхуровою сонографією.
В дослідженнях з ОКТ для оцінки проникнення інвазуючих раків в м’язові шари приймали участь цистектомовані пацієнти. Отриману інформацію порівнювали з in vivo дослідженнями до операції і оцінкою інтраопераційних даних відносно стадійності.
ОКТ – діагностична альтернатива ендоскопії і біопсії, адже її можна використовувати для фіксації переносу світла на міліметрову товщину з отриманням швидких даних про глибину росту пухлини в стінці сечового міхура і слизової.
рис.
36
Рис. 36: А – нормальна будова слизової сечового міхура
Б – інвазійний рак сечового міхура
Магнітно – резонансна томографія
Основним симптомом пухлинного ураження сечового міхура є визначення пристінкового утворення в просвіті сечового міхура. При цьоиу, як правило, визначається один дефект наповнення з нерівними і нечіткими контурами, однорідної структури переважно ізоінтенсивного МР-сигналу на Т1- і Т2-ВИ.
Найбільш частою ознакою пухлинного ураження сечового міхура по даним МРТ є симптом екзофітного інтравезикального пристінкового утворення. Це є прямою ознакою пухлини сечового міхура.
Далі утворення оцінюються за розмірами, локалізацією, характером контурів, структури. Також прямим симптомом пухлини сечового міхура є локальне потовщення його стінок і зміни МР-сигналу від стінки сечового міхура (інфільтративні пухлини).
рис.37
рис.38
рис.
39
рис.40
Рис. 37 :множинні пристінкові утворення по периметру сечового міхура, з нервними і нечіткими контурами, стінка в основі пухлинних утворень не змінена. Потовщення стінки сечового міхура. Паравезикальна клітковина не змінена.
Рис. 38: внутрішньоміхурове пристінкове утворення з нечіткими і нерівними контурами, з перериванням контура стінки сечового міхура і виходом пухлини за контур стінки в паравезикулярну клітковину.
Рис. 39: локальне потовщення лівої нижньої стінки СМ до 6мм, зміна її МР-структури. Зміщення СМ вправо. Зміна МР-структури паравезикальної клітковини.
Рис. 40: екзофітне інтравезикальне утворення, розмірами до 5мм в висоту і 6мм в основі з рівними нечіткими контурами, однорідної ізоінтенсивної структури. Підлегла стінка СМ не змінена, паравезикальна клітковина звичайної МР-структури
Для метастазів пухлин сечового міхура найбільш характерним є ураження легеневої тканини і поєднання із збільшенням лімфатичних вузлів кореней легень і середостіння. Ізольоване ураження лімфатичних вузлів і плеври зустрічається дуже рідко.
В легенях визначаються шаровидні утворення діаметром від 1 – 1,5см до 5 – 6см. Добре прослідковується легеневий малюнок між ними. Ці утворення можуть знаходитись як в одній легені, так і в обох, або навіть лише в одній долі. Нижче приведені зразки метастазування раку сечового міхура в легені (рис. 41, 42, 43).
рис.
41
рис.
42
рис.
43
На рис. 41 спостерігаються множинні метастази пухлини сечового міхура різних розмірів.
1 – пряма рентгенограма. Вузол справа до 4см в діаметрі на рівні ІІ ребра, справа і зліва від ІІ до ІV ребра – 1 – 1,5см.
2 – через 6 місяців. Метастази збільшились.
Рис. 42. Пряма рентгенограма. Множинні метастази пухлини сечового міхура різних розмірів.
Рис. 43. Множинні метастази пухлини сечового міхура в обох проекціях. Метастатичні вузли діаметром 1 – 1,5см
Список використаної літератури
Єрухимов Л.С. Рак сечового міхура. – М.: Медицина, 1975
Пытель А.Я. Руководство по клинической урологии. – М.: Медицина, 1970
Лопоткин Н.Л., Глейзер Ю.Я., Мозо Е.Б. Радиоизотопная диагностика в уронефрологии – М.: Медицина, 1977
Рентгенологическая диагностика урологических заболеваний: Атлас /За ред. Чухриенко Д.П., Люлько А.В., Лукич В.Л./. – М.: Издательское бюро треста медучпособие, 1969
Митьков В.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. Том 1. – М.: ВИДАР, 1996
Труфанов Г.Е., С.Б. Петров, А.В. Мищенко, В.В. Рязанов, А.М. Опекунова Лучевая диагностика опухолей почек, мочеточников и мочевого пузыря. – М.: Медицина, 2006
Зедгенидзе Г.А. Лучевая диагностика и терапия така мочевого пузыря. – М.: Медицина, 1984
