Висновки

Інформаційне телебачення – невід’ємна складова сучасного суспільно-політичного дискурсу. Аналіз наукових досліджень з обраної проблематики засвідчив, що журналістикознавчий аспект вивчення засобів масової інформації (зокрема телебачення) представлений досить широко. Маловивченою залишається мовна структура телевізійних програм, яка має багатоплановий характер, складники якої не лише доносять основну інформацію про новини, а й доповнюють, поглиблюють її.

У матеріалах інформаційного повідомлення чітко виділяється смислове ядро – головний факт, завдяки повідомленню про який, власне, і відбувається сам процес комунікації. Дослідження текстових висловлень із текстів програми «Вікна», «Вікна-спорт» у дипломній роботі дало змогу виокремити компоненти побудови дикторських повідомлень про головний факт. Зокрема, що у програмі «Вікна» на телеканалі СТБ повідомлення про головний факт переважно подають на початку тексту студія.

Важливим аспектом у комунікації телевізійних новин із аудиторією є професійність ведучого інформаційної програми, яка полягає в його обізнаності з теми, здатності до імпровізації за певних ситуацій у прямому етері, володінні різними мовленнєвими прийомами в комплексі з особистими та фаховими якостями. Важливим моментом є авторитетність особистості ведучого, а також відповідність його іміджу цільової аудиторії, на яку розрахований конкретний телепродукт.

У цьому дослідженні зроблено спробу сформулювати як власне бачення стану побутування і впровадження норм Правопису 1929 року М. Скрипника на телеканалі СТБ, так і проаналізувати думки відомих мовознавців. Вдалося також дізнатися думки самих працівників телеканалу СТБ, для котрих утвердження правопису стало не лише працею, а й визначенням власного «я», а для інших залишається самою тільки працею. У роботі дійдено висновку, що нинішні дискусії спонукають усе більше людей замислюватися над мовним питанням і шукати правильних відповідей та питомих норм мовної поведінки.

У роботі особливо зосереджено увагу на практичному питанні, де продемонстровано безпроблемне побутування і вживання всіх запропонованих норм Правопису 1929 року в текстах новин програми «Вікна», «Вікна-спорт». Майже всі пункти, запропоновані в проекті і проаналізовані в дипломному дослідженні, містять цілком слушні й переконливі міркування. Варто збагнути, що науковці, які сумлінно й вдумливо опрацювали концепцію реформування правопису, опинилися між двома вогнями – між радикальними, рішучими поглядами колег, котрі спираються винятково на наукову істину, і консервативними поглядами противників будь-яких змін. Мабуть, тому реформатори обрали компромісне рішення – узаконити певну варіантність змін правопису.

Підсумовуючи усе, викладене вище, підкреслимо, що телебачення – це не просто засіб передачі аудіовізуального сигналу, а й потужне інформаційне джерело, яке нині охоплює практично весь світ. Завдяки телебаченню світ людини став маленьким. Але починається телебачення теж з людини – людини у кадрі. І від того, якою буде ця Людина, про що вона розповідатиме, як, якою мовою вестиме мовлення, залежить, наскільки успішно розвиватиметься саме телебачення, чи воно викликатиме довіру глядача і вчитиме, чи стане просвітником, натхненником, а чи таки насправді зробиться «знаряддям зла» для пропагування руйнівних ідей і проголошення порожніх гасел, як це часто твердять представники різних релігійних угруповань.

Додаток 1