Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
630 Кб
Скачать
☆

Лекція «Прокаріоти - основна складова мікробіоценозу» План

1. Історія відкриття та характерні особливості прокаріот.

2. Будова та хімічний склад бактеріальної клітини

3. Імунітет - як захисна реакція організму від чужорідних молекул.

4. Ціанобактерії (синьозелені водорості)

5. Архебактерії (Археї)

1.Історія відкриття та характерні особливості прокаріот.

Клітина як елементарна жива система лежить в основі будови і розвитку живих організмів. Нам відомо, що вона - найменша елементарна, структурна, функціональна одиниця організму, наділена життям і всіма головними властивостями цілого організму.

Перші рештки живих організмів знайдено у австралійських та південноафриканських осадочних породах віком приблизно в 3,5 млрд років, які, на думку вчених, сформувались в архейську еру (почалась приблизно 4,5, а закінчилась - 2,5 млрд років тому).

Це були прокаріоти, представлені залишками карбонатних оболонок колоній ціанобактерій та клітинними стінками бактерій різної форми (кулясті, паличкоподібні та ниткоподібні).

Монери - цим ім'ям Геккель назвав найпростіші одноклітинні організми без ядра. Так як присутність ядра в багатьох випадках важко констатується, то спочатку, поки методи мікроскопічного дослідження були порівняно недосконалі, без'ядерними вважалися дуже багато форм.

Прокаріоти, або доядерні - одноклітинні жива система організмів, що не володіють оформленим клітинним ядром та іншими внутрішніми мембранними органоїдами. Для клітин прокаріотів характерна відсутність ядерної оболонки, ДНК упакована без участі гістонів.

Характерні особливості прокаріот:

  • у прокаріотичних клітинах відсутнє диференційоване ядро. Його функції виконує нуклеоїд, який представлений однією довгою кільцевою молекулою ДНК. В нуклеоїді відсутні ядерна мембрана, гістонові білки, нуклеосомна організація хроматину.

  • дезоксирибонуклеїнова кислота від цитоплазми нічим не відділена;

  • немає також більшості органел, зокрема (пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, клітинного центру, а також мітохондрій – їхню функцію виконують окремі ділянки зовнішньої мембрани;

  • відсутній мітоз і мейоз.

Єдина велика кільцева (у деяких видів - лінійна) дволанцюжкова молекула ДНК, в якій міститься основна частина генетичного матеріалу клітини (так званий нуклеоїд) не утворює комплексу з білками-гістонами (так званого хроматину). Нащадками прокаріотів клітин є органели еукаріотичних клітин - мітохондрії і пластиди. Основний вміст клітини, що заповнює весь її обсяг, - в'язка зерниста цитоплазма.

Еволюційних змін у будові прокаріотів майже не відбувалось: усі їхні викопні форми не відрізняються від сучасних. Це пояснюють насамперед тим, що серед них немає багатоклітинних організмів, тобто прокаріоти нездатні до диференціації клітин та ускладнення організації.

Внаслідок простої будови геному (єдина кільцева молекула ДНК) у них легко відбувається горизонтальний (між різними видами) транспорт спадкової інформації за допомогою переносу фрагментів ДНК вірусами-бактеріофагами з однієї бактеріальної клітини в іншу.

Крім того, спадкові властивості бактеріальних клітин можуть значно змінюватися під впливом плазмід. Вони здатні опановувати різні адаптаційні зони, виробляючи нові ферменти для засвоєння тих чи інших поживних речовин.

До прокаріотів відносяться бактерії, у тому числі ціанобактерії (синьо-зелені водорості), і археї.